Епштейна-Барр вірус (Epstein Barr virus, EBV), антитіла IgG до капсидного антигену VCA

Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) належить до герпесвірусів та найчастіше викликає інфекційний мононуклеоз. Перша зустріч із ним відбувається у ранньому дитячому віці, що характеризується розвитком малосимптомної чи частіше безсимптомної інфекції. Захворювання розвивається у старшому віці. ВЕБ також є етіологією низки злоякісних новоутворень, найчастіше асоційованих з лімфатичною системою: лімфаденопатія, лімфома Беркітта, лімфома Ходжкіна та лімфолейкоз.

Вірус Епштейна-Барр: опис

Вірус Епштейна-Барр – це один з найбільш поширених у світі вірусів, який належить до вірусу герпесу людини 4-го типу та налічує 4 основні антигени:

• ранній – ЕА;
• капсидний – VCA;
• мембранний – МА;
• ядерний – EBNA.

Кожен з них утворюється у певний час та у відповідь на кожен з них виробляються певні антитіла.

Вірус вражає В-лімфоцити, епітеліальні клітини дихальних шляхів та ШКТ.

Джерело інфекції – носій або людина, у якої розвивається хвороба. Шлях передачі – повітряно-краплинний, контактний, парентеральний, статевий та побутовий. Виділення вірусу відбувається, починаючи від продроми, та закінчується у процесі одужання. Загальний період може становити до шести місяців.

Навіть після повного вилікування ВЕБ тривалий час зберігається в організмі, що нерідко призводить до реактивації інфекції.

Інфекційний мононуклеоз має інкубаційний період від 4 до 6 тижнів. Початок захворювання характеризується підвищеною стомлюваністю, болем у м'язах та загальним нездужанням. Потім починає розвиватись яскрава клінічна картина, що зберігається від 2 до 4 тижнів:

• підвищення температури до 40 градусів;
• збільшення шийних, привушних та нижньощелепних лімфатичних вузлів;
• збільшення меж селезінки та печінки;
• петехії на слизовій оболонці твердого та м'якого піднебіння;
• висипання на шкірних покривах.

Іноді захворювання ускладнюється міокардитом, розривом селезінки, пневмонією, менінгітом та енцефалітом.

Особливості дослідження

Антитіла IgG до капсидного антигену ВЕБ – Anti-EBV (VCA) IgG або VCA-IgG – специфічні білки, що виробляються як імунна відповідь на розмноження в організмі вірусу Епштейна-Барр. Їх визначення вказує на наявність або відсутність ранньої та пізньої інфекції.

Вироблення антитіл IgG починається в період прояву перших клінічних ознак, а через 8 тижнів їх кількість досягає максимуму. Потім концентрація значно скорочується, але вони продовжують вироблятися протягом усього життя. Їх виявлення в крові через деякий час після повного одужання також може говорити про реінфекцію.

Коли та навіщо призначають аналіз на вірус Епштейна-Барр

Показаннями для проведення дослідження є:

• підозра на мононуклеоз;
• підозра на розвиток інфекції, спричиненої вірусом Епштейна-Барр;
• підозра на грип під час вагітності;
• наявність клінічної картини інфекції.

Аналіз проводять для:

• діагностики гострої та нещодавно перенесеної інфекції;
• визначення імунної відповіді після перенесеної хвороби;
• скринінгу під час вагітності;
• диференціальної діагностики з низкою інших інфекцій;
• оцінки перебігу хронічної інфекції;
• визначення причин лихоманки неясної етіології;
• підтвердження етіологічної ролі вірусу у розвитку онкології;
• діагностики інфекції в осіб, які перебували у тісному контакті з інфікованим.

Призначають дослідження – сімейні лікарі, гематологи, онкологи, інфекціоністи, педіатри, оториноларингологи.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів слід до забору крові відмовитися від:

• їжі за 4-6 годин;
• вживання алкоголю за 1 день;
• харчових навантажень за 1 день;
• проведення фізіотерапевтичних процедур та масажу за 1 день;
• куріння за 1 год.

Дозволено вживання чистої та негазованої води перед проведенням аналізу. Для дослідження беруть венозну кров, а оцінюють сироватку.

Інтерпретація результатів аналізу на вірус Епштейна-Барр

Позитивний результат свідчить про:

• наявність активного імунітету після хвороби;
• реактивацію інфекції;
• гострий перебіг інфекції;
• нещодавно перенесене захворювання.

Негативний результат говорить про:

• відсутність або слабку імунну відповідь після перенесеної хвороби;
• відсутність захворювання;
• початковий етап розвитку мононуклеозу.

Сумнівний результат говорить про надто короткий період після інфікування. Потрібно провести повторне дослідження за 2 тижні.

Важливі примітки

Навіть за відсутності клінічної картини можливе отримання позитивного результату дослідження. Хибнопозитивна відповідь може спостерігатися за наявності в організмі деяких інших герпесвірусів у великій кількості.

Коли дитина до семи років вперше стикається з ВЕБ, у неї рідко визначаються антитіла IgG до капсидного антигену через відсутність розвитку захворювання.

При постійному виявленні високих титрів IgG до капсидного антигену ВЕБ протягом декількох років можна говорити про хронічну інфекцію.