Загальний аналіз крові (апаратна методика з лейкоцитарною формулою, 22 показники) (ЗАК, CBC)

Здати загальний аналіз крові у лабораторії

Загальний аналіз крові (ЗАК) – найпоширеніше лабораторне дослідження, що широко застосовується лікарями для діагностики різних захворювань нашого організму.

Загальний аналіз крові норма показників

Референсні значення багатьох показників, які входять до аналізу крові загального, залежать від статі та віку.

Перед Вами таблиця норм показників при загальному аналізі крові

Що входить до загального аналізу крові та про що кажуть ці показники

Загальний клінічний аналіз крові – це цілий комплекс показників, що включають у себе визначення кількості лейкоцитів зі скороченою лейкоцитарною формулою (лімфоцити, моноцити та гранулоцити), еритроцитів із середнім об'ємом, загальної кількості гемоглобіну із середньою концентрацією в еритроцитах і вмістом гемоглобіну в 1-му еритроциті, рівня гематокриту та кількості тромбоцитів із середнім об'ємом. Також у загальний аналіз крові входять такі показники: ширина розподілу еритроцитів, тромбоцитів і тромбокриту.

До комплексу досліджень, які відомі під назвою «загальний аналіз крові», не входить швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Цей параметр у разі необхідності можна замовити окремо (код дослідження в лабораторії Ніколаб 1083). Загальний аналіз крові з частковою лейкоцитарною формулою (апаратна методика) може застосовуватися при невідкладних станах, коли досліджують один з показників, наприклад, рівень лейкоцитів (при інфекціях, бактеріальних захворюваннях, лейкозах тощо) або еритроцитів і тромбоцитів (при кровотечах тощо). Для більш детального уявлення про функції крові слід перейти до опису окремих її показників.

Еритроцити в загальному аналізі крові

Еритроцити (RBC, червоні кров'яні тільця) – це найчисленніша група клітин нашої крові, головний переносник кисню. Це єдина без'ядерна клітина крові, що дозволяє їй зв'язувати, транспортувати та обмінювати на вуглекислий газ величезну кількість молекул кисню. Однак термін їх життя недовгий, всього лише від 100 до 120 днів. Але хвилюватися не слід, адже відмерлі клітини заміщуються новими, створеними в кровотворних органах.

Підвищений рівень може спостерігатися за умови:

• значної втрати рідини (зневоднення при підвищеному потовиділенні або тривалій блювоті, діареї);
• інтенсивних м'язових навантажень;
• знаходження у високогір'ї;
• у жінок у передменструальному періоді;
• еритремії (істинної поліцитемії);
• легеневих захворювань;
• серцевої недостатності;
• таласемії;
• гіпоксії.

Якщо загальний аналіз крові виявив знижений рівень еритроцитів, причиною можуть бути:

• анемія або недокрів'я;
• гострі крововтрати.

Гемоглобін в аналізі крові

Гемоглобін (Hb) – головний компонент еритроциту (білок), що заповнює всю його порожнину. З гемоглобіном пов'язаний червоний колір нашої крові. Саме гемоглобін дозволяє еритроциту виконувати функцію переносника газу. У складі гемоглобіну є залізо (Fe).

Загальний аналіз крові може виявляти підвищення або зниження рівня гемоглобіну.

Підвищений рівень викликають:

• еритроцитози;
• інтенсивні м'язові навантаження;
• знаходження у високогір'ї;
• передменструальний періоді у жінок;
• еритремія (поліцитемія);
• легеневі захворювання;
• серцева недостатність;
• таласемія;
• гіпоксія.

Знижений рівень. Причиною можуть бути:

• анемія або недокрів'я;
• гострі крововтрати.

Гематокрит

Гематокрит (Ht) – співвідношення обсягів еритроцитів і плазми. Цей показник загального аналізу крові застосовується для оцінки ступеня вираженості анемії.

Підвищений рівень:

• еритроцитози;
• зменшення об'єму циркулюючої плазми (опіки, перитоніт тощо);
• дегідратація.

Знижений рівень:

• анемія або недокрів'я;
• збільшення обсягів циркулюючої плазми;
• гіпергідратація

Лейкоцити

Лейкоцити (WBC, білі кров'яні тільця) – це безбарвні клітини з ядрами, важливий діагностичний показник. Вони захищають наш організм від усього чужорідного, від інфекції. Вміст цих клітин може змінюватися під впливом цілої низки факторів. Оскільки в загальному аналізі крові (апаратна методика, часткова лейкоцитарна формула) описані тільки три субпопуляції лейкоцитів (гранулоцити, моноцити та лімфоцити), то розглянемо кожну окремо.

Гранулоцити – численна група лейкоцитів (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли), які містять в цитоплазмі специфічні гранули. Основна їх функція полягає в захисті організму від інфекції, сигналізації при алергічних реакціях і інвазії глистовими паразитами, а також у гіперчутливості негайного типу.

Лімфоцити – головний клітинний елемент імунної системи, який, зустрічаючись з чужорідним організмом (антигеном) виробляє та посилає в кров особливі білки (антитіла). Лімфоцити беруть активну участь в інфекційних, алергічних, лімфопроліферативних, онкологічних захворюваннях, трансплантаційних конфліктах, а також аутоімунних процесах.

Моноцити – макрофаги, основною функцією яких є фагоцитоз (поїдання). Вони, як пилососи, видаляють на своєму шляху (з організму) відмерлі клітини, залишки зруйнованих клітин, бактерії тощо.

Загальний аналіз крові дозволяє оцінити рівень лейкоцитів, який може бути підвищеним або зниженим.

Підвищений рівень викликають:

• запальний процес;
• інфекційні захворювання;
• інтоксикація;
• опік;
• гострі крововтрати;
• злоякісні пухлини;
• захворювання системи крові;
• травми;
• сепсис;
• лейкоз.

Знижений рівень. Причиною можуть бути:

• інфекційні захворювання;
• цироз печінки;
• пошкодження селезінки;
• системний червоний вовчак;
• іонізуюча радіація.

Тромбоцити

Це взагалі не клітина, а формений елемент крові, що є фрагментом цитоплазми мегакаріоцитів. Однак це не позбавляє їх важливості, оскільки без них кров втратила б рятівні властивості згортання. Накопичуючись в місці поранення, тромбоцити виділяють біологічно активні речовини. В результаті чого фібриноген перетворюється на фібрин, що створює густу мережу, в осередках якої застряють формені елементи. Так і формується згусток крові або тромб, який і закриває рану.

Підвищений або знижений рівень тромбоцитів в результатах загального аналізу крові може бути викликаний різними причинами.

Підвищений рівень:

• поліцитемія;
• хронічний мієлолейкоз;
• запальний процес;
• гостра крововтрата;
• гемолітична анемія.

Знижений рівень:

• тромбоцитарна пурпура;
• спадкові стани;
• апластичні анемії;
• метастазування кісткового мозку;
• гемодіаліз;
• ВКВ;
• ДВС-синдром;
• іонізуюче опромінення.

У яких випадках призначається загальний аналіз крові (ЗАК)

Загальний аналіз крові – поширене дослідження, яке може виконуватися за призначенням терапевта (педіатра, сімейного лікаря), хірурга, інфекціоніста, алерголога, гематолога (фахівця із захворювань крові), гінеколога та інших вузьких фахівців. Аналіз крові загальний входить до переліку лабораторних досліджень, які призначають для первинної діагностики різноманітних захворювань – інфекційних, алергічних, аутоімунних, паразитарних, онкологічних та інших. Результати загального аналізу крові дозволяють лікарю поставити попередній діагноз, визначити перелік додаткових діагностичних процедур для його уточнення, призначити лікування. Загальний аналіз крові застосовується для первинної оцінки та моніторингу стану організму, оцінки ефективності терапії. Зокрема, здати загальний аналіз крові варто в таких ситуаціях:

• наявність ознак анемії – підвищена стомлюваність, слабкість, складності з концентрацією уваги, погіршення пам'яті, блідість шкірних покривів, часті запаморочення, шум у вухах і «мушки» перед очима, прискорений пульс, непритомність;
• симптоми запального процесу – підвищена температура, болі різноманітної локалізації, набряклість, почервоніння тканин;
• наявність клінічних проявів лейкоцитозу – слабкість, сонливість, виснаження, втрата апетиту, ваги, підвищена протягом тривалого часу температура;
• ознаки порушення згортання крові – часті тривалі кровотечі, підшкірні крововиливи без видимих причин.

Дітям планове виконання ЗАК вперше призначається в 9 місяців для оцінки рівня гемоглобіну, ранньої діагностики анемій, які можуть бути викликані похибками харчування (згідно з наказом МОЗ України № 149 від 20.03.2008). Також загальний аналіз крові входить до складу планових медоглядів, які проводяться у віці 6, 11, 14 і 15 років (згідно з наказом МОЗ України № 682 від 16.08.2010). Основною метою його проведення теж є контроль рівня гемоглобіну. Позаплановий загальний аналіз крові в дитячому, підлітковому віці призначається тільки за показаннями. Дорослим рекомендується в профілактичних цілях здавати загальний клінічний аналіз крові щорічно.