Аналізи після хіміотерапії: список аналізів та розшифрування показників

Регулярний моніторинг різних показників крові в процесі лікування онкологічних захворювань використовують для того, щоб лікар зміг визначити реакцію вашого організму на проведене лікування, внести необхідні корективи, призначити симптоматичну терапію

Метою хіміотерапії є придушення проліферації клітин і розмноження пухлини, у такий спосіб уникаючи інвазії та метастазування пухлини. Але це призводить до токсичних ефектів хіміотерапії через вплив хіміотерапії на нормальні клітини організму.

Традиційні хіміотерапевтичні засоби насамперед впливають на синтез і функцію неопластичних клітин, перешкоджаючи синтезу ДНК, РНК або білків.

Коли втручання в процеси синтезу пухлинної клітини є достатнім, це призводить до подальшої загибелі клітини через пряму дію хіміотерапевтичного агента або шляхом запуску апоптозу (смерті пухлинної клітини).

Які аналізи крові потрібно здавати під час хіміотерапії?

Конкретні показники крові, які контролюють під час хіміотерапії, можуть варіюватися залежно від типу та інтенсивності хіміотерапії. Наприклад, під час хіміотерапії, яка може викликати зниження рівня лейкоцитів, лікар може контролювати рівень лейкоцитів частіше, ніж під час хіміотерапії, яка не чинить такого впливу.

У процесі лікування раку зазвичай проводяться такі види аналізів крові:

• загальний аналіз крові
• біохімічний аналіз крові
• коагулограма
• загальний аналіз сечі
• інші показники крові, контроль яких необхідний у процесі лікування.

Під час хіміотерапії зазвичай контролюють такі показники крові:

• Лейкоцити – це білі кров’яні клітини, які допомагають боротися з інфекціями. Хіміотерапія може знижувати кількість лейкоцитів, що підвищує ризик розвитку інфекцій.
• Тромбоцити – це клітини крові, які допомагають крові згортатися. Хіміотерапія може знижувати кількість тромбоцитів, що значно підвищує ризик кровотеч.
• Еритроцити – це червоні кров’яні клітини, які переносять кисень по всьому тілу. Хіміотерапія може знижувати кількість еритроцитів, що призводить до анемії.
• Гемоглобін – це білок в еритроцитах, який переносить кисень. Хіміотерапія може знижувати рівень гемоглобіну, що призводить до анемії.
• Плазма – це рідка частина крові, в якій містяться білки, поживні речовини та інші важливі речовини. Хіміотерапія може змінювати склад плазми, що може призвести до різних проблем, таких як затримка рідини, порушення згортання крові та зміни електролітів.

Загальний аналіз крові

За допомогою загального аналізу крові визначається рівень трьох основних кровотворних паростків і відповідно показники:

• еритроцитів
• лейкоцитів
• тромбоцитів.

Лейкоцити

Лейкоцити – це білі кров’яні клітини, які допомагають боротися з інфекціями. Хіміотерапія може знижувати кількість лейкоцитів, що підвищує ризик розвитку місцевих і системних інфекцій.

Хіміотерапія, як правило, знижує кількість лейкоцитів, пошкоджуючи клітини кісткового мозку, зменшуючи кількість лейкоцитів, що виробляються організмом.

Абсолютна кількість нейтрофілів

Нейтрофіли є основними білими кров’яними клітинами, які запобігають бактеріальним або грибковим інфекціям в організмі.

Зниження нейтрофілів у загальному аналізі крові після хіміотерапії називається “нейтропенія”.

Нейтропенія означає нижчий, ніж зазвичай, рівень нейтрофілів у крові. Нестача нейтрофілів ускладнює боротьбу з мікробами і запобігання інфекціям. У важких випадках навіть бактерії, які здоровий організм зазвичай переносить (наприклад, бактерії в роті та кишківнику), можуть спричинити запальний процес.

Який нормальний рівень нейтрофілів?

Нейтропенія класифікується як легка, помірна або важка, залежно від кількості нейтрофілів у зразку крові.

• Легка нейтропенія: 1000-1500.
• Помірна нейтропенія: 500 – 1000.
• Тяжка нейтропенія: Менше 500.

Нейтропенію також можна класифікувати як гостру (тимчасову або короткотривалу) або хронічну (тривалу) та набуту (стан, який виникає з плином часу).

Червоні кров’яні тільця або еритроцити

Еритроцити – це червоні кров’яні клітини, які переносять кисень по всьому тілу. Лікування раку, таке як хіміотерапія і променева терапія, а також ракові захворювання, що вражають кістковий мозок, можуть викликати анемію.

Анемія може викликати сильну втому, задишку і запаморочення. Ознаки анемії можуть також включати відчуття запаморочення або непритомності, головні болі, прискорене серцебиття та/або блідість шкіри.

Гемоглобін (Hb або Hgb)

Гемоглобін – це білок в еритроцитах, який переносить кисень. Хіміотерапія може знижувати рівень гемоглобіну, що призводить до анемії.

Тромбоцити

Тромбоцити – це клітини крові, які допомагають крові згортатися. Хіміотерапія може знижувати кількість тромбоцитів, що підвищує ризик кровотеч.

Низька кількість тромбоцитів є поширеним побічним ефектом раку та хіміотерапії.

Біохімічний аналіз крові та його показники при хіміотерапії

Біохімічний аналіз крові показує рівень хімічних речовин, ферментів і органічних сполук, які зазвичай містяться в крові. Результати біохімічного аналізу крові, як правило, містять назву речовини, результат і референсний інтервал

Референсний інтервал – це нормальний діапазон концентрації визначуваної речовини для даної лабораторії. У різних лабораторіях референсні інтервали можуть відрізнятися.

Речовини, які зазвичай визначають в онкологічних хворих під час проведення курсу хіміотерапії, наведено нижче:

Альбумін

Альбумін – це білок плазми крові. Він синтезується в печінці та виводиться з кровообігу нирками, які виділяють його із сечею.

• Альбумін формує онкотичний тиск крові та запобігає витоку рідини з кровоносного русла в тканини. Він також допомагає вітамінам, ферментам, гормонам та іншим речовинам циркулювати по всьому тілу, забезпечуючи їхнє перенесення в крові та транспортування до органів і тканин.
• Рівень альбуміну часто вимірюють для виявлення пошкоджень печінки або нирок, які можуть бути побічним ефектом раку або лікування раку.

Після хіміотерапії при порушенні функції печінки рівень альбуміну знижується.

Аналіз крові на альбумін – це тест функції печінки. Він може вам знадобитися на додаток до інших аналізів крові або аналізу сечі (аналізу сечі). Рівні альбуміну також можуть вказувати на основний дефіцит поживних речовин, особливо на зниження білка у вашому раціоні.

Аланін-амінотрансфераза (АЛТ)

Аланін-амінотрансфераза (АЛТ) – це фермент печінки, який вивільняється з пошкоджених клітин печінки. В онкологічних хворих ураження печінки може бути побічним ефектом деяких методів лікування раку або наслідком поширення раку на печінку.

Аланінтрансаміназа (АЛТ), також відома як аланінамінотрансфераза, являє собою фермент, який в основному міститься в печінці, хоча він існує і в інших частинах вашого тіла.

Фермент – це тип білка в клітині, який діє як каталізатор і дає змогу відбуватися певним процесам в організмі.

Аспартат-амінотрансфераза (АСТ)

Аспартат-амінотрансфераза (АСТ) – це фермент печінки, який перебудовує будівельні блоки білків. Він вивільняється з пошкоджених клітин печінки. В онкологічних хворих пошкодження печінки може бути побічним ефектом деяких методів лікування раку або наслідком поширення раку на печінку. AST також може називатися SGOT (сироваткова глутаміноксалооцтова трансаміназа).

Відмінність амінотрансфераза (АЛТ) відрізняється від аспартат трансферази (АСТ)

АСТ і АЛТ зазвичай вважаються ферментами печінки, але більша кількість АСТ міститься в інших органах, таких як

•  серце,
• скелетні м’язи
• підшлункова залоза.

Лужна фосфатаза

Лужна фосфатаза – фермент, що бере участь у рості кісток. Він переробляється в печінці та виводиться в травний тракт у складі жовчі.

• Підвищений порівняно з нормою вміст лужної фосфатази вказує на проблеми з кістками або печінкою.
• В онкологічних хворих підвищення лужної фосфатази може свідчити про поширення раку на кістки або про ушкодження печінки, можливо, спричинене деякими хіміотерапевтичними препаратами, що призвело до подальших проблем із виведенням жовчі.

Білірубін

Білірубін – це речовина, що утворюється зі зруйнованих старих еритроцитів.  Коли еритроцити завершують свій життєвий цикл в організмі, вони руйнуються і потрапляють через кровотік у печінку

Білірубін входить до складу жовчі, яка виробляється печінкою.

• Накопичення білірубіну в крові може спричинити жовтяницю і може бути визначено для перевірки функції печінки або жовчних проток, яка може бути порушена за наявності раку в печінці або за її пошкодження.
• Деякі хіміотерапевтичні препарати також можуть спричиняти пошкодження печінки.

Азот сечовини крові

Азот сечовини крові – це частина сечовини, яка залишається після розщеплення білка. Сечовина циркулює в крові доти, доки не буде відфільтрована нирками і виведена із сечею.

• Якщо нирки функціонують неправильно, то в кровотоці буде надлишок сечовини, що призводить до підвищення її рівня вище норми.
• В онкологічних хворих рівень азоту сечовини може бути підвищеним, якщо вони проходили лікування деякими хіміотерапевтичними препаратами, що спричиняють пошкодження нирок.

Кальцій

Кальцій – хімічна речовина, необхідна для скорочення м’язів, роботи нервів, згортання крові, поділу клітин, здоров’я кісток і зубів. Підвищений рівень кальцію в крові є можливим ускладненням раку і називається гіперкальціємією. У важкій формі гіперкальціємія може становити загрозу для життя.

Хлор

Хлор – це хімічна речовина, яка допомагає підтримувати баланс рідини в організмі. Низький рівень хлоридів може бути викликаний блювотою або діареєю.

Креатинін

Креатинін – це сполука, яка виробляється організмом і виводиться із сечею. Сполуки, що виходять з організму із сечею, переробляються нирками, тому креатинін може використовуватися для контролю видільної функції нирок після застосування нефротоксичних хіміопрепаратів.

Рівень креатиніну сироватки

Креатинін зазвичай потрапляє в кровотік і фільтрується з кровотоку, як правило, з постійною швидкістю. Кількість креатиніну в крові має бути відносно стабільною. Підвищений рівень креатиніну може бути ознакою поганої функції нирок.

Креатинін сироватки виражається в міліграмах креатиніну на децилітр крові (мг/дл) або мікромоль креатиніну на літр крові (мікромоль/л). Типовий діапазон сироваткового креатиніну становить:

• Для дорослих чоловіків: від 0,74 до 1,35 мг/дл (від 65,4 до 119,3 мікромоль/л).
• Для дорослих жінок: від 0,59 до 1,04 мг/дл (від 52,2 до 91,9 мікромоль/л).

Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ)

Рівень креатиніну в сироватці також можна використовувати для оцінки того, наскільки швидко нирки фільтрують кров (швидкість клубочкової фільтрації). Через відмінності в рівні креатиніну сироватки у різних людей ШКФ може дати більш точні дані про функцію нирок.

Формула розрахунку ШКФ враховує рівень креатиніну в сироватці та інші фактори, такі як вік і стать. Показник ШКФ нижче 60 вказує на захворювання нирок. Діапазон балів нижче 60 можна використовувати для моніторингу лікування та прогресування захворювання.

Кліренс креатиніну

Кліренс креатиніну – це показник того, наскільки добре нирки фільтрують креатинін із кровотоку для виведення його із сечею.

Кліренс креатиніну зазвичай визначається шляхом вимірювання креатиніну в добовій пробі сечі та в пробі сироватки, взятій у той самий період часу.

Глюкоза

Глюкоза – найпростіша форма цукру, що використовується організмом для отримання енергії. Організму потрібен інсулін для переміщення цукру з кровотоку в клітини для виробництва енергії. Аномальні показники глюкози можуть свідчити про проблеми з виробленням інсуліну, яке відбувається в підшлунковій залозі.

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ)

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) бере участь у виробництві енергії та виділяється з ушкоджених клітин у багатьох ділянках організму, включно з серцем і печінкою. В онкологічних хворих підвищення рівня лактатдегідрогенази може бути пов’язане з поширенням раку на печінку або пошкодженням печінки в результаті деяких видів лікування раку.

Магній

Магній – хімічна речовина, необхідна для скорочення м’язів, роботи нервів, серцевого ритму, міцності кісток, вироблення енергії та утворення білка.

Калій

Калій – хімічна речовина, що регулює скорочення серця і допомагає підтримувати баланс рідини. Низький рівень натрію може бути викликаний блювотою або діареєю.

Натрій

Натрій – це хімічна речовина, яка допомагає підтримувати баланс рідини і необхідна для скорочення м’язів і роботи нервів. Низький рівень натрію може бути викликаний блювотою або діареєю.

Сечова кислота

Сечова кислота є кінцевим продуктом перетравлення деяких білків і зазвичай виводиться із сечею.

• Надлишок сечової кислоти може бути побічним ефектом деяких методів лікування раку і призводити до стану, званого синдромом лізису пухлини.
• За надлишку сечової кислоти вона перетворюється на кристали. Ці кристали можуть відкладатися в крихітних трубочках, що входять до складу нирок, і спричиняти гостре пошкодження нирок, яке в кінцевому підсумку може призвести до ниркової недостатності.

Показники здатності крові до згортання

Додаткові результати, які іноді включаються до біохімічного аналізу крові, – це показники здатності крові до згортання.

Активований частковий тромбопластиновий час

Активований частковий тромбопластиновий час – це показник кровотечі та здатності крові згущуватися, який використовується для оцінки нез’ясовних кровотеч в онкологічних пацієнтів або контролю лікування гепарином.

Протромбіновий час

Протромбіновий час – найпоширеніший спосіб визначення здатності крові до згортання. Результати протромбінового часу подаються у вигляді кількості секунд, необхідних крові для згортання при змішуванні з тромбопластиновим реагентом.

Феритин

Феритин – це білок, що містить залізо і є основною формою заліза, що зберігається всередині клітин.

• Невелика кількість феритину, яка вивільняється і циркулює в крові, є відображенням загальної кількості заліза, що зберігається в організмі.
• Феритин можна виміряти в крові, а аналіз на феритин допоможе лікарю зрозуміти, скільки заліза зберігається в організмі.
• Високий рівень феритину може вказувати на порушення накопичення заліза в організмі, наприклад, гемохроматоз, або хронічне захворювання.
• Низький рівень феритину свідчить про дефіцит заліза, який спричиняє анемію (зменшення кількості червоних кров’яних тілець, що переносять кисень).

Як часто роблять аналіз крові під час хіміотерапії?

Частота контролю показників крові залежить від типу та інтенсивності хіміотерапії. Зазвичай аналізи крові роблять перед кожним циклом хіміотерапії, а також протягом кількох днів або тижнів після кожного циклу.

Що робити, якщо показники крові не в нормі?

• Якщо показники крові не в нормі, лікар може внести зміни в лікування або призначити додаткові заходи з профілактики ускладнень. Наприклад, якщо рівень лейкоцитів низький, лікар може порекомендувати пацієнту уникати контактів із людьми, які хворіють, або приймати антибіотики для профілактики інфекцій.
• Якщо рівень тромбоцитів низький, лікар може порекомендувати пацієнту дотримуватися обережності, щоб уникнути травм, або приймати препарати для підвищення рівня тромбоцитів.

Важливість контролю показників крові під час хіміотерапії

Контроль показників крові під час хіміотерапії є важливою частиною лікування раку. Це допомагає лікарям відстежувати загальний стан здоров’я пацієнта і визначати будь-які можливі побічні ефекти лікування. Контроль показників крові дає змогу лікарям:

• Оцінювати ефективність хіміотерапії
• Попереджати та лікувати побічні ефекти
• Оптимізувати лікування

Рекомендації для пацієнтів

• Пацієнти, які проходять хіміотерапію, повинні бути обізнані про важливість контролю показників крові.
• Пацієнти повинні дотримуватися рекомендацій лікаря щодо підготовки до аналізів крові та повідомляти лікаря про будь-які зміни у своєму стані здоров’я.
• Контроль показників крові при хіміотерапії є важливим компонентом лікування раку і подальшої реабілітації.

Джерела

1. Exams and Tests for Cancer, https://www.cancer.org/cancer/diagnosis-staging/tests.html
2. Neutropenia, https://www.cancer.net/coping-with-cancer/physical-emotional-and-social-effects-cancer/managing-physical-side-effects/neutropenia
3. Blood tests, https://www.cancerresearchuk.org/about-cancer/tests-and-scans/blood-tests
4. Cancer blood tests: Lab tests used in cancer diagnosis, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/cancer/in-depth/cancer-diagnosis/art-20046459