Пакет аналізів : "Вагітність"

Пакет аналізів "Вагітність" – це набір лабораторних досліджень та аналізів, які рекомендується виконувати під час вагітності для оцінки здоров'я матері та дитини, а також виявлення можливих проблем та ускладнень.

Кожна вагітність індивідуальна, тому лікар може рекомендувати додаткові аналізи та дослідження залежно від обставин та потреб матері та дитини. Важливо дотримуватись рекомендацій лікаря та проходити всі запропоновані аналізи для підтримки здоров'я під час вагітності та зменшення ризиків для матері та плода.

Коли та навіщо призначають аналіз

Пакет аналізів необхідно здавати при:

• підозрі на патологію матері чи плода під час гестації;
• проявах симптомів різних патологій;
• контролі дії різних препаратів;
• незадовільних результатах інструментальних методів діагностики;

Даний спектр досліджень проводиться для:

• скринінгового дослідження;
• діагностики патологій вагітності;
• оцінки перебігу вагітності;
• оцінки ефективності терапії

Призначають дослідження: гінекологи та акушер-гінекологи.

Показники та інтерпретація результатів

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)

Розгорнутий аналіз крові, що проводиться з використанням апаратної методики та ручного підрахунку лейкоцитарної формули є одним з основних методів дослідження складу крові та стану організму. Цей аналіз дозволяє отримати детальну інформацію про кількість та склад різних типів клітин, присутніх у крові, включаючи лейкоцити (білі кров'яні клітини).

Лейкоцити є важливою частиною імунної системи та відіграють ключову роль у боротьбі з інфекціями та іншими запальними процесами. Лейкоцитарна формула включає підрахунок різних типів лейкоцитів, таких як нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли. Кожен тип має свої особливості та виконує свої функції в імунній системі.

Апаратна методика розгорнутого аналізу крові дозволяє автоматично підраховувати загальну кількість клітин різних типів у крові. Вона заснована на використанні сучасних лабораторних аналізаторів, які вважають та класифікують клітини на основі їх розміру, форми та інших характеристик. Це дозволяє отримати швидкі та точні результати.

Проте, під час проведення розгорнутого аналізу крові, важливо також зробити ручний підрахунок лейкоцитарної формули. Це з тим, що апаратна методика може бути обмежена у своїй здатності розпізнавати і класифікувати деякі незвичайні чи аномальні клітини. Ручний підрахунок дозволяє більш уважно вивчити морфологію клітин під мікроскопом та визначити їх типи з більшою точністю.

Розгорнутий аналіз крові з апаратною методикою та ручним підрахунком лейкоцитарної формули в даному пакеті аналізів є важливим діагностичним інструментом, який допомагає лікарям визначити стан здоров'я пацієнта та виявити наявність патологій під час вагітності. До нього належать такі показники:

Кількість лейкоцитів (WBC) є мірою загальної кількості білих кров'яних клітин одиниці об'єму крові. Високий рівень (лейкоцитоз) може вказувати на наявність запальних процесів, інфекцій, стресу, травми, алергічних реакцій або певних типів раку, таких як лейкемія. Це може відбуватися після фізичної активності. Низький рівень (лейкопенія) може свідчити про деякі інфекції, вірусні захворювання, дефіцит вітамінів або приймання певних ліків.

Кількість еритроцитів є мірою числа червоних кров'яних клітин одиниці обсягу крові. Високий рівень (еритроцитоз) може вказувати на зневоднення організму, тривале перебування на великій висоті, поліцитемію (підвищене утворення кров'яних клітин), куріння або наявність певних захворювань, таких як легенева гіпоксична хвороба новонароджених. Низький рівень (еритропенія) може свідчити про дефіцит заліза, вітамінів або мінералів, кровотечі, кістковий мозку захворювання, анемію або інші захворювання.

Гемоглобін (HGB) є білковим пігментом, який знаходиться всередині червоних кров'яних клітин та відповідає за перенесення кисню з легенів у тканини організму. Високий рівень вказує на зневоднення, гіпоксію (недостатнє кисневе постачання тканин), поліцитемію, хронічну обструктивну хворобу легень чи інші захворювання. Низький — свідчить про дефіцит заліза, вітамінів або мінералів, кровотечі, анемії, хронічні захворювання, а також порушення кровотворення в кістковому мозку.

Гематокрит (HCT) є відсотковим співвідношенням обсягу червоних кров'яних тілець до загального обсягу крові. Високий рівень свідчить про зневоднення організму, гіпоксію, поліцитемію чи інші стани, у яких відбувається збільшення кількості еритроцитів. Низький – на анемію, кровотечу, дефіцит заліза чи інші стани, за яких знижується кількість еритроцитів у крові.

Середній обсяг еритроцитів (MCV) є мірою середнього обсягу червоних кров'яних клітин. Підвищений рівень (макроцитоз) вказує на збільшення розмірів еритроцитів, що може бути пов'язане з дефіцитом вітаміну В12, фолієвої кислоти або іншими типами анемії. Знижений рівень (мікроцитоз) вказує на зменшення розмірів еритроцитів, що може бути пов'язане з дефіцитом заліза або іншими типами анемії.

Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) є мірою середньої кількості гемоглобіну, що міститься в кожному еритроциті. Підвищений рівень (гіперхромія) вказує на збільшення вмісту гемоглобіну в еритроцитах, що може бути пов'язане із деякими типами анемії або іншими станами. Знижений рівень (гіпохромія) на зниження вмісту гемоглобіну в еритроцитах, що може бути пов'язане з дефіцитом заліза або іншими типами анемії.

Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) є мірою середнього вмісту гемоглобіну в кожному еритроциті. Підвищений рівень вказує на можливе підвищення концентрації гемоглобіну в еритроцитах, що може бути пов'язане з дегідратацією чи іншими станами. Знижений – вказує на можливе зниження концентрації гемоглобіну в еритроцитах, що може бути пов'язане з різними видами анемії, дефіцитом заліза та іншими станами.

Кількість тромбоцитів (PLT) відображає кількість тромбоцитів (тромбоцитарна маса) в одиниці об'єму крові. Підвищений рівень (тромбоцитоз) пов'язаний із запальними станами, інфекціями, кров'яними захворюваннями, травмами, операцією з видаленням селезінки чи іншими станами. Знижений (тромбоцитопенія) вказує на можливе порушення функції кісткового мозку, аутоімунні захворювання, вірусні інфекції, побічні ефекти, кровотечі або інші стани.

Ширина розподілу еритроцитів (RDW) є мірою різноманітності розмірів еритроцитів у крові. Підвищений рівень вказує на аномальну різноманітність розмірів еритроцитів та пов'язане з різними типами анемій, дефіцитом заліза, вітамінів чи мінералів, генетичними аномаліями чи іншими станами. Знижений – не має клінічної значимості.

Ширина розподілу тромбокриту (PCT) є мірою різноманітності об'ємів тромбоцитів у крові. Підвищений рівень вказує на аномальну різноманітність обсягів тромбоцитів та пов'язаний із тромбоцитарними порушеннями або іншими станами.

Середній обсяг тромбоцитів (MPV) є мірою середнього обсягу тромбоцитів. Підвищений рівень вказує на активацію тромбоцитів, збільшення їх розміру чи зміну функції тромбоцитів. Це з запальними станами, тромботическими подіями, гемостатическими порушеннями чи іншими станами. Знижений рівень свідчить про зниження розміру тромбоцитів чи рівень тромбоцитів у крові. Це з деякими видами анемії, генетичними порушеннями, прийманням певних ліків чи іншими станами.

Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) є мірою різноманітності розмірів тромбоцитів у крові. Підвищений рівень вказує на аномальну різноманітність розмірів тромбоцитів та пов'язане з тромбоцитарними порушеннями, запальними станами, гемостатичними порушеннями чи іншими процесами. Знижений – не має клінічної значимості.

Мієлоцити (NE%) – попередники незрілих нейтрофілів. Підвищений рівень (мієлоцитоз) вказує на порушення в процесі дозрівання нейтрофілів у кістковому мозку. Це може бути пов'язане з інфекціями, запальними процесами, лейкемією або іншими станами, які можуть призвести до збільшення продукції незрілих клітин. Знижений – зазвичай не має клінічного значення.

Метамієлоцити (NE%) також є незрілими формами нейтрофілів. Підвищений рівень (метамієлоцитоз) вказує на порушення в процесі дозрівання нейтрофілів у кістковому мозку, аналогічномієлоцітома. Вони можуть бути пов'язані з інфекціями, запальними процесами, лейкемією чи іншими станами. Знижений – зазвичай не має клінічного значення.

Паличкоядерні (NE%) – незрілі форми нейтрофілів, які перебувають у проміжному стані між метамієлоцитами та сегментованими (зрілими) нейтрофілами. Підвищений рівень – вказує на активацію імунної системи, запалення, інфекції та інші стани, які можуть призвести до збільшення кількості незрілих форм нейтрофілів. Знижений – зазвичай не має клінічного значення.

Сегментоядерні нейтрофіли (NE%) – зрілі форми нейтрофілів, які є одним із типів білих кров'яних клітин. Підвищений рівень свідчить про наявність запальних процесів, інфекцій, стресу, травми чи інших станів. Вони можуть виникати після фізичної активності або приймання певних ліків. Знижений – пов'язані з інфекціями, порушеннями кісткового мозку, дефіцитом вітамінів чи прийманням певних ліків.

Еозинофіли (EO%) – один із типів білих кров'яних клітин, який відіграє роль в алергічних реакціях та боротьбі з паразитичними інфекціями. Підвищений рівень (еозинофілія) вказує на алергічні реакції, астму, паразитичні інфекції, деякі захворювання шкіри, а також рідкісні системні захворювання, такі як еозинофільний езофагіт. Знижений – зазвичай не має клінічного значення.

Базофіли (BA%) – тип білих кров'яних клітин, який відіграє роль в алергічних реакціях та запальних процесах. Підвищений рівень (базофілія) пов'язаний з алергічними реакціями, запальними захворюваннями, а також рідкісними станами, такими як хронічна мієлоїдна лейкемія або інші мієлопроліферативні захворювання. Знижений – зазвичай не має клінічного значення.

Моноцити (MO%) – великі білі кров'яні клітини, які виконують роль фагоцитів і відіграють важливу роль імунному захисті організму. Підвищений рівень (моноцитоз) свідчить про наявність запальних процесів, інфекцій, аутоімунних захворювань, певних видів раку чи інших станів. Вони також можуть збільшуватися після травми або хірургічного втручання. Знижений (моноцитопенія) – не має клінічного значення.

Лімфоцити (LY%) є основними клітинами імунної системи та виконують важливу роль у захисті від інфекцій та імунній відповіді. Підвищений рівень (лімфоцитоз) свідчить про наявність вірусних інфекцій, хронічних захворювань, аутоімунних станів, лейкемії чи інших станів. Вони також можуть збільшуватися після вакцинації або в період стресу. Знижений (лімфоцитопенія) пов'язаний із імунодефіцитними станами, вірусними інфекціями, лікарськими побічними ефектами або іншими станами.

Віроцити – це незвичайні клітини, які можуть з'являтися у крові при вірусних інфекціях. Вони є результатом впливу вірусів на кровоносні клітини та мають характерні морфологічні особливості. Підвищений рівень вказує на активну вірусну інфекцію, включаючи вірусний гепатит або інфекції, спричинені вірусами Епштейна-Барра та цитомегаловірусом. Віроцити зазвичай не виявляються у крові.

Плазматичні клітини, також відомі як плазмобласти або плазматичні клітини, є клітинами імунної системи, які відповідають за синтез та виділення антитіл (імуноглобулінів). Підвищений рівень вказує на активацію імунної системи, наявність запальних або аутоімунних захворювань, інфекції чи інших станів, які потребують підвищеного виробництва антитіл. Знижений – зазвичай немає клінічного значення чи то, можливо пов'язані з деякими порушеннями імунної системи.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), також відома як реакція Вінтербауера, є мірою швидкості осідання еритроцитів у пробірці протягом певного часу. Підвищений рівень свідчить про наявність запальних чи інфекційних процесів у організмі. Це може включати інфекції, ревматичні захворювання, пухлини, аутоімунні захворювання або інші стани, які можуть підвищувати рівень білків у крові та змінювати властивості еритроцитів, що веде до збільшення швидкості осідання. Знижений рівень зазвичай не має клінічного значення або може бути пов'язаний із деякими станами, такими як поліцитемія, гіперпротеїнемія або деякі генетичні аномалії.

Глюкоза (Glucose, GLU)

Глюкоза (GLU) – це основне джерело енергії організму. В організмі вагітної жінки глюкоза виконує кілька важливих функцій:

1. Джерело енергії. Відіграє важливу роль у забезпеченні енергії для зростання та розвитку плода, підтримки метаболічних процесів та виконання фізіологічних функцій організму вагітної жінки.
2. Розвиток плоду. Глюкоза є основним джерелом живлення плода. Плід одержує глюкозу з материнської крові через плаценту. Вона відіграє важливу роль у підтримці нормального зростання та розвитку плода, особливо щодо розвитку його мозку та нервової системи.
3. Регулювання рівня глюкози. Під час вагітності відбуваються зміни у метаболічній системі жінки, що може вплинути на рівень глюкози у крові. Організм повинен акуратно регулювати рівень глюкози, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку плода. За потреби організм вагітної жінки може мобілізувати запаси глюкози для підтримки нормального рівня глюкози в крові та забезпечення енергії для плода.
4. Метаболічна адаптація. Вагітність вимагає адаптації метаболічної системи організму, щоб забезпечити достатнє харчування як матері, так і плода. Глюкоза відіграє важливу роль у цих метаболічних адаптаціях, включаючи зміни у синтезі гормонів, обміні речовин та використанні поживних речовин.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень глюкози може вказувати на наявність гестаційного діабету, що потребує додаткового медичного спостереження та контролю. Також високий рівень глюкози може призвести до підвищеного ризику розвитку серцево-судинних патологій та дистрес-синдрому плода, ускладнень під час вагітності та пологів.

Група крові + резус фактор (ABO & Rh group, ABO + Rh Gp)

Група крові та резус-фактор (ABO & Rh group) є генетичними характеристиками крові, які мають важливе значення у медичному контексті, у тому числі для вагітних жінок. Ось деякі основні функції та значення групи крові та резус-фактора в організмі вагітної жінки:

1. Група крові: Група крові класифікує кров за наявністю чи відсутністю певних антигенів на поверхні еритроцитів. Розрізняють – 0(1), A(2), B(3) та AB(4). Група крові може відігравати роль у процесі переливання крові та трансплантації органів,, тому знання групи крові вагітної жінки важливе при плануванні пологів і у разі можливої ​​потреби в крові чи трансфузії.
2. Резус-фактор (Rh-фактор) класифікує кров на позитивну (Rh+) та негативну (Rh-). Якщо у жінки є Rh-негативна кров, а у плода або батька дитини є Rh-позитивна кров, це може спричинити проблеми під час вагітності. У такому разі є ризик розвитку гемолітичної хвороби плода/новонародженого, оскільки антитіла матері можуть атакувати еритроцити плода.
3. Генетический аспект. Група крові та резус-фактор є генетичними характеристиками, що передаються від батьків до дитини. Розуміння групи крові та резус-фактора вагітної жінки може бути корисним для прогнозування групи крові та резус-фактора дитини та для визначення можливих генетичних аномалій або ризиків під час вагітності.

Коагулограма

Коагулограма (Coagulogram) – це комплексний аналіз системи згортання крові, який включає вимірювання різних параметрів, пов'язаних із коагуляцією та фібринолізом. При оцінці функцій організму коагулограма виконує кілька важливих функцій:

1. Оцінка ризику тромбоемболічних ускладнень. Під час вагітності ризик розвитку тромбозу (утворення згустку крові в судинах) збільшується через фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі. Коагулограма може допомогти в оцінці стану системи зсідання крові та ідентифікації підвищеного ризику розвитку тромбозу у вагітної жінки. Це дозволяє вживати відповідних запобіжних заходів і запобігати тромбоемболічним ускладненням, таким як венозний тромбоз, легенева емболія і прееклампсія.
2. Моніторинг ефективності антикоагулянтної терапії. У разі, якщо вагітній жінці призначено антикоагулянтну терапію (наприклад, гепарин), коагулограма дозволяє оцінити ефективність даного лікування та підтримувати рівень зсідання крові в безпечних межах. Мета полягає в тому, щоб досягти оптимального дозування препаратів, яке визначається індивідуально для кожної вагітної жінки залежно від її медичної історії та ризику розвитку тромбозу.
3. Оцінка ризику кровотеч. Коагулограма також може бути корисною для оцінки функції фібринолізу та прогнозування ризику кровотеч. Це особливо важливо при плануванні пологів та у разі потенційної необхідності оперативного втручання.
4. Оцінка згортання крові. Дозволяє оцінити функцію зсідання крові та ідентифікувати потенційні ризики тромбозу або кровотечі у вагітної жінки. Це особливо важливо у разі наявності гемостатичних порушень. Під час вагітності може відбуватися фізіологічне збільшення активності факторів згортання, включаючи фактори II, V, VII і X, а також підвищення рівня фібриногену. Показники допомагають оцінити, наскільки добре згортання крові функціонує у період.
5. Діагностика спадкових та набутих порушень згортання. Коагулограма може допомогти виявити спадкові або набуті порушення системи зсідання крові у вагітної жінки. Це дозволяє своєчасно діагностувати та лікувати порушення коагуляції (гемофілія) або гіперкоагулювані стани (наприклад, мутації гена фактора V Лейдену або мутації протромбіну).

Коагулограма включає декілька показників:

Міжнародне нормалізоване відношення (International normalized ratio, МНВ, INR)

Це параметр для оцінки згортання крові та контролю ефективності антикоагулянтної терапії, особливо у разі використання препаратів на зразок варфарину.

Інтерпретація результатів:

1. Підвищення значень вказує на нестачу факторів згортання, що може бути пов'язане з патологіями печінки та жовчовивідних проток, дефіцитом вітаміну К, прийманням медикаментозної терапії. Також це може бути пов'язане з порушенням полімеризації фібрину, вживанням алкоголю та жирної їжі.
2. Зниження значень вказує на швидке згортання крові, приймання відповідних препаратів, травми, опіки, некротизацію тканин, наявність тромбозів та ін. Для вагітних жінок на пізніх термінах вагітності і відразу після пологів це є варіантом фізіологічної норми.

Протромбіновий час (Prothrombin time, ПТЧ, PTT)

Протромбіновий час (Prothrombin Time, PT) вимірює час, необхідний для утворення фібрину у присутності тромбопластину та кальцію. PT використовується для оцінки зовнішнього шляху зсідання крові, який включає фактори зсідання, такі як фактори II, V, VII, X і фібриноген. Під час вагітності PT може бути підвищено через зміни у рівні цих факторів, що є фізіологічною адаптаційною відповіддю організму на вагітність.

Інтерпретація результатів:

1. Укорочений PT може вказувати на гіперкоагуляцію або підвищене згортання крові, що може бути пов'язане з ризиком тромбозів.
2. Подовжений PT може вказувати на порушення зсідання крові, таке як недостатність факторів зсідання, вітамін К-дефіцит або приймання антикоагулянтних препаратів (наприклад, варфарин).

Протромбіновий індекс (Prothrombin index, ПТІ, PI)

Параметр, що використовується для оцінки згортання крові та функції системи згортання. Він виражається у відсотках і показує, наскільки швидко плазма згортається порівняно з контрольною плазмою, яка використовується в лабораторії.

Інтерпретація результатів:

1. Збільшений PI. Збільшення протромбінового індексу може вказувати на гіперкоагульований стан, коли згортання крові підвищено. Це може бути пов'язане з ризиком тромбозів та тромбоемболічних ускладнень.
2. Зменшений PI. Зменшення протромбінового індексу може вказувати на гіпокоагуляцію, коли згортання крові знижена. Це може бути пов'язане з ризиком кровотеч та більш тривалим процесом зсідання крові.

Тромбіновий час за Квіком (Quick)

Параметр, що використовується для оцінки згортання крові та активності факторів згортання, особливо фактора II (протромбіну). Воно вимірює час, за який тромбін перетворює фібриноген на фібрин.

Інтерпретація результатів:

1. Збільшений тромбіновий час за Квіком може вказувати на знижену активність фактора II (протромбіну) та інших факторів згортання. Це пов'язано з наявністю спадкових або набутих порушень згортання крові, наприклад, дефіцитом факторів згортання або прийманням антикоагулянтних препаратів.
2. Зменшений тромбіновий час за Квіком може вказувати на підвищену активність фактора II та інших факторів згортання. Це пов'язано з гіперкоагуляцією, що підвищує ризик тромбозів та тромбоемболічних ускладнень.

Фібриноген (Fibrinogen)

Це головний білок плазми, який відіграє важливу роль у процесі згортання крові. Він є попередником фібрину.

Коли відбувається кровотеча, фібриноген перетворюється на фібрин під впливом ферментів, таких як тромбін. Фібрин утворює сплетення, які утримують тромбоцити та кров'яні клітини, утворюючи тромб, який закриває пошкоджену ділянку судини та зупиняє кровотечу.

Інтерпретація результатів:

1. Підвищення рівня фібриногену може спостерігатися під час вагітності як фізіологічна реакція організму. Це пов'язано з потребою у підтримці належного згортання крові та запобігання надлишковим кровотечам. Однак, значне підвищення фібриногену може вказувати на наявність патологічних станів, таких як запалення, інфекція або тромбофілія.
2. Зменшення рівня фібриногену в організмі вагітної жінки може бути пов'язане з наявністю генетичних або набутих порушень згортання крові. Це може вплинути на нормальне утворення тромбів та призвести до підвищеного ризику кровотеч. У деяких випадках знижений рівень фібриногену може бути пов'язаний з патологічними станами, такими як дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові (ДВСК) або печінкова недостатність.

Тромбіновий час (Thrombin time, ТЧ, TT)

Показник використовується для оцінки функції тромбіну, ферменту, відповідального за перетворення фібриногену на фібрин, основний компонент тромбу (згустку крові).

Інтерпретація результатів:

1. Збільшення тромбінового часу може вказувати на наявність порушень згортання крові, які можуть бути пов'язані з дефіцитом або дисфункцією фібриногену, факторів згортання або тромбіну. Це може бути пов'язано з генетичними порушеннями, набутими станами, використанням антикоагулянтних препаратів чи іншими факторами.
2. Укорочення тромбінового часу може бути поодиноким спостереженням. Воно може вказувати на наявність гіперкоагуляції чи підвищеної активності тромбіну. Однак, у більшості випадків скорочення тромбінового часу зазвичай не має практичного значення та не потребує додаткових заходів.

Активований частковий тромбопластиновий час (Activated partial thromboplastin time, АЧТЧ, аPTT)

Це показник, що використовується для оцінки згортання крові та функції системи крові, відповідальної за внутрішнє згортання. Він допомагає виявити порушення системи згортання і контролювати ефективність антикоагулянтної терапії.

Інтерпретація результатів:

1. Збільшення aPTT може вказувати на наявність порушень внутрішнього згортаючого шляху чи дефіциту факторів згортання. Це може бути пов'язано з генетичними порушеннями, набутими станами, використанням антикоагулянтних препаратів чи іншими факторами. У вагітних жінок підвищений ризик тромбоемболічних ускладнень, тому подовження aPTT може бути показником неконтрольованого ризику тромбозів.
2. Скорочення aPTT рідко спостерігається і зазвичай пов'язане з гіперкоагуляцією (занадто сильним зсіданням крові).

ВІЛ 1/2 (anti-HIV 1/2 Ab), сумарні анти IgM, IgG

ВІЛ 1/2 (anti-HIV 1/2 Ab) – це тест на виявлення антитіл до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей тест використовується для визначення наявності або відсутності сумарних антитіл до ВІЛ-1 та ВІЛ-2 в організмі. У вагітних жінок тест на ВІЛ є стандартною частиною пренатального скринінгу та призначений для виявлення інфекції ВІЛ.

Рівень антитіл IgM та IgG може бути корисним для оцінки імунного статусу вагітної жінки. Антитіла IgM зазвичай з'являються в організмі на більш ранній стадії інфекції або запалення, тоді як антитіла IgG зазвичай з'являються пізніше і можуть свідчити про попередній або поточний контакт з патогеном.

Інтерпретація результатів:

1. Позитивний результат тесту на сумарне визначення антитіл до ВІЛ 1/2 вказує, що пацієнтка інфікована ВІЛ.
2. Негативний результат тесту на сумарне визначення антитіл до ВІЛ 1/2 вказує на відсутність інфікування або надто короткий проміжок часу від моменту зустрічі з вірусним агентом.

Гепатит С (HCV), сумарні антитіла IgM, IgG

Гепатит C (HCV) – це вірусне захворювання печінки. Дослідження сумарних антитіл IgM та IgG у вагітних жінок може бути важливим для виявлення наявності антитіл до вірусу.

Інтерпретація результатів:

1. Позитивна відповідь може вказувати на наявність вірусу в організмі, розвиток патології або хронічний перебіг. Але для встановлення діагнозу необхідне додаткове дослідження.
2. Негативна відповідь унеможливлює розвиток інфекційного процесу в організмі.

Гепатит В (HBsAg) поверхневий антиген (австралійський антиген)

Гепатит В (HBV) - це також вірусне захворювання печінки, що викликається однойменним вірусом. Дослідження поверхневого антигену (HBsAg), також відомого як "австралійський антиген", у вагітних жінок відіграє важливу роль у виявленні наявності вірусу гепатиту B. Інтерпретація результатів тесту HBsAg у вагітних має свої особливості, і важливо враховувати наступні моменти:

1. Гепатит B може передаватися від матері до дитини під час вагітності, пологів або під час грудного вигодовування. Дослідження HBsAg дозволяє виявити наявність вірусу у вагітної жінки, що дозволяє вжити необхідних заходів для запобігання передачі вірусу дитині.
2. Виявлення HBsAg у крові вказує на активну інфекцію гепатитом B. У такому випадку важливо негайно звернутися до лікаря для додаткових досліджень та призначення відповідного лікування.
3. Деякі вагітні жінки можуть бути носіями гепатиту B без активного захворювання. У цьому випадку HBsAg також буде виявлено у крові. У цьому випадку може знадобитися спостереження під час вагітності та післяпологового періоду, щоб запобігти/виявити передачу вірусу дитині.
4. При виявленні HBsAg у вагітної жінки або встановленні її статусу носія, новонароджена дитина повинна бути щеплена вакциною проти гепатиту B протягом 12 годин після народження та пройти планову вакцинацію надалі.

Інтерпретація результатів:

1. Позитивна відповідь говорить про активну або хронічну інфекцію.
2. Негативна відповідь унеможливлює розвиток патології.

Сифіліс (Treponema pallidum), сумарні антитіла IgM, IgG)

Сифіліс – це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Treponema pallidum. Дослідження сумарних антитіл IgM та IgG у вагітних жінок необхідне для виявлення наявності антитіл до збудника сифілісу та оцінки їхньої активності. Інтерпретація результатів:

1. Позитивна відповідь говорить про активну або хронічну інфекцію.
2. Негативна відповідь унеможливлює розвиток патології.

У поодиноких випадках можуть спостерігатися хибнопозитивні результати тестів на сифіліс. Це може бути пов'язане з крос-реакцією антитіл з іншими інфекціями або аутоімунними захворюваннями.

Аналіз сечі загальний (фізико-, мікроскопія осаду сечі) (Complete urinalysis,ЗАС)

Аналіз загальний сечі (ЗАС) є одним з основних лабораторних методів діагностики та обстеження у вагітних жінок. Цей аналіз включає фізико-хімічні та мікроскопічні дослідження осаду сечі. Він дозволяє виявити ранні ознаки проблем та своєчасно вживати заходів для підтримки здоров'я матері та дитини. Лікар може використовувати результати аналізу сечі для оцінки загального стану вагітної жінки та, за необхідності, призначення додаткових обстежень та лікування.

Сеча у вагітних може змінюватися у властивостях та складі під впливом фізіологічних змін, характерних для цього періоду. Ось деякі особливості та інтерпретація результатів наступних параметрів сечі у вагітних жінок:

Кількість сечі. Об'єм сечі у вагітних може збільшуватися, особливо у другій половині вагітності, через збільшене навантаження на нирки та сечовивідну систему. Для дослідження достатньо зібрати в одноразовий контейнер близько 30-50 мл сечі.

Колір сечі. Зазвичай колір сечі у вагітних зберігається прозорим жовто-солом'яним або бурштиновим відтінком. Однак у різні періоди вагітності він може змінюватись через вплив гормонів та інших факторів. Наприклад, на початку вагітності сеча може бути більш концентрованою, що робить її колір більш насиченим. Насторожити повинна безбарвна або темна сеча. Знебарвлення відбувається через споживання великої кількості води, приймання діуретиків та антигістамінних, розвитку ниркової недостатності або уретральної непрохідності. Темна сеча можлива при вживанні продуктів харчування з ефектом, що фарбує, прийманні антибіотиків і препаратів заліза, розвитку патологій печінки і міопатій.

Прозорість. Сеча у вагітних у нормі має бути прозорою. Помутніння сечі може бути пов'язане з наявністю білка, бактерій чи інших речовин, що свідчить про патологічні процеси.

Питома вага сечі відбиває її концентрацію і може змінюватися залежно від рівня гормонів та обсягу споживаної рідини. Низька питома вага сечі вказує на недостатнє споживання води, а високу – на дегідратацію.

Реакція сечі (рН). Відображає кислотно-лужну рівновагу сечі. У вагітних жінок реакція сечі може трохи змінитися під впливом гормональних змін, але вона повинна залишатися в межах норми. Підвищення кислотності сечі (зниження рН) пов'язане з дегідратацією, підвищеним споживанням протеїнової їжі та підвищеним вмістом кетонових тіл, асоційованим з голодуванням, цукровим діабетом або іншими порушеннями обміну речовин. Зниження кислотності сечі (підвищення рН) пов'язане з підвищеним споживанням фруктів та овочів, прийманням діуретиків та захворюваннями нирок.

Білок. Наявність білка в сечі може бути ознакою проблем з нирками або ускладнень вагітності, таких як прееклампсія або пієлонефрит. У вагітних жінок невелика кількість білка в сечі може бути допустимою, але її рівень повинен бути в межах норми.

Кетонові тіла. Зазвичай кетонові тіла не виявляються в сечі, але в деяких вагітних жінок можуть з'явитися при недостатньому харчуванні або дієтах з низьким вмістом вуглеводів. Підвищений вміст кетонових тіл є ознакою недостатнього харчування, дегідратації чи інших медичних проблем.

Глюкоза. Виявлення глюкози в сечі може бути ознакою діабету або гестаційного діабету, що є тимчасовим станом, пов'язаним із вагітністю. Підвищений вміст глюкози у сечі потребує додаткових обстежень та консультації лікаря.

Білірубін. Є продуктом формування та розпаду червоних кров'яних клітин в організмі. Зазвичай білірубін не виявляється у сечі, оскільки він обробляється печінкою і виводиться через жовч. Поява білірубіну в сечі може бути ознакою патологічних процесів, пов'язаних із печінкою або жовчними шляхами.

Уробіліноген. Це продукт утворення білірубіну у кишечнику. Зазвичай уробіліноген присутній у сечі у невеликих кількостях. Підвищений вміст може бути пов'язаний із різними захворюваннями печінки або жовчних шляхів.

Нітрити. Їх наявність у сечі є ознакою бактеріальної інфекції сечовивідних шляхів. Вони утворюються внаслідок діяльності бактерій, які можуть спричинити інфекцію. У вагітних жінок бактеріальна інфекція сечовивідних шляхів може бути особливо важливою, оскільки вона може призвести до ускладнень вагітності.

Лейкоцити. Це білі кров'яні клітини, які зазвичай не виявляються у сечі або перебувають у мізерній кількості. Їхнє підвищення в сечі може вказувати на наявність запалення або інфекції сечовивідних шляхів.

Еритроцити. Це червоні кров'яні клітини, які зазвичай не виявляються у сечі або перебувають у мізерній кількості. Їхня поява пов'язана з різними факторами, включаючи травму сечовивідних шляхів або інфекцію. Еритроцити в сечі можуть бути ознакою кровотечі з сечових шляхів.

Епітелій плоский. Утворюється в сечовому міхурі та сечоводах. Невелика кількість цих клітин у сечі може бути нормою, але підвищена кількість вказує на запальні процеси або інфекції сечовивідних шляхів.

Епітелій перехідний. Знаходяться в сечовому міхурі та сечоводах. Наявність невеликої кількості перехідних клітин у сечі зазвичай не є патологією. Але значна кількість пов'язана із запаленням або інфекцією сечовивідних шляхів.

Епітелій нирковий. Утворюється в нирках та сечоводах. Поява цих клітин у сечі вказує на різні захворювання чи порушення функції нирок.

Гіалінові циліндри. Складаються з білкового матеріалу, що утворився у ниркових канальцях. Невелика кількість гіалінових циліндрів може бути виявлена ​​у сечі у здорових вагітних жінок. Однак їх підвищена кількість вказує на запалення або інші захворювання нирок.

Зернисті циліндри. Містять гранульований матеріал і утворюються в ниркових канальцях. Підвищений вміст зернистих циліндрів – ознака патологічних процесів, пов'язаних із нирками.

Воскоподібні циліндри. Утворюються із зруйнованих гіалінових та зернистих циліндрів. Їхня присутність у сечі у вагітних жінок вказує на хронічні або тривалі патології нирок.

Фібрин. Це білкова речовина, що утворює згустки при згортанні крові. Його виявлення в сечі може бути ознакою кровотечі із сечових шляхів або інших проблем, пов'язаних із нирками.

Уретральні нитки. Є структури, які утворюються в уретрі - трубці, через яку сеча виходить з сечового міхура. Невелика кількість уретральних ниток може бути виявлена ​​у сечі у здорових вагітних жінок. Однак їх підвищений вміст пов'язаний із інфекціями сечових шляхів або запальними процесами.

Солі. Деяка кількість солей може бути в сечі у всіх людей, включаючи вагітних жінок. Утворення кристалів солей у сечі може бути зумовлене різними факторами, такими як дієта та рівень гідратації. Але підвищена їхня кількість говорить про камені в нирках.

Бактерії. Виявлення бактерій у сечі може вказувати на наявність інфекції сечовивідних шляхів.

Слиз. Невелика кількість не є патологією. Однак підвищений вміст слизу може вказувати на наявність запалення або інфекції сечовивідних шляхів.

Бактеріологічне дослідження сечі + антибіотикограма

Бактеріологічне дослідження сечі з антибіотикограмою у вагітних жінок виконується для виявлення інфекцій сечовивідних шляхів та визначення найефективніших антибіотиків для лікування виявленої інфекції.

Як відповідь можна отримати:

• відсутність бактерій у зразку – інфекційного процесу немає;
• незначна бактеріурія – варіант норми та можлива ознака недотримання всіх правил підготовки;
• помірна бактеріурія – сумнівна відповідь (вимагає повторної здачі матеріалу), хронічне/в'ялопоточне запалення, спричинене інфекційним агентом;
• значна бактеріурія – наявність інфекційного процесу.

Також при позитивній відповіді може бути зазначено, виявлено один вид бактерій або кілька.

При зниженні бактеріурії після курсу лікування можна говорити про позитивну динаміку перебігу патології.

У результатах антибіотикограми буде вказано, чи є чутливість до того чи іншого антибіотика. Так, якщо навпроти антибактеріального препарату стоїть "+" - значить мікроорганізм чутливий до нього, а значить, лікування буде ефективним. Якщо ж “-”, навпаки – чутливості немає, як і ефективності.

Інтерпретація результатів усіх показників пакета у вагітних жінок має здійснюватися досвідченим лікарем, який враховує клінічні дані, медичну історію та особливості кожного конкретного випадку. При виявленні аномалій рекомендується звернутися до лікаря для отримання професійної консультації та подальших заходів щодо підтримки здоров'я матері та дитини.

Правила підготовки

Щоб результати дослідження були достовірними, слід дотримуватись деяких правил підготовки:

– для забору крові:

• не вживати їжу – за 5-7 годин;
• не пити алкоголь – за 24 години;
• виключити з раціону смажене, солоне, гостре та жирне – за 48 годин;
• відмовитися від авіаперельотів та сильних стресів – за 48 годин;
• обмежити фізіологічні процедури та інструментальні методи діагностики – за 48 годин;
• відмовитись від фізичної активності – за 48 годин;
• не курити – за 1 годину.

– для забору сечі:

• не вживати комплекси вітамінів, діуретики у вигляді препаратів та продуктів харчування (пиво, кава, трав'яний чай, міцний чай та ін.) за 12 годин;
• обмежити споживання продуктів, що впливають на колір та якість сечі за 12 годин;
• виключити проведення фізіопроцедур та відвідування лазні/сауни за 3 дні.

Сечу слід збирати в одноразовий пластиковий контейнер відразу після пробудження, але після туалету зовнішніх статевих органів. Потім слід закрити піхву гігієнічним тампоном для виключення попадання виділень з піхви.

Важливі примітки

Необхідно повністю дотримуватись всіх правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.