Антитіла IgM до бета-2-глікопротеїну I

Антитіла IgM до бета-2-глікопротеїну І (β2-GPI) являють собою імуноглобуліни класу M, спрямовані проти цього білка, який є частиною мембрани клітин та крові. Аналіз має велике значення при виявленні аутоімунних захворювань та станів. Також позитивний результат може вказувати на високий ризик розвитку тромбоемболічних патологій, таких як тромбози та інфаркти.

Бета-2-глікопротеїн І: опис

Бета-2-глікопротеїн (β2-GPI) – різновид білків організму, що зустрічається в крові і є частиною мембран клітин. Його основна функція – забезпечення нормальної взаємодії антифосфоліпідних антитіл з фосфоліпідами. Крім того, він бере участь у регуляції процесів згортання крові, імунної відповіді та інших біологічних механізмів. Його синтез відбувається у печінці.

Антифосфоліпідний синдром (АФС) – аутоімунний патологічний процес, який характеризується гіперкоагуляцією та виробленням антитіл проти фосфоліпідів. АФС у свою чергу може провокувати тромбози та їх ускладнення (інфаркт та інсульт), а у вагітних – прееклампсію, викидень, передчасне відшарування плаценти та мертвонародження. Він буває первинним і вторинним. Останній може бути пов'язаний з онкологічними патологіями, рядом інфекційних процесів і аутоімунними захворюваннями: СЧВ, дерматоміозит, ревматоїдний артрит, склеродермія та ін.

Особливості дослідження

Визначення антитіл IgM до бета-2-глікопротеїну I є основним маркером антифосфоліпідного синдрому (АФС). Їх вироблення може розпочатися на активній стадії розвитку АФС, СЧВ та інших системних/аутоімунних патологій або на початкових етапах розвитку даних захворювань.

Коли та навіщо призначають аналіз

Оцінку рівня антитіл призначають для:

• постановки діагнозу;
• оцінки ризиків розвитку ускладнень – інсульту та інфаркту;
• визначення можливого розвитку тромбозів;
• комплексної діагностики СЧВ та інших системних/аутоімунних патологій;
• дифдіагностики з низкою інших патологій.

Показаннями щодо аналізу вважаються:

• випадки тромбозу судин (атеросклероз, ТЕЛА, ІХС, інфаркт, інсульт та ін.);
• симптоми АФС;
• розвиток СЧВ та інших системних/аутоімунних патологій;
• мертвонародження;
• важка прееклампсія;
• онкологічне захворювання;
• передчасне відшарування плаценти.

Видає направлення  на аналізи: акушер-гінеколог, терапевт, сімейний лікар, кардіолог, гінеколог та ін.

Правила підготовки

Кров на аналіз слід здавати після дотримання правил підготовки до аналізу:

• відмовитися від їди за 4-6 годин;
• виключити проведення масажу та інструментальних методів діагностики за 2 дні;
• не відвідувати лазню, фізіотерапевтичні процедури та сауну за 2 дні;
• уникати фізичної перенапруги за 1 день;
• максимально уникати будь-яких стресів за 1 день;
• відмовитися від алкоголю за 1 день та куріння за 1 годину;
• не приймати препарати, що впливають на гемостаз, за 2 доби після дозволу лікаря.

Протягом години до дослідження потрібно перебувати у стані спокою. Для аналізу проводять збирання венозної крові, а оцінюють її сироватку.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат свідчить про:

• розвиток патологічного стану;
• підвищений ризик тромбозу;
• інфекційні патологічні стани, що стали причиною розвитку АФС.

Негативний результат свідчить про:

• відсутність патологічного стану.

Але варто зазначити, що підвищений рівень антитіл не завжди пов'язаний із високим ризиком розвитку захворювань, тому для більш точної діагностики потрібне проведення додаткових досліджень та консультація з фахівцем.

Також при отриманні негативного результату, але при розвитку тромбозів, потрібно провести додаткові методи діагностики та повторне дослідження антитіл IgM до бета-2-глікопротеїну I через 12 тижнів.

Важливі примітки

Довгострокове приймання КОК, зловживання алкоголем, сильний стрес і вагітність призводять до підвищення рівня антитіл IgM до бета-2-глікопротеїну I. Це може стати причиною хибнопозитивної відповіді.