Антитіла до 1-спіральної ДНК (ADNA 1)

Антитіла до 1-спіральної ДНК (ADNA 1) утворюються в результаті порушень імунної системи, коли вона починає розпізнавати власні компоненти організму, в даному випадку, одноланцюгову ДНК, як сторонню речовину і спрямовувати проти неї антитіла. Це відбувається в умовах аутоімунних захворювань, таких як системний червоний вовчак (СЧВ).

ADNA 1 і Системний червоний вовчак: опис

Системний червоний вовчак, також відомий як системний червоний вовчак, що супроводжується вузлуватим періартеріїтом, є рідкісним запальним захворюванням сполучної тканини, яке може вражати різні органи та системи організму. Він вважається хронічним аутоімунним захворюванням, при якому імунна система організму спрямовує свої антитіла проти різних тканин та органів.

Симптоми системного червоного вовчаку можуть бути різноманітними і варіюватися в залежності від порушених органів. Загальні симптоми можуть включати високу температуру, стомлюваність, слабкість, зниження апетиту та втрату ваги. Шкірні прояви можуть включати висипання, червоні чи фіолетові плями, виразки у роті та нашарування кров'янистих кірочок на шкірі. Червоні плями на обличчі розташовуються у формі метелика. Також у патологічні процеси залучаються інші органи: суглоби, серце, легені, нирки, нервова система та інші.

Антитіла до 1-спіральної ДНК (ADNA 1) є одним з аутоантитіл, які можуть бути виявлені в крові пацієнтів із СЧВ. Їх наявність може свідчити про розвиток аутоімунного процесу в організмі.

Але наявність антитіл до 1-спіральної ДНК (ADNA 1) не є основною діагностичною ознакою СЧВ. Вони можуть також спостерігатися при деяких інших аутоімунних захворюваннях, включаючи системну склеродермію та ревматоїдний артрит. Тому інтерпретація результатів аналізу ADNA 1 вимагає врахування інших клінічних симптомів, результатів інших аналізів та консультації з фахівцем, таким як ревматолог чи імунолог.

У СЧВ аутоімунні процеси призводять до пошкодження різних тканин та органів організму, що викликає характерні симптоми та синдроми, такі як запалення суглобів, висипання на шкірі, пошкодження нирок, серця та легень. Антитіла до 1-спіральної ДНК (ADNA 1) відіграють роль у цьому імунному запальному процесі.

Точні причини, чому імунна система починає виробляти антитіла до 1-спіральної ДНК, та механізми, за допомогою яких вони беруть участь у патологічному процесі СЧВ, до кінця не вивчені. Однак дослідження показують, що антитіла до 1-спіральної ДНК можуть зв'язуватися з компонентами клітинного ядра та активувати імунні клітини, викликаючи запалення та пошкодження тканин.

Особливості дослідження

Антитіла до 1-спіральної ДНК (ADNA 1) відносяться до класу аутоантитіл, які спрямовані проти специфічної структури одноланцюгової ДНК. Вони зазвичай вимірюються під час проведення аналізу крові на виявлення аутоімунних захворювань. Особливо високоспецифічний для системного червоного вовчаку (СЧВ).

Дослідження зазвичай використовується в клінічній практиці для підтвердження діагнозу системного червоного вовчаку (СЧВ) та моніторингу активності захворювання.

Найбільш високий рівень ADNA 1 спостерігатиметься при вовчаковому нефриті.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• підозра на наявність аутоімунного захворювання;
• симптоми СЧВ.

Дослідження потрібне для:

• постановки діагнозу;
• моніторингу активності СЧВ;
• контролю терапії;
• оцінки ризику розвитку рецидиву;
• диференціальної діагностики коїться з іншими патологіями.

Призначають аналіз: імунологи, алергологи, педіатри, ревматологи, терапевти та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Для отримання об'єктивних відповідей потрібно відмовитися до забору крові від:

• їжі щонайменше за 5 годин;
• алкоголю за добу;
• куріння за півгодини;
• смаженого та жирного за 2 дні;
• фізичної активності, відвідування лазні та сауни за 2 дні;
• стресу за 2 дні.

Для дослідження роблять забір венозної крові. Можна випити трохи води без газу перед здаванням.

Інтерпретація результатів 

Позитивна відповідь вказує на:

• наявність системного червоного вовчаку (СЧВ);
• біліарний цироз;
• ревматоїдний артрит;
• розвиток інших аутоімунних захворювань;
• Синдром Шегрена.

Негативна відповідь вказує на:

• відсутність СЧВ;
• ефективність лікування.

Будь-яка отримана відповідь може бути корисною в діагностиці та моніторингу деяких аутоімунних захворювань, але остаточний висновок про діагноз має бути зроблений лікарем на основі комплексного аналізу всіх клінічних та лабораторних даних.

У 2% випадків може спостерігатись підвищення рівня антитіл на тлі повного здоров'я.

Важливі примітки

У пацієнтів з наявними аутоімунними захворюваннями можуть вироблятися інші аутоантитіла. Останні можуть взаємодіяти з аналізом на антитіла до 1-спіральної ДНК і викликати хибнопозитивні або хибнонегативні результати.

Протизапальні препарати або препарати хіміотерапії можуть вплинути на результати аналізу. Тому їх приймання необхідно обмежити за кілька днів до аналізу.