Епштейна-Барр вірус (Epstein Barr virus, EBV), якісне визначення вірусної ДНК методом ПЛР (кров, ліквор, сеча, слина)

Якісне визначення вірусної ДНК ВЕБ методом ПЛР може бути корисним для діагностики активної інфекції EBV або для підтвердження наявності вірусу в організмі. Він може бути використаний у комплексі з вивченням клінічних симптомів та визначенням інших лабораторних та діагностичних заходів для підтвердження інфекції, асоційованої з EBV.

Інфекційний мононуклеоз та ВЕБ: опис

Інфекційний мононуклеоз, також відомий як "хвороба поцілунків", є вірусним захворюванням, спричиненим вірусом Епштейна-Барр (Epstein-Barr virus, EBV).

Основний шлях передачі вірусу – контактний (через слину) та повітряно-краплинний. Він може передаватися через поцілунки, загальні предмети, які контактують з інфікованою слиною (наприклад, столові прилади чи склянки), або повітряно-краплинним шляхом при кашлі чи чханні інфікованої людини.

Також можлива передача через переливання крові чи трансплантацію органів від зараженого донора.

Симптоми:

• висока температура тіла, лихоманка та відчуття слабкості;
• відсутність апетиту та сонливість;
• запалення горла та гланд, що викликає біль та дискомфорт при ковтанні;
• збільшення лімфатичних вузлів, особливо в області шиї та пахв;
• збільшення селезінки та печінки;
• наявність висипу на шкірі, особливо при прийманні антибіотиків.

Інфекційний мононуклеоз найчастіше зустрічається у підлітків та молодих дорослих. У більшості випадків це захворювання, що самоелімінується, яке не вимагає специфічного лікування.

Важливо, що інфекційний мононуклеоз може мати різні прояви в різних людей, і деякі люди можуть бути носіями вірусу безсимптомно.

Особливості дослідження

Якісне визначення вірусної ДНК Епштейна-Барр вірусу (ВЕБ, EBV) методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) може бути проведено на різних типах зразків, таких як кров, ліквор (рідина, що оточує спинний мозок), сеча та слина. Метод ПЛР дозволяє виявити наявність чи відсутність вірусної ДНК у зразку.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• підозра на активну інфекцію;
• прояв клінічних симптомів мононуклеозу – висока температура, горло, збільшення лімфовузлів, втома тощо;
• наявність інфекційного мононуклеозу у близьких.

Дослідження потрібне для:

• комплексної діагностики мононуклеозу;
• постановки остаточного діагнозу;
• оцінки ризику передачі вірусу перед трансплантацією органів чи переливанням крові;
• моніторингу терапії чи ремісії.

Призначають аналіз: імунологи, педіатри, оториноларингологи, терапевти, пульмонологи та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Для отримання об'єктивних результатів дослідження важливо відмовитися до забору крові від:

• приймання їжі мінімум за 5 годин;
• алкоголю за добу;
• куріння за півгодини;
• вживання смаженого та жирного за 2 дні;
• фізичної активності, відвідування лазні та сауни за 2 дні;
• стресу за 2 дні;
• приймання ліків, що впливають на імунну відповідь (антигістамінні та глюкокортикостероїди) за кілька днів – після погодження з лікарем.

Для дослідження роблять забір венозної крові. Можна випити трохи води без газу перед здаванням.

А для забору сечі слід:

• проводити забір сечі в одноразовий контейнер;
• не вживати продукти, які можуть змінити колір сечі за 12 годин;
• не пити газовану воду та не їсти солоні продукти харчування за 12 годин;
• не вживати харчові діуретики (кава, трав'яні чаї та пиво) за добу;
• жінкам не здавати сечу під час менструації (краще до або через 2 дні після завершення);
• здійснити ретельний туалет зовнішніх статевих органів перед здаванням.

Також для дослідження здійснюється забір слини та ліквору, тому необхідно дотримуватись додаткових заходів підготовки: дослідження повинно проводитися до або після лікування, за добу не можна наносити на слизову оболонку ротової порожнини жодні місцеві препарати та антисептики, а вранці перед здаванням не варто чистити зуби та користуватися ополіскувачем для ротової порожнини.

Інтерпретація результатів 

Позитивний результат свідчить про:

• наявність активної інфекції;
• наявність інфекційного мононуклеозу чи інших ВЕБ-асоційованих захворювань.

Негативний результат свідчить про:

• відсутність інфекції;
• минулу чи латентну інфекцію (за наявності інших ознак патології);
• недостатню кількість часу з моменту інфікування.

Важливо відзначити, що інтерпретація результатів ПЛР-тесту на вірус ВЕБ має бути виконана кваліфікованим лікарем, враховуючи всі клінічні дані та особливості кожного пацієнта. Тільки він може надати точне пояснення результатів і прийняти відповідні рішення з лікування або подальшого моніторингу.

Важливі примітки

У поодиноких випадках, при аналізі зразка, можуть бути інгібітори, які заважають проведенню ПЛР-реакції. У цьому випадку результат тесту може бути недостовірним або невизначеним. Може знадобитися повторне тестування за допомогою різних методів або додаткова обробка зразка для видалення інгібіторів.

Необхідно повністю дотримуватись правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.