Цитомегаловірус (Cytomegalovirus, CMV), кількісне визначення вірусної ДНК методом ПЛР (букальний зішкріб, сеча, слина, кров, зішкріб, ліквор)

Цитомегаловірус є вірусом, що викликає інфекційні патології у людей з ослабленою імунною системою, у тому числі у новонароджених, пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, людей, які отримують імуносупресивну терапію, та в осіб, які страждають на різні патології.

Цитомегаловірус: опис

Цитомегаловірус (ЦМВ) – це вірус, який може спричиняти різні види захворювань у людей. Він належить до сімейства герпесвірусів і є одним із найпоширеніших вірусів, що вражають людину. Більшість людей вже інфіковані цитомегаловірусом, але він може не виявлятися жодного разу у житті. Однак у людей з ослабленою імунною системою, інфекція може мати тяжкий перебіг та викликати серйозні ускладнення.

Вірус передається через кров та інші біологічні рідини від хворого чи інфікованого. Шляхи передачі – гемоконтактний, від матері до плоду під час вагітності, побутовий та контактний.

При розвитку інфекційного процесу симптоми цитомегаловірусної інфекції проявляються у вигляді лихоманки, болю в м'язах, головного болю, втоми, болю в очах, порушення зору та слуху, проблем із травленням, збільшення лімфовузлів та ін. Але найчастіше вони характерні лише для осіб з ослабленим імунітетом.

Під час вагітності розвиток цитомегаловірусної інфекції може спровокувати внутрішньоутробні патології, викидень, завмерлу вагітність та ін. Тому цитомегаловірус належить до TORCH-інфекцій та дослідження на можливий розвиток інфекції є обов'язковим як перед плануванням вагітності, так і під час її перебігу.

Особливості дослідження

Кількісне визначення вірусної ДНК методом ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) є способом діагностики інфікування цитомегаловірусом. Для аналізу використовують букальний зішкріб, сечу, слину, кров, зішкріб і ліквор. Метод ПЛР дозволяє визначити кількість вірусної ДНК у зразку та визначити ступінь активності інфекції. Результати аналізу можуть бути виражені в одиницях виміру вірусного навантаження на об'єм зразка (зазвичай на 1 мл крові чи сечі). Це дозволяє оцінити ефективність лікування та контролювати динаміку інфекції.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показаннями щодо аналізу є:

• підозра на ЦМВ-інфекцію у новонароджених, особливо при передчасних пологах або народженні недоношених дітей, через підвищений ризик розвитку інфекції;
• підозра на ЦМВ-інфекцію в імунодефіцитних пацієнтів (наприклад, при ВІЛ-інфекції, прийманні імуносупресивних препаратів після трансплантації органів);
• інфекційний мононуклеоз неясної етіології;
• скринінг на TORCH інфекції у гестаційному періоді;
• підвищені показники біохімічного аналізу крові;
• підозра на фетоплацентарну недостатність або патологію плодів;
• збільшення печінки та селезінки неясного генезу;
• підозра на ЦМВ-інфекцію у вагітних жінок, оскільки інфекція може призводити до розвитку ускладнень вагітності та ураження плода;
• контроль ефективності лікування ЦМВ-інфекції.

Дослідження необхідно здавати для:

• дифдіагностики з низкою інших інфекцій;
• постановки діагнозу;
• діагностики первинного інфікування вірусом;
• виявлення реактивації вірусу;
• визначення етіологічного фактора лихоманки неясного генезу.

Направляє на дослідження один із фахівців: сімейний лікар, терапевт, інфекціоніст, гінеколог, неонатолог, педіатр, акушер-гінеколог та ін.

Правила підготовки

Щоб відповідь на аналіз була об'єктивною, слід дотримуватись правил підготовки. Загалом рекомендується до забору матеріалу відмовитися від:

• приймання їжі за 4-6 годин, дітям допускається за 1-3 години;
• використання зубної пасти, ополіскувачу та антисептику для ротової порожнини вранці перед здаванням;
• проведення масажів та фізіотерапії за 2 дні;
• проведення ультразвукової діагностики, фізичної та емоційної перенапруги за 48 годин;
• вживання алкоголю за 1 день та тютюну за 1 годину;
• вживання медикаментозних препаратів за кілька днів – після консультації лікаря.

Сечу потрібно збирати відразу після пробудження в одноразовий контейнер. До забору слід провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів, а жінкам додатково закрити вхід у піхву ватним тампоном. Допустимий обсяг – 30-50 мл. Жінкам слід здавати матеріал за 5 днів до початку менструального циклу або через 5 днів після завершення. Чоловікам та жінкам рекомендується утриматися від статевого акту за 3 дні до здавання. Крім того, представникам обох статей слід відмовитися від місцевого нанесення лубрикантів, гелів та мазей протягом 1 дня до здачі.

Інтерпретація результатів

Високий рівень вірусної ДНК може говорити про:

• недавнє первинне інфікування;
• участь цитомегаловірусу як етіологічного фактору низки патологій;
• реактивацію інфекції.

Негативна відповідь вказує на відсутність інфекції в організмі.

Зниження рівня вірусної ДНК при повторному проведенні дослідження говорить про позитивну динаміку перебігу захворювання або ефективність лікування.

Але будь-який отриманий результат не варто розглядати як остаточний діагноз. Для постановки останнього необхідна консультація лікаря, який детально вивчить усі нюанси історії хвороби, проведе фізикальний огляд та оцінить усі результати досліджень.

Важливі примітки

На одержані результати може вплинути недотримання правил підготовки.