Гепатит G (HGV), якісне визначення вірусної РНК методом ПЛР (плазма)

Гепатит G належить до запальних захворювань печінки, що мають вірусну етіологію. Найчастіше воно має безсимптомний перебіг чи перетворюється на хронічну форму, але за розвитку коінфекції, що пов’язана з іншими типами гепатиту, може спостерігатися важка клінічна картина розвитку. У більшості випадків захворювання має сприятливий прогноз.

Гепатит G: опис

Гепатит HGV або G був відкритий у 1995 році та налічує кілька генотипів. Його клінічні прояви неспецифічні та тривалий час після інфікування можуть не розвиватися. Симптоми, що з'являються, будуть схожі на ті, які визначаються під час розвитку інших форм гепатиту. Патологія часто має одночасний перебіг з вірусними гепатитами В, С і D. Найчастіше виникає гепатит G, поєднаний з гепатитом С, при цьому коінфекція має тяжкий перебіг.

Збудник – вірус сімейства флавівірус. Джерело інфекції – носій чи хворий. Шлях передачі – гемоконтактний, рідше – трансплацентарний та статевий. Потрапляючи в організм, вірус починає розмножуватися в клітинах печінки, судинах та нервовій системі. Найчастіше захворювання має хронічну форму перебігу чи безсимптомне носійство.

До групи ризику розвитку HGV належать:

• пацієнти на гемодіалізі;
• медичні працівники;
• ін'єкційні наркомани;
• особи з імунодефіцитом;
• пацієнти, яким переливали кров чи пересаджували органи;
• особи, які ведуть безладне статеве життя;
• особи, яким проводили операції та медичні маніпуляції з використанням нестерильних інструментів.

Симптоми можуть розвиватися через 2-24 тижні та характеризуються:

• підвищеною втомлюваністю;
• важкістю у правому підребер'ї;
• жовтяничністю шкіри;
• іктеричністю склер.

При проведенні аналізу крові виявляється підвищення активності амінотрансфераз – АЛТ та АСТ.

Особливості дослідження

Якісне визначення РНК вірусу гепатиту G методом ПЛР – CR RNA, hepatitis G virus, qualitative determination – аналіз, що дозволяє визначити наявність вірусу гепатиту G на ранніх стадіях розвитку захворювання. У ході дослідження плазми відбувається пошук та аналіз РНК збудника. Після його виявлення можна говорити про інфікування людини цим вірусом. У крові РНК вірусу методом ПЛР визначається з перших тижнів від початку розвитку патології.

Аналіз має високу специфічність, тому дає об'єктивні результати.

Коли та навіщо призначають аналіз на гепатит G

Дослідження призначають для:

• проведення скринінгу перед плануванням вагітності;
• проведення дифдіагностики з іншими варіантами вірусного гепатиту та захворюваннями печінки;
• скринінгу осіб, які належать до групи ризику;
• визначення наявності реплікації вірусу;
• оцінки проведеної терапії;
• діагностики мікст-гепатитів;
• визначення носійства чи розвитку патології в осіб, які контактували з хворим.

Показаннями для здачі аналізу є:

• наявність гепатиту С в анамнезі;
• імунодефіцитні стани;
• розвиток раку чи цирозу печінки;
• вживання наркотичних препаратів з використанням нестерильних голок та інших засобів;
• наявність симптомів гепатиту G.

Направленняна дослідження видають: гепатологи, сімейні лікарі, інфекціоністи та терапевти.

Правила підготовки до здачыі аналізу на гепатит G

Щоб відповідь на дослідження була об'єктивною, слід обмежити до проведення наступне:

• приймання їжі мінімум за 8 годин;
• вживання алкоголю за добу;
• каву та чай вранці перед здаванням;
• жирну та смажену їжу за день;
• фізіотерапевтичні процедури та масаж за 2 дні;
• емоційне та фізичне навантаження за день;
• інструментальну діагностику протягом дня;
• куріння за 1 годину;
• приймання антибіотиків та противірусних препаратів за кілька днів – після погодження з лікарем.

Можна випити невелику кількість негазованої води прямо перед здаванням крові.

Для аналізу беруть венозну кров, а перевіряють плазму.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат засвідчує про

інфікування вірусом.

Негативний результат свідчить про:

• відсутність захворювання;
• недостатню кількість вірусу в організмі для визначення;
• серонегативний період розвитку інфекції;
• одужання;
• надто короткий проміжок часу від інфікування.

Будь-який результат не є остаточним діагнозом. Для його постановки потрібна консультація лікаря та проведення додаткових методів діагностики, включаючи детальний збір анамнезу.

Важливі примітки

Для того щоб збільшити шанс отримання об'єктивного результату, рекомендується здавати кров мінімум через 2 тижні від моменту ймовірного інфікування.