Гепатит В (HBV), якісне визначення вірусної ДНК методом ПЛР (плазма)

Гепатит В – це одна з найпідступніших інфекційних патологій, яка часто має безсимптомний перебіг та хронічну форму, але призводить до розвитку цирозу та раку. Через специфіку перебігу, захворювання часто виявляють випадково або в період більш небезпечних для життя ускладнень.

Гепатит В: опис

Гепатит належить до патологій печінки та має вірусну етіологію. Розрізняють близько 10 генотипів вірусу, кожен із яких має свої особливості та викликає різні процеси розвитку патології. Джерело інфекції – носій або хворий, а шлях передачі – статевий та гемоконтактний. Також можлива передача під час вагітності від матері до плоду та у процесі пологів.

Існує група ризику за можливістю інфікування вірусним гепатитом В:

• медичні працівники;
• особи, які мають імунодефіцит;
• особи, які мають тісний контакт з інфікованим;
• особи, які практикують незахищені статеві контакти;
• особи, яким було проведено операцію з використанням нестерильних інструментів;
• діти, народжені від інфікованої матері та які перебувають на грудному вигодовуванні.

Всім, хто перебуває в групі ризику, необхідно проходити своєчасну діагностику у вигляді скринінгового дослідження.

Інкубаційний період триває від 30 до 120 днів, при цьому інфікований вже заразний для оточуючих, а за кілька днів до прояву перших клінічних симптомів може спостерігатись підвищення рівня АЛТ. Можливий гострий і хронічний перебіг захворювання.

Під час гострого перебігу розрізняють:

• безжовтяничну форму – триває від 4 до 8 тижнів – характеризується болючістю та ломотою у суглобах, висипаннями на шкірі, диспептичними розладами, загальним нездужанням, слабкістю та підвищеною пітливістю;
• жовтяничну форму – триває від 2 до 6 тижнів – виявляються іктеричність склер та шкірних покривів, темна сеча, що піниться та безбарвний кал, збільшення печінки та болючість у правому підребер'ї під час пальпації, а також більш явні прояви симптомів безжовтяничної форми.

Далі йде період реконвалесценції, який може тривати протягом одного року. Але найчастіше гепатит переходить у хронічну форму, під час якої іноді можуть виявлятися мляві симптоми гострого періоду.

Особливості дослідження

Якісне визначення ДНК вірусу гепатиту В (ВГВ) шляхом ПЛР – Hepatitis B virus (HBV) DNA detection – це маркер гепатиту В, що дозволяє визначити його на ранніх стадіях розвитку. Навіть до прояву клінічних симптомів аналіз може дати об'єктивну відповідь про наявність або відсутність інфікування.

Дослідження ґрунтується на визначенні ДНК-фрагментів вірусу.

Коли та навіщо призначають аналіз

Основними показаннями призначення аналізу є:

• високі показники АЛТ і АСТ;
• наявність гепатиту у членів сім'ї;
• цироз печінки;
• зміна нормального рівня лужної фосфатази та білірубіну;
• симптоми вірусного гепатиту.

Дослідження призначають для:

• діагностики гепатиту В в інфекційному осередку;
• діагностики гепатиту змішаної етіології;
• дифдіагностики з іншими видами гепатиту та низки патологій;
• діагностики контактних осіб з інфікованим;
• підготовки до вагітності;
• підготовки до вакцинації;
• скринінгу під час вагітності;
• підготовки до переливання та операції;
• виявлення ефективності терапії;
• профілактичного скринінгу донорів, медпрацівників та інших осіб, які належать до групи ризику;
• підбору медикаментозної терапії

Направлення на аналіз видають: гастроентерологи, гепатологи, інфекціоністи, сімейні лікарі та терапевти.

Правила підготовки

Щоб результат аналізу був точним, важливо виключити до забору крові:

• їжу за 8-12 годин;
• вживання спиртних напоїв протягом дня;
• приймання медикаментів за кілька днів;
• вживання тютюнової продукції за годину;
• вживання чаю, кави та свіжого соку перед аналізом;
• вживання помаранчевих фруктів та овочів за 2 дні;
• перенапруги як емоційного, і фізичного характеру протягом дня;
• вживання жирної та смаженої їжі за 1 день.

Відмова від приймання ліків дозволена тільки після погодження з лікарем.

Для аналізу беруть венозну кров, а оцінюють плазму.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить про:

• інфікування гепатитом;
• активну форму захворювання;
• хронічний перебіг.

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність інфекції;
• ефективність лікування;
• надто ранній період після інфікування.

Будь-який результат не можна розцінювати як остаточний діагноз. Для постановки останнього потрібно детальне вивчення анамнезу та проведення додаткових методів дослідження, а також консультація лікаря.

Важливі примітки

На результати дослідження можуть вплинути вживання антибіотиків, противірусних препаратів та гепарину.