Бактеріологічне дослідження матеріалу з зіву + антибіотикограма

Бактеріологічне дослідження матеріалу із зіву з антибіотикограмою спрямоване на вивчення якісного та кількісного складу мікрофлори заднього відділу ротової порожнини. Аналіз застосовується в складі діагностики інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, ЛОР органів, встановлення їх етіології, підтвердження або виключення бактеріального характеру таких захворювань і їх ускладнень. Мікробіологічне дослідження проводиться після бакпосіву на поживні середовища, культивування мікроорганізмів, які містяться в зразку (мазку). У разі якщо після культивування виявлено високий титр умовно-патогенних бактерій або виявлені справжні патогени, проводиться оцінка чутливості цих мікроорганізмів до основних антибіотиків – антибіотикограма.

Що потрібно знати про бакпосев із зіву з антибіотикограмою

Зів – задній звужений відділ ротової порожнини, який з'єднує її з ротоглоткою. Бактеріальна мікрофлора цього відділу відрізняється багатим складом, тут мешкає близько 200 мікроорганізмів. Домінантна мікрофлора представлена непатогенними бактеріями – епідермальним стафілококом, зеленячим стрептококом, пневмококами, нейсеріями, невеликою кількістю дріжджоподібних грибів. Також на слизовій зіву та прилеглих ділянках порожнини рота, глотки, в заглибленнях (криптах) мигдалин мешкають різні види умовно-патогенних мікроорганізмів. Іноді сюди можуть проникати й патогенні, шкідливі бактерії. У нормі домінантна (резидентна) мікрофлора пригнічує розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів, але дія різних шкідливих факторів (вірусна інфекція, переохолодження, ослаблення імунітету тощо) може спровокувати їх неконтрольований ріст.

Бактеріальна інфекція викликає запальний процес, який може охоплювати різні ЛОР-органи. Зокрема, можливе бактеріальне запалення:

• мигдалин, частіше піднебінних – тонзиліт;
• слизової оболонки глотки – фарингіт;
• надгортанника та тканин гортаноглотки – епіглотит;
• слизової носа та навколоносових пазух – риносинусит.

Захворювання бактеріальної природи або вірусні, ускладнені приєднанням бактеріальної інфекції, вимагають проведення антибактеріальної терапії. Мікроорганізми-збудники часто стійкі (резистентні) до дії багатьох антибіотиків. Щоб призначити ефективну терапію або скорегувати призначення, необхідно встановити, яким саме мікроорганізмом викликане запалення, та підібрати антибіотик, до дії якого він чутливий. Для цього виконується бакпосів матеріалу із зіву (фарингіального ексудату) з антибіотикограмою.

Для отримання матеріалу медичний фахівець просить пацієнта широко відкрити рот, притискає язик шпателем і за допомогою тампона або аплікатора збирає слиз, ексудат з поверхні задньої стінки глотки, піднебінних дуг, мигдалин . Зразки поміщають у стерильний контейнер і відправляють у лабораторію для дослідження:

• біологічний матеріал розподіляється по поверхні живильного середовища в чашці Петрі;
• підтримуються сприятливі для росту бактерій температурно-вологісні умови, протягом 5-7 днів фахівець періодично перевіряє зразки на наявність зростання;
• якщо відзначений значний ріст, культури виділяються, фарбуються, вивчаються під мікроскопом, здійснюється їх ідентифікація та кількісна оцінка росту;
• при виділенні етіологічно значущих бактерій (мікроорганізмів, які можуть викликати запальний процес) у діагностично значущому титрі (для умовно-патогенної мікрофлори зіву 105 КУО та вище) проводиться антибіотикограма. Бактеріальну культуру розподіляють по поверхні живильного середовища та впливають на окремі ділянки різними антибіотиками, через деякий час перевіряють, на яких ділянках відбулося пригнічення росту.

Коли та навіщо призначається бактеріологічне дослідження матеріалу із зіву з антибіотикограмою

Бакпосев із зіву призначається при клінічних симптомах фарингіту, тонзиліту, епіглотиту тощо, особливо при низькій ефективності терапії.

Бактеріологічне дослідження матеріалу із зіву з антибіотикограмою проводиться для:

• підтвердження або виключення бактеріальної природи неспецифічного запалення;
• уточнення збудника інфекційно-запального процесу;
• підбору максимально ефективної терапії, профілактики ускладнень (поширення інфекції на інші органи, переходу захворювання в хронічну форму).

Також можливе обстеження здорових людей в епідеміологічних цілях, для виявлення носійства клінічно значущої умовно-патогенної мікрофлори, оцінки стану здоров'я населення, складання прогнозу.

Призначити аналіз може сімейний лікар, ЛОР, в дослідницьких (статистичних) цілях – епідеміолог.

Як підготуватися до бакпосіву матеріалу із зіву

Будь-які бактеріологічні дослідження необхідно проводити до початку терапії антибактеріальними, протигрибковими препаратами системної та місцевої дії або мінімум через 2 тижні після їх завершення. Мазок із зіву береться вранці, натщесерце (з моменту прийому їжі повинно пройти не менше 3-4 годин). Також необхідно:

• не проводити гігієнічні процедури порожнини рота до взяття мазка;
• зранку утриматися від полоскань, застосування оральних спреїв, льодяників, жувальної гумки;
• протягом 2 годин до взяття мазка нічого не пити, утриматися від куріння.

Інтерпретація результатів бакпосіву матеріалу з зіву з антибіотикограмою

Виділення сапрофітних, умовно-патогенних бактерій у низькому титрі (менше 103 КУО) не має діагностичного значення, дозволяє виключити етіологічну роль бактерій у розвитку запалення.

105 КУО та вище – діагностичний титр. Такий результат вважається позитивним, підтверджує етіологічну роль бактерій у розвитку захворювання. У бланку з результатами вказуються види бактерій, виявлених у високій концентрації (діагностичному титрі), кількість кожної культури в КУО (колонієутворюючих одиницях). Ці відомості дозволяють лікарю встановити етіологію інфекційного захворювання й оцінити вираженість інфекційно-запального процесу.

При проміжному результаті інтерпретацію здійснює лікар з урахуванням віку, імунного статусу, загального стану здоров'я пацієнта, особливостей клінічної картини, якісного складу мікрофлори. В окремих випадках деякі умовно-патогенні мікроорганізми можуть виступати в ролі збудників бактеріального запалення, навіть якщо їх концентрація нижче діагностичного титру.

Для кожного етіологічно значущого мікроорганізму, виявленого у високому титрі, наводяться результати антибіотикограми: навпроти кожного антибіотика в переліку вказується, чутливий або стійкий до нього певний мікроорганізм. Проводити антибіотикотерапію доцільно із застосуванням препаратів, до яких збудник чутливий.

Важливі зауваження

При повній відсутності росту (та якщо результати аналізу суперечать особливостям клінічної картини – незначний ріст у поєднанні з симптомами, які характерні для бактеріальної інфекції) рекомендоване повторне дослідження. Ймовірно, були порушені правила підготовки, взяття мазка.

Цей аналіз не рекомендований у якості методу діагностики специфічних бактеріальних інфекцій (дифтерії, кашлюку). При підозрі на ці захворювання призначається бактеріологічне дослідження, спрямоване на виявлення конкретних збудників (справжніх патогенів).

Переваги бакпосіву матеріалу з зіву з антибіотикограмою в лабораторії Ніколаб

Достовірність результатів бактеріологічних досліджень залежить як від дотримання правил підготовки та забору матеріалу (преаналітичного етапу), так і від відсутності помилок на етапі створення умов для культивування, характеристик лабораторного обладнання, якості витратних матеріалів для створення живильного середовища й оцінки чутливості до антибіотиків. У лабораторії Ніколаб усі етапи дослідження проводять кваліфіковані фахівці, використовуються сертифіковані витратні матеріали, сучасне обладнання. У лабораторії встановлена конкурентна ціна на бактеріологічне дослідження матеріалу з зіву з антибіотикограмою.