Антитіла IgM до фосфоліпідів (APHL IgM)

Антитіла IgM до фосфоліпідів (APHL IgM, АФЛ IgM) – один з класів антифосфоліпідних антитіл, серологічний маркер антифосфоліпідного синдрому. Підвищений рівень APHL IgM не входить до актуального переліку лабораторних діагностичних критеріїв АФС (для підтвердження діагнозу необхідні аналізи на окремі види АФЛ та інші серологічні маркери), але аналіз на сумарні антитіла IgM до фосфоліпідів є важливим інструментом скринінгу АФС.

Що потрібно знати про аналіз на APHL IgM

APHL IgM є аутоантитілами, вони спрямовані проти клітин і тканин, до складу яких входять фосфоліпіди. Фосфоліпіди є структурним компонентом мембран будь-яких клітин, але активність антифосфоліпідних антитіл переважно призводить до пошкодження:

• ендотелію (внутрішньої вистилки) стінок кровоносних судин;
• тромбоцитів (формених елементів крові).

Під дію антитіл IgM до фосфоліпідів нормальний баланс між згортаючими та протизгортаючими факторами крові порушується, розвивається схильність до тромбоутворення. Тромбоз та тромботичні ускладнення, індуковані антитілами до фосфоліпідів, включаючи APHL IgM, називаються антифосфоліпідним синдромом (АФС). Антифосфоліпідний синдром може поєднуватися з іншими аутоімунними порушеннями, системними захворюваннями сполучної тканини. Можливі клінічні прояви та ускладнення АФС різноманітні:

• рецидивуючі тромбози вен і артерій, тела (тромбоемболія легеневої артерії);
• ураження клапанів серця;
• неврологічні розлади внаслідок порушення мозкового кровообігу, ішемічний інсульт;
• інфаркт міокарда, внутрішніх органів (омертвіння тканин внаслідок припинення кровопостачання);
• трофічні виразки, сітчасте ліведо (плямисто-сітчастий малюнок шкіри);
• мимовільні переривання вагітності, передчасні пологи, затримка внутрішньоутробного розвитку плоду, передчасне відшарування плаценти, прееклампсія й інші акушерські патології;
• тромбоцитопенія, гемолітична анемія (виявляються при проведенні загальноклінічного аналізу крові), подовження АЧТЧ (виявляється при проведенні коагулограми).

Аналогічні порушення можуть бути викликані й іншими причинами, антифосфоліпідний синдром діагностується тільки при поєднанні клінічних проявів з присутністю в крові антитіл IgM (і/або IgG) до фосфоліпідів. Тому першим етапом диференціальної діагностики є проведення аналізу на APHL IgM.

Коли та навіщо призначається аналіз на антитіла IgM до фосфоліпідів

Аналіз на APHL IgM (зазвичай в комплексі з аналізом на APHL IgG) призначається:

• при клінічних симптомах тромботичних станів;
• при акушерських патологіях, які можуть бути наслідком таких станів;
• при тромбоцитопенії, подовженні активованого часткового тромбопластинового часу незрозумілої природи;
• при системних захворюваннях сполучної тканини, аутоімунних розладах;
• перед початком і в процесі прийому лікарських препаратів, які підвищують ризик розвитку тромбозу.

Аналіз на антитіла IgM до фосфоліпідів виконується для:

• диференціальної діагностики тромботичних станів;
• виключення АФС при тромбофіліях і інших серцево-судинних патологіях, перериваннях і ускладненнях вагітності;
• виявлення показань до проведення поглибленої діагностики АФС;
• виявлення протипоказань, обмежень до проведення замісної гормональної терапії, оральної контрацепції, прийому психотропних препаратів;
• оцінки ризику тромботичних ускладнень (інфарктів, інсульту) в пацієнтів із серцево-судинними патологіями.

Аналіз може проводитися за направленням сімейного лікаря та різних вузьких фахівців – кардіолога, гінеколога, імунолога, ревматолога й інших, в залежності від клінічних проявів.

Як підготуватися до аналізу на антитіла IgM до фосфоліпідів

Перед здачею крові для аналізу на APHL IgM необхідно:

• за погодженням з лікарем за 5 днів відмінити прийом гепарину та препаратів з аналогічною дією;
• напередодні не вживати жирну їжу й алкоголь, уникати емоційних потрясінь, виключити інтенсивні фізичні навантаження;
• протягом 2-4 годин утримуватися від прийому їжі (або здавати кров натщесерце), можна пити чисту негазовану воду;
• півгодини не курити, зберігати повний спокій.

Інтерпретація результатів аналізу на антитіла IgM до фосфоліпідів

Якщо титр APHL IgM перевищує референтну норму, це може бути пов'язане з різними причинами:

• антифосфоліпідний синдром, первинний і вторинний (при системних, аутоімунних захворюваннях);
• аутоімунні захворювання без антифосфоліпідного синдрому;
• деякі інфекційні захворювання;
• злоякісні пухлини;
• прийом лікарських препаратів;
• вагітність (у 10% жінок підвищений рівень APHL IgM виявляється при нормальному перебігу вагітності без ускладнень);
• варіант норми (APHL IgM виявляються у 2-4% здорових людей, частіше в літньому віці).

Для АФС характерні більш високі показники, для інших захворювань – незначне або помірне підвищення антитіл IgM до фосфоліпідів. Навіть якщо показники значно перевищують норму, для підтвердження АФС необхідне повторне проведення аналізу з інтервалом мінімум 6 тижнів.

Важливі зауваження

Наявність у крові антитіл IgM до фосфоліпідів не є однозначним діагностичним критерієм АФС. Необхідні додаткові дослідження, інтерпретація результатів яких повинна проводитися з урахуванням клінічних проявів.

Переваги аналізу на APHL IgM у лабораторії Ніколаб

Здати аналіз на антитіла IgM до фосфоліпідів у лабораторії Ніколаб можна на привабливих умовах (конкурентна ціна, стислі терміни проведення, можливість забору крові в одному з відділень лабораторії або вдома, отримання результатів на електронну пошту). Для комплексної діагностики можна також здати аналіз на антитіла до фосфоліпідів іншого класу (APHL IgG) і на окремі види антифосфоліпідних антитіл.