Антимікросомальні антитіла (Antithyroid microsomal Ab, AMC)

Антимікросомальні антитіла – це основний маркер аутоімунного тиреоїдиту. Найчастіше його проводять з метою своєчасної діагностики та оцінки ризику розвитку тиреоїдиту Хашимото та дифузного токсичного зоба. 

АМС: опис

Антимікросомальні антитіла є білками та знаходяться у плазмі крові. Вони виробляються для знищення тиреопероксидази – ферменту щитоподібної залози (ЩЗ), який необхідний організму для синтезу активного йоду. Останній дозволяє синтезувати гормони ЩЗ. 

Підвищення АМС може вказувати на формування лімфоцитарної інфільтрації, що з часом призводить до руйнування щитоподібної залози з подальшим переходом гіпертиреозу до гіпотиреозу, або на ефективну аутоімунну атаку проти тиреоцитів.

Особливості дослідження

Антитіла до мікросомальної фракції тиреоцитів або АМС – це імуноглобуліни, які продукує імунна система у відповідь на власні тиреоцити. Останні є важливими клітинами ЩЗ, бо вони виробляють Т4 – тироксин та Т3 – трийодтиронін. Через подальше перетворення на фолікули ЩЗ, їх також називають фолікулярними клітинами.

Мікросоми – це компоненти тиреоцитів, котрі оточують фолікули та синтезують гормони. При розвитку аутоімунних патологій організм починає атаку проти них, виробляючи антитіла. Це пов'язане з тим, що у структурі микросомальных фракцій перебувають аутоантигени, саме проти них синтезуються АМС. Антитіла до мікросомальної фракції тиреоцитів здатні руйнувати клітини ЩЗ, провокуючи фіброз та зниження функціоналу органу. 

Коли та навіщо призначають аналіз на антимікросомальні антитіла 

Показаннями для проведення дослідження є:

• викидні, що повторюються;
• порушення апетиту;
• проблеми зі сном;
• апатичний стан;
• підвищена дратівливість;
• набряки особи;
• випадання волосся;
• підозра на аутоімунні захворювання.

Аналіз призначають для:

• оцінки стану щитоподібної залози перед проведенням терапії деякими препаратами (інтерферони, аміодарон, йод-вмісними медикаментами тощо);
• оцінки ступеня ризику розвитку неонатального гіпотиреозу (за наявності патологій ЩЗ або антитіл до пероксидази у матері);
• проведення дифдіагностики із деякими патологіями;
• проведення скринінгового дослідження людей, які перебувають у групі ризику;
• постановки діагнозу тиреоїдит Хашимото та дифузний токсичний зоб.

Направлення на дослідження видають: терапевти, ендокринологи, гінекологи та сімейні лікарі.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів потрібно до проведення дослідження відмовитися від:

• їжі за 8-12 годин;
• вживання алкоголю за добу;
• зловживання жирним та смаженим напередодні;
• проведення фізіотерапевтичних процедур та масажу за 2 доби;
• емоційних та фізичних навантажень за добу;
• інструментальної діагностики (УЗД, рентгенографії та ендоскопії) за добу;
• куріння за 1 годину;
• приймання будь-яких терапевтичних препаратів за добу – після дозволу лікаря.

Якщо відмовитися від вживання медикаментів не можна – повідомте їхню назву під час реєстрації на дослідження.

Дозволено пити негазовану воду, але слід відмовитися від чаю та кави.

Для проведення аналізу беруть венозну кров, а оцінюють сироватку.

Інтерпретація результатів аналізу на антимікросомальні антитіла

Підвищені значення говорять про:

• аутоімунний тиреоїдит Хашимото;
• синдром Шегрена;
• аутоімунний гепатит;
• рак ЩЗ;
• мікседему;
• поліендокринний синдром;
• дифузний токсичний зоб;
• гіпотиреоз плода – під час вагітності;
• різні аутоімунні патології – СЧВ, ЦД-1, надниркову недостатність та ін.).

Знижені значення свідчать про:

• відсутність аутоімунних захворювань;
• ефективність терапії. 

Можливий сумнівний результат, коли рівень АМС знаходиться в низьких титрах. У цьому разі рекомендується проведення повторного дослідження. 

Будь-які результати не є остаточним діагнозом та вимагають оцінки лікаря. 

Важливі примітки

У здорових людей може бути підвищений рівень АМС. Це відбувається під впливом різних чинників. Але така умова можлива лише за незначного підвищення його рівня та при відсутності клінічної картини аутоімунних захворювань.