Соматотропний гормон (Somatotropin, СТГ, HGH) (діти до 18 років)

Соматотропний гормон (СТГ або соматотропін), також відомий як гормон росту, є одним із найважливіших показників нормального розвитку організму людини. Аналіз його визначення часто призначають у дитячому та підлітковому віці при підозрі на проблеми розвитку м'язової тканини, опорно-рухового апарату та відставання у розвитку.

Соматотропний гормон: опис

СТГ є поліпептидним гормоном, який складається зі 191 амінокислоти та продукується гіпофізом. Він відіграє важливу роль у регуляції росту та розвитку всіх тканин і клітин в організмі, а також бере участь у регуляції імунної функції та нейродегенеративних процесів.

Соматотропін також покращує процес руйнування жирів в організмі. Ця властивість надала йому популярності серед спортсменів, які бажають збільшити свою м'язову масу і знизити рівень жирової тканини в організмі. Але надлишок СТГ може призводити до серйозних наслідків, включаючи збільшення ризику розвитку раку та серцево-судинних захворювань. Тому вживання цього гормону повинно мати вагомі підстави у вигляді низького рівня або інших причин, які ґрунтуються на медичних показаннях. Особливо важливо стежити за підлітками, які хочуть швидко наростити м'язи за допомогою СТГ та інших гормонів/препаратів.

Рівень СТГ в організмі коливається протягом дня, досягаючи максимуму у нічний час. Також його кількість зростає у відповідь на підвищення навантаження та стрес.

Попри важливість правильного синтезу СТГ у будь-якому віці, його нормальний рівень особливо важливий у дитячому та підлітковому віці. Це пов'язано з тим, що соматотропін сприяє нормальному зростанню та розвитку кісткової тканини, м'язової маси, внутрішніх органів та тканин, а також синтезу білків. Він також стимулює зростання та розвиток хрящової тканини, що особливо важливо у дитячому віці при формуванні скелета.

Особливості дослідження

Визначення рівня соматотропіну (Somatotropin, СТГ, HGH) у дітей віком до 18 років – це найважливіший показник правильного розвитку організму у дитячому та підлітковому віці. Порушення рівня СТГ може призводити до різних захворювань, тому контролювати його рівень дуже важливо для здоров'я. Так, низький рівень СТГ може призвести до затримки росту та розвитку, а високий рівень – до надмірного зростання та можливого розвитку патологій, таких як гігантизм чи акромегалія.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження необхідне для:

• дифдіагностики з низкою інших патологій;
• оцінки ефективності лікування;
• скринінгу гормональної активності гіпофіза.

Показаннями для призначення дослідження є:

• підозра на затримку розвитку/зростання;
• підозра на прискорений темп розвитку/зростання;
• розвиток симптомів акромегалії та гігантизму.

Направлення на оцінку рівня гормону видає: педіатр, ендокринолог, онколог та сімейний лікар.

Правила підготовки

Перед забором крові слід дотримуватись наступних рекомендацій:

• не приймати їжу за 6 годин, дітям до 2 років за максимально можливу кількість часу;
• не вживати алкоголь, жирні та смажені продукти харчування за добу;
• відмовитися від вживання тютюну за півгодини;
• відмовитись від будь-яких інструментальних діагностичних заходів за 2 доби;
• виключити проведення масажів, авіаперельоти та відвідування лазні/сауни за 3 дні;
• уникати інтенсивного фізичного навантаження та психоемоційної перенапруги за 2 доби.

Прямо перед дослідженням за 15-20 хвилин потрібно перебувати у повному спокої.

Можливо, є індивідуальні правила підготовки, про які слід поговорити з лікарем.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень свідчить про:

• гіпофізарний гігантизм;
• акромегалію;
• новоутворення у легенях, ПЗ, шлунку та ін;
• цироз печінки;
• гіперпітуїтаризм;
• інтенсивне фізичне навантаження;
• значний стрес;
• хронічну ниркову недостатність;
• карликовість Ларона.

Знижений рівень свідчить про:

• гіпофізарний нанізм;
• синдром Иценко-Кушинга;
• проблеми зі сном;
• хіміотерапію та інший ятрогенний вплив;
• гіпопітуїтаризм.

Будь-яку отриману відповідь не можна розглядати як остаточний діагноз. Вона вимагає додаткової інтерпретації лікарем та проведення додаткових методів діагностики.

Важливі примітки

На результати дослідження можуть вплинути приймання гормональних препаратів (прогестерон, дофамін, вазопресин, глюкокортикоїди, естрогени та ін.), наркотичних препаратів, антагоністів бета-адренорецепторів, аргініну та деяких інших амінокислот, інсуліну та ін.