17-α-оксипрогестерон (17-Hydroxyprogesterone, 17-α-ОПГ, 17-OHP)

Попередником кортизолу та андростендіону є неактивний стероїдний гормон 17-α-оксипрогестерон (17-α-ОПГ). Він продукується корою надниркових залоз, плацентою під час гестації та статевими залозами. При порушенні вироблення цього гормону починається підвищена секреція андрогенів.

17-α-ОПГ: опис

17-α-оксипрогестерон – 17-hydroxyprogesterone, progesterone -17-OH або 17-OH progesterone – це похідне прогестерону, рівень якого регулюють АКТГ – адренокортикотропним гормоном. Сам 17-α-ОПГ є попередником кортизолу. Останній це дуже важливий гормон в організмі людини, що бере участь у регуляції та активації імунної системи людини, а також підтримці кров'яного тиску та процесах розщеплення жирів, глюкози та білків. Він продукується наднирниками під контролем АКТГ – адренокортикотропного гормону.

Для вироблення оптимальної кількості кортизолу необхідні ферменти, основними з них є 11-β-гідроксилаза та 21-гідроксилаза. При їх нестачі продукується занадто велика кількість як самого прогестерону, так і 17-α-ОПГ, але кортизол не синтезується. Натомість починається надмірне синтезування андрогенів (наприклад, тестостерону), що призводить до розвитку в жіночому організмі – гірсутизму, маскулінізації та інших чоловічих статевих ознак.

Подібний процес може розвинутися як внутрішньоутробно у плода, через дефект одного з генів, так і після народження в будь-якому віці. Але найчастіше надлишок 17-α-ОПГ призводить до розвитку вродженої гіперплазії надниркових залоз, з якою також пов'язана нестача альдостерону, що відповідає за утримання солей усередині клітини. Патологія згодом провокує надниркову недостатність та “кризу втрати солей”.

При зниженні вироблення 17-α-ОПГ під час вагітності може розвинутися чоловічий псевдогермафродитизм, коли за хромосомним набором та наявністю яєчок новонароджений чоловічої статі, але він також має жіночі зовнішні статеві органи.

Особливості дослідження

17-α-ОПГ або 17-OHP – це основний маркер вродженої гіперплазії надниркових залоз.

Вироблення 17-α-оксипрогестерону циклічне – в ранкові години його рівень максимальний, а ввечері мінімальний. Також підвищена секреція гормону спостерігається протягом кількох днів до збільшення значень ЛГ – лютеїнізуючого гормону та в момент підвищеної секреції прогестерону та естрадіолу. Під час вагітності через додаткову секрецію 17-α-ОПГ плацентою, його рівень також наростає.

Коли та навіщо призначають аналіз на 17-α-оксипрогестерон

Дослідження необхідне для:

• діагностики вродженої гіперплазії надниркових залоз (ВГН) різної форми перебігу;
• діагностики вродженого адреногенітального синдрому;
• профілактичного обстеження новонароджених на момент можливої ​​наявності ВГН та дефіциту ферментів 11-β-гідроксилази та 21-гідроксилази;
• дифдіагностики підвищеної продукції андрогенів;
• періодичного скринінгу пацієнтів з дефіцитом ферментів 11-β-гідроксилази та 21-гідроксилази;
• оцінки ферментативної недостатності;
• діагностики пухлин надниркових залоз;
• оцінки проведеної терапії;
• постановки діагнозу псевдогермафродитизм у чоловіків

Аналіз призначається при:

• гірсутизмі та маскулінізації у жінок;
• порушеннях статевого дозрівання у підлітковому віці;
• аменореї;
• прояві симптомів ВГН у різному віці;
• безплідді у жінок.

Напрямок на дослідження видають: педіатри, гінекологи, сімейні лікарі та ендокринологи.

Правила підготовки до здачі аналізу на 17-α-ОПГ

Для отримання достовірних результатів потрібно до проведення дослідження відмовитися від:

• їжі за 8-12 годин, для дітей – за 2-3 години;
• вживання алкоголю за добу;
• проведення фізіотерапевтичних процедур за 2 доби;
• емоційних та фізичних навантажень за 24 години;
• інструментальної діагностики за 24 години;
• куріння за 1 год.

Жінкам необхідно здавати кров для дослідження з 3 по 5 день менструального циклу, якщо гінеколог не призначив інший період. Перед маніпуляцією слід уникати навіть мінімального стресу.

Для проведення аналізу беруть венозну кров, а оцінюють сироватку.

17-α-оксипрогестерон – інтерпретація результатів

Підвищений рівень говорить про:

• уроджену гіперплазію надниркових залоз (ВГН) – у новонароджених;
• пухлину, пов'язану із продукуванням андрогенів;
• дефіцит ферментів, наприклад 11-β-гідроксилази;
• синдром полікістозних яєчників.

Знижений рівень говорить про:

• хворобу Аддісона;
• ефективність терапії від ВГН;
• недостатність надниркових залоз;
• псевдогермафродітізм у чоловіків.

Чим вищі показники 17-α-ОПГ, тим важча стадія вродженої гіперплазії надниркових залоз.

Отримані результати не є остаточним діагнозом і вимагають оцінки лікаря.

Важливі примітки

На результати дослідження може вплинути приймання препаратів на основі прогестерону та глюкокортикоїдів.