Інсулін (Insulin)

Гормон підшлункової залози бере участь у процесах метаболізму та виконує функцію регуляції обміну вуглеводів для підтримки нормального рівня глюкози в крові. Крім того, він бере участь у процесах синтезу та обміну жирів, утилізує амінокислоти та регулює процеси виведення натрію з організму.

Інсулін: визначення та опис

Інсулін – це гормон, вироблення якого відбувається внаслідок розпаду проінсуліну та відокремлення від нього С-пептиду. Саме проінсулін виробляється острівцями Лангерганса, які розташовуються у підшлунковій залозі (ПЗ), але до розпаду він неактивний. Активний інсулін з кровотоком потрапляє у печінку, а незначна його частина у м'язи та жирову клітковину.

Існує харчова (після вживання їжі) та базальна (між вживанням їжі) секреція гормону.

Після вживання їжі в крові підвищується рівень цукру (глюкоза), внаслідок цього  відбувається вироблення інсуліну для стабілізації його кількості у крові. Крім того, гормон розподіляє енергію, отриману від глюкози, по всім клітинам та тканинам, а зайву її кількість печінка накопичує у вигляді глікогену та застосовує для синтезу жирів.

Особливості дослідження

Інсулін (гормон ПЗ, Insulin або регулятор обміну вуглеводів) має білкову природу та бере участь майже у всіх обмінних процесах, що існують в організмі.

При недостатньому синтезі гормону, клітини припиняють отримувати необхідну їм енергію, що призводить до розвитку гіпоглікемії. При хронізації процесу є ризик розвитку Цукрового діабету I типу, на який найчастіше хворіють діти та люди молодого віку.

Цукровий діабет II типу виникає у старшому віці та майже завжди супроводжується ожирінням. Він пов'язаний із втратою клітинами чутливості до інсуліну, що супроводжується гіперглікемією. Тобто організм не може самостійно впоратися з кількістю глюкози, що надходить.

Обидва типи ЦД призводять до розвитку патологічних процесів в органах зору, дихальної, нервової та серцево-судинної систем.

Коли організм повністю припиняє виробляти інсулін самостійно, ЦД І типу набуває статусу інсулінозалежного, що вимагає постійного введення інсуліну в певному режимі.

Надмірне вироблення інсуліну називається гіперінсулінемія та супроводжується різким падінням рівня цукру крові. Цей стан може призвести до гіпоглікемічної коми, що є життєзагрозним станом. Енергія, що отримується від глюкози дуже важлива для роботи головного мозку та організму взагалі.

Рівень інсуліну варіюється протягом доби – вранці його значення буде максимальним, а ввечері мінімальним, а також залежить від вживання їжі – відразу після їжі він підвищується.

Коли та навіщо призначають аналіз на інсулін

Дослідження призначають при:

• прояві гіпоглікемії – підвищена слабкість, постійна спрага та почуття голоду, поліурія – часті позиви до сечовипускання особливо у нічний час та сухість у роті;
• ожирінні;
• метаболічному синдромі;
• підозрі на інсуліному;
• підозрі на гіперінсулінемію;
• видаленні інсуліноми.

Оцінка рівня інсуліну необхідна для:

• оцінки інсулінорезистентності;
• діагностики недостатності β-клітин острівців Лангерганса;
• діагностики інсуліноми;
• діагностики гіпоглікемії;
• визначення причин гіпоглікемії;
• регулювання початку приймання інсуліну пацієнтам з цукровим діабетом II типу;
• оцінки кількості інсуліну, що продукується організмом;
• оцінки ефективності проведеного лікування інсуліноми.

Найчастіше проведення аналізу призначають ендокринологи, сімейні лікарі та педіатри.

Правила підготовки до здачі аналізу на інсулін

Для отримання достовірних результатів слід до дослідження утриматися від:

• вживання їжі протягом 12 годин;
• приймання ліків за добу – після дозволу лікаря;
• харчових навантажень за добу;
• вживання алкоголю за добу;
• емоційної та фізичної перенапруги за добу;
• куріння за 1 год.

Дозволено вживання невеликої кількості негазованої води.

Інсулін – інтерпретація результатів

Підвищений рівень інсуліну говорить про:

• інсуліному;
• інсулінорезистентність;
• гіперінсулінемію;
• патології надниркових залоз;
• акромегалію;
• синдром полікістозних яєчників;
• синдром Іценка-Кушинга;
• ожиріння;
• непереносимість фруктози;
• синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (GGM);
• метаболічний синдром;
• пухлини гіпофіза.

Знижений рівень інсуліну говорить про:

• надмірні фізичні навантаження;
• виснаження;
• недостатність β-клітин острівців Лангерганса;
• цукровий діабет.

Для оцінки рівня інсуліну у крові беруть венозну кров.

Важливі примітки

Приймання наступних препаратів може вплинути на результати аналізу:

• КОК – гормональні оральні контрацептиви;
• кортикостероїдів;
• Леводопа – протисудомний та протипаркінсонічний засіб.

Крім того, рівень гормону в крові залежить від вироблення антитіл до інсуліну, патології печінки, функціональних особливостей печінки, приймання препаратів на основі інсуліну, отриманого шляхом біохімічного синтезу.

Результати не є остаточним діагнозом. Для його постановки потрібне проведення додаткових методів дослідження та консультація лікаря.