Лютеїнізуючий гормон (Luteinizing hormone, ЛГ, LH)

Лютеїнізуючий гормон синтезується гонадотропними клітинами передньої частки гіпофізу та відповідає за стимулювання секреції деяких чоловічих та жіночих статевих гормонів. Це найважливіший гормон, який бере участь у формуванні та нормальному функціонуванні репродуктивної системи. Він має інші назви – глікопротеїдний гонадотропний гормон або Luteinizing hormone.

Лютеїнізуючий гормон: визначення та опис

Лютеїнізуючий гормон (LH, лютеотропін або ЛГ) – пептидний гормон, який у чоловіків активізує вироблення тестостерону, завдяки впливу на клітини сім'яників, а у жінок – прогестерону та естрогену, впливаючи на жовте тіло та тканини яєчників. Після формування в гіпофізі він потрапляє в кров та спрямовується в статеві залози, в котрих бере участь у регуляції статевих гормонів.

У періоді ембріонального розвитку та до пубертату в чоловічому та жіночому організмі вироблення ЛГ постійне та завжди на низькому рівні. З початком пубертатного періоду кількість гормону в крові поступово зростає та наближається до значень у дорослих.

У нормі в середині менструального циклу у жінок виробляється максимальна кількість ЛГ, що супроводжується настанням овуляції – вивільненням яйцеклітини, що дозріла. За кілька днів до цього рівень лютеотропіну починає поступово підвищуватися. А після овуляції він падає та починається лютеїнова фаза циклу, яка супроводжується формуванням жовтого тіла, де секретується прогестерон. Концентрація ЛГ також зменшується в період вагітності та підвищується з настанням менопаузи.

У чоловіків рецептори ЛГ знаходяться на клітинах Лейдіга. Завдяки їх участі у секреції тестостерону провокується дозрівання сперматозоїдів. При цьому сам тестостерон регулює повторний синтез лютеїнізуючого гормону. Тому до 60 років, коли кількість чоловічих статевих гормонів поступово знижується, кількість ЛГ починає різко підвищуватися.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження призначають для діагностики:

• безпліддя;
• захворювань гіпофіза;
• причин аменореї;
• функціонування репродуктивної системи.

Аналіз проводять у випадках:

• невиношування вагітності;
• раннього пубертату;
• аменореї;
• комплексного обстеження;
• наявності маткових кровотеч;
• відсутності овуляції;
• імпотенції;
• зниження лібідо;
• проведення гормональної терапії для провокування овуляції.

Дослідження призначають урологи, педіатри, терапевти та гінекологи.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів необхідно виключити до дослідження:

• вживання їжі за 8 годин;
• куріння за годину;
• харчові перенавантаження за добу;
• приймання препаратів на основі стероїдних та тиреоїдних гормонів за 48 годин – після дозволу лікаря;
• інтенсивні спортивні тренування за 3 дні;
• емоційну та фізичну перенапругу за добу.

Дозволяється пити негазовану воду у необмежених кількостях.

Аналіз на лютеїнізуючий гормон – інтерпретація результатів

Рівень лютеїнізуючого гормону підвищується у випадках:

• менопаузи;
• аменореї – відсутність менструації;
• синдрому полікістозних яєчників;
• пухлини гіпофіза або яєчок;
• фемінізації у чоловіків;
• тривалого голодування;
• ендометріозу;
• спадкових патологій, пов'язаних із порушенням гормонів – синдром Клайнфельтера та Шерешевського-Тернера;
• аденоми гіпофіза;
• раннього пубертату;
• ниркової недостатності;
• приймання препаратів, що впливають на нирки та нервову систему;
• первинної недостатності статевих залоз.

Рівень лютеїнізуючого гормону знижується у випадках:

• відсутності овуляції;
• гіперпролактинемії;
• вторинної аменореї;
• вторинної недостатності статевих залоз;
• дефіциту ЛГ ізольованого типу;
• пухлинних утвореннях статевих залоз;
• анорексії за нервовим типом;
• ожиріння;
• сильного стресу;
• приймання гормональних препаратів;
• атрофії гонад у чоловіків, внаслідок запальних та інфекційних процесів у яєчках;
• пізнього пубертату.

Для проведення дослідження беруть венозну кров.

Важливі примітки при сдачі аналізу на лютеїнізуючий гормон

На вірогідність відповіді може впливати приймання гормональних та психотропних препаратів, сильна стресова перенапруга, приймання КОК, інтенсивні спортивні тренування напередодні, а також проходження рентгенографії менше ніж за тиждень до дослідження.

Жінкам, які мають регулярний менструальний цикл, здачу аналізу найчастіше призначають на 2-4 добу після початку циклу. Обов'язково слід повідомити про день менструації перед здаванням аналізу, бо нормальні значення постійно змінюються. При нерегулярних місячних та підозрі на ановуляцію, кров на ЛГ здається на 8-18 день можливого циклу.

Перед проведенням дослідження та після отримання аналізів необхідно пройти консультацію лікаря. Результати не є остаточним діагнозом та несуть інформативний характер.