Епштейна-Барр вірус (Epstein Barr virus, EBV), антитіла IgM до капсидного антигену VCA

Одним з найпоширеніших герпесвірусів вважається вірус Епштейна Барр (ВЕБ). Найчастіше зустріч із ним вперше відбувається у дитячому віці, але захворювання майже завжди не розвивається, тому клінічної картини немає. У старшому віці Епштейна Барр може бути причиною інфекційного мононуклеозу (ІМ) та інших патологій.

ВЕБ: опис

Вірус Епштейна Барр – один із представників сімейства герпесвірусів. Його клітинами-мішенями в людському організмі виступають епітеліальні клітини, В- та Т-лімфоцити.

Найчастіше патологія розвивається у період від 15 до 25 років. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом, а джерелом вважається людина, у якого розвивається інфекційний мононуклеоз з катаральними проявами.

До клінічних симптомів ІМ належать:

• болючість при ковтанні;
• почервоніння ротоглотки;
• гіпертрофія печінки та селезінки;
• гіпертрофія та болючість лімфовузлів;
• підвищення температури тіла до 40 градусів;
• підвищена стомлюваність;
• озноб.

Через те, що більшість людей зустрічаються з вірусом ще в ранньому дитинстві, а сам Епштейна Барр здатний тривалий час жити у В-лімфоцитах та епітеліальних клітинах – майже все населення дорослого віку є носіями вірусу. Тільки після ослаблення імунної системи мікроорганізми знову можуть почати активно розмножуватися, що призводить до розвитку реінфекції. Крім інфекційного мононуклеозу Епштейна Барр є причиною лімфоми Беркітта та інших лімфопроліферативних патологій, а також деяких видів онкології.

Особливості дослідження

Антитіла IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна Барр (ВЕБ, ЕВС або VCA) – це маркер, необхідний для визначення гострої форми захворювання, збудником якого є ВЕБ. Вони синтезуються, починаючи з 1-го тижня від моменту розвитку патології, досягають максимуму до 3-го тижня та зникають до 6-го тижня. Аналіз також називають EBV-VCA Antibodies, IgM.

Дослідження корисне щодо первинного інфікування. Так, якщо виявляються IgM до капсидного антигену, а анти-EBNA IgG – не визначаються, це говорить про первинний контакт з вірусом.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показаннями для дослідження є:

• симптоматичні прояви ІМ;
• прояв симптомів грипу у вагітних;
• контакт з інфікованим.

Проведення аналізу потрібне для:

• постановки діагнозу інфекційний мононуклеоз;
• виявлення інфікування вірусом;
• визначення стадії інфекційного захворювання;
• визначення вірусу, як основної причини розвитку низки онкологічних та лімфопроліферативних патологій;
• проведення дифдіагностики з низкою інших патологій.

Направлення на дослідження видають такі фахівці: педіатри, онкологи, інфекціоністи, сімейні лікарі та терапевти.

Правила підготовки

До проведення дослідження необхідно відмовитися від:

• їжі за 6 годин;
• переїдання напередодні;
• великої кількості жирної та смаженої їжі за 1 день;
• спиртних напоїв за 1 день;
• перенапруги емоційного та фізичного характеру за 2 дні;
• приймання противірусних препаратів за кілька днів після дозволу лікаря;
• куріння за годину;
• фізіопроцедур за 2 дні.

Дотримання правил підготовки дозволить отримати достовірні результати.

Для проведення дослідження беруть венозну кров, а оцінюють сироватку.

Інтерпретація результатів

Позитивна відповідь свідчить про:

• активну форму вірусного мононуклеозу;
• початок розвитку патології;
• зараження вірусом у недавньому минулому;
• реактивацію інфекційного процесу.

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність інфікування;
• надто короткий період після зустрічі з вірусом;
• ефективність проведеної терапії;
• хронічний перебіг патології;
• перебіг захворювання у латентній формі.

Також можливий сумнівний результат, що потребує додаткового аналізу через 10 днів після останньої здачі крові.

Будь-яку отриману відповідь не можна розглядати як остаточний діагноз. Важливо при отриманні результатів звернутися до лікаря. Він збере анамнез, проаналізує отримані результати, і, можливо, направить на інші методи діагностики, що дозволить йому поставити діагноз і призначити терапію.

Важливі примітки

Хибнонегативний результат можливий при імунодефіцитних станах та просто при ослабленому імунітеті. Також на результат може вплинути приймання противірусних препаратів.