Опісторхії (Opisthorchis felineus), антитіла IgG

Opisthorchis felineus або котячий двовустець – біогельмінт, що викликає опісторхоз. Захворювання має хронічний перебіг та вражає гепатобіліарну систему. Інфікування відбувається при вживанні в їжу погано термічно обробленої або недосоленої риби підряду коропових. Для профілактики достатньо дотримуватися простих правил приготування, копчення, соління та заморожування риби.

Опісторхоз: опис

Опісторхоз належить до паразитарних патологій. Головним його збудником є ​​плоскі черви класу трематоди – Opisthorchis felineus.

Станозрілі гельмінти поширюються в жовчний міхур та його протоки, а також підшлункову залозу, де і ведуть паразитарний спосіб життя. Вони можуть бути в органах кілька десятків років.

Проміжним господарем є молюски, у тілі яких двоустка дозріває від яєць до активної форми церкарії. Останні вражають організм коропоподібних риб і перебувають у їх м'язах та підшкірно-жировій клітковині. Саме під час поїдання представників цього підряду і відбувається процес зараження людини. В організм останніх двоустка проникає у фазі розвитку метацеркарія.

Під час потрапляння у шлунок, під впливом шлункового соку, зовнішня оболонка метацеркарія розчиняється, а внутрішня, яка покриває личинку – залишається. Потім з 12-палої кишки личинки поширюються в жовчний міхур, його протоки та підшлункову залозу. За 3-4 тижні вони стають статевозрілими. Один двовустець здатен відкласти близько 1000 яєць на день. Частина з них знову потрапляє до кишківника по протоках разом з жовчю та виходить природним шляхом.

Крім людини, джерелами та резервуаром можуть виступати собаки, норки, кішки та ін. Шлях передачі – аліментарний.

До групи ризику відносяться рибалки та представники водних професій.

Інкубаційний період опісторхозу – 2-4 тижні. Клінічна картина в гострій фазі:

• температура тіла вище 38,5 ℃;
• яскрава алергія, що виявляється на антиген збудника;
• збільшення лімфовузлів;
• міалгія;
• помітне збільшення меж печінки та селезінки, навіть при візуальному огляді.

Гостра фаза триває до 1 місяця.

Хронічна фаза проявляється хворобливістю у проекції шлунка та печінки, диспептичними розладами у вигляді нудоти, блювання та зниження апетиту. Крім того, можливі головний біль, проблеми зі сном та субфебрильна температура.

Опісторхоз призводить до дискінезії жовчного міхура, панкреатиту, хронічного холестазу та холециститу. Найбільш тяжкими наслідками є – цироз та злоякісні пухлини печінки.

Особливості дослідження

Імуноглобуліни IgG до збудника опісторхозу починають вироблятися через 6-8 тижнів після інфікування та досягають своєї максимальної концентрації до 12 тижня. При тривалому перебігу захворювання кількість антитіл може значно знизитися, через зменшення імунної відповіді організму.

Коли та навіщо призначають аналіз на опісторхоз

Фахівці призначають дослідження для:

• підтвердження діагнозу – опісторхоз;
• диференціальної діагностики з низкою інших інфекційних захворювань;
• епідеміологічного дослідження людей, які належать до групи ризику і живуть у місцях, де поширений опісторхоз.

До показань для здачі аналізу відносяться:

• температура вище 38,5 ℃;
• диспептичні розлади – нудота та блювання;
• алергічні висипання, що з'являються на шкірі;
• розширення меж селезінки та печінки;
• болючість у проекції печінки та епігастрії;
• жовтяниця.

Направлення на дослідження видають онкологи, сімейні лікарі, терапевти, інфекціоністи та гастроентерологи.

Правила підготовки

Щоб отримати достовірну відповідь на аналіз, слід відмовитися до дослідження від:

• їжi за 6-8 годин;
• переїдання за добу;
• вживання алкоголю за добу;
• емоційного та фізичного перенапруження за 1 день;
• масажу та фізіотерапевтичних процедур за 1 день;
• інструментальних методів діагностики за добу;
• куріння за 1 год.

Для аналізу беруть венозну кров.

Інтерпретація результатів аналізу на опісторхоз

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність ураження двовустецем;
• занадто тривалий перебіг захворювання;
• надто маленький період після зараження.

Позитивна відповідь свідчить про:

• наявність захворювання;
• прихований перебіг;
• злоякісну первинну пухлину печінки, спричинену двовустецем.

Також можливий сумнівний результат, наприклад, якщо минув недостатній час після зараження, що потребує повторного проведення дослідження через 2 тижні.

Важливі примітки

Хибнонегативні результати дослідження можуть бути при:

• проходженні антибактеріальної терапії або хіміотерапії;
• наявності алергічних станів;
• захворюваннях ШКТ та гепатобіліарної системи;
• імунодефіцитних станах.

Частою причиною хибнопозитивного результату є наявність захворювань, спричинених іншими паразитами.