Кардіоліпінові антитіла VDRL (якісне визначення)

Тест на кардіоліпінові антитіла VDRL – один з методів лабораторної діагностики сифілісу, небезпечного венеричного захворювання бактеріальної природи. Аналіз на якісне визначення кардіоліпінових антитіл відноситься до нетрепонемних тестів на сифіліс. VDRL-тест розроблений в науковій лабораторії дослідження венеричних захворювань (Veneral Disease Reseach Laboratory). Він заснований на візуальному виявленні мікрореакції флокуляції (преципітації) – специфічної взаємодії кардіоліпінового антигену з антитілами (реагінами), в результаті якого утворюється нещільний пластівчастий осад. Для реакції VDRL використовується сироватка крові, інактивована прогріванням.

Що потрібно знати про аналіз на кардіоліпінові антитіла VDRL

Кардіоліпінові антитіла утворюються при руйнуванні клітин з вивільненням фосфоліпіду кардіоліпіну, компонента мембран мітохондрій і бактерій. Вивільнення кардіоліпіну відбувається при аутоімунних захворюваннях з антифосфоліпідним синдромом і при багатьох інфекційних захворюваннях – герпесвірусних інфекціях, гепатитах тощо. До переліку інфекційних захворювань, які супроводжуються виробленням антитіл до кардіоліпіну, входить і сифіліс. У складі комплексної діагностики антифосфоліпідного синдрому зазвичай проводяться аналізи на антитіла до кардіоліпіну класів IgG і IgM, а при діагностиці сифілісу визначаються сумарні кардіоліпінові антитіла без поділу на класи.

Збудник сифілісу – бліда трепонема, лабораторна діагностика захворювання ґрунтується на виявленні генетичного матеріалу цієї бактерії, специфічних антитіл до неї або неспецифічних, кардіоліпінових антитіл. Серологічні аналізи на специфічні антитіла до Treponema pallidum називають трепонемними тестами, а аналізи на виявлення взаємодії різних ланок імунної системи з антигеном кардіоліпіном – нетрепонемними. Трепонемні тести складніші у виконанні, тому на першому етапі діагностики в якості відбіркових тестів використовують нетрепонемні, а в разі отримання позитивного результату проводять специфічні аналізи – трепонемні тести, ПЛР-дослідження. Аналіз на кардіоліпінові антитіла VDRL – один з найбільш поширених сучасних нетрепонемних тестів з високою чутливістю.

При сифілісі кардіоліпінові антитіла починають вироблятися через 3-5 тижнів з моменту зараження. Приблизно через тиждень після появи специфічного клінічного симптому сифілісу – утворення твердого шанкра (округлої, чітко окресленої безболісної виразки м'ясисто-червоного кольору з щільними краями) – їх можна виявити в крові методом реакції мікропреципітації. На другій стадії захворювання титр кардіоліпінових антитіл поступово починає знижуватися, на більш пізній стадії (при переході в латентну форму або розвитку третинного сифілісу) їх не завжди вдається виявити.

Після одужання в нормі титр кардіоліпінових антитіл повинен знижуватися мінімум в 4 рази до 4-го місяця з моменту завершення терапії, в 8 разів – до 8-го, а через рік реакція VDRL стає негативною або слабопозитивною. Варіант норми – виявлення в крові низьких титрів антитіл в середньому до 2 років (при пізньому сифілісі – до 3 років) після лікування. У деяких пацієнтів (до 20% випадків) стійка позитивна серологічна реакція відзначається й після збігання цих термінів. Таке явище називається серорезистентністю. Інший варіант серорезистентності – відсутність істотного зниження титру антитіл протягом першого року після завершення лікування.

Чутливість тесту VDRL залежить від стадії, форми захворювання:

• при первинному сифілісі кардіоліпінові антитіла виявляються в 59-87% випадків;
• при вторинному – в 99-100%;
• при пізньому в латентній формі – в 79-91%;
• при третичному – в 37-94%.

Коли та навіщо призначають аналіз на кардіоліпінові антитіла VDRL

Аналіз на кардіоліпінові антитіла VDRL (якісне визначення) призначається:

• при скринінговому обстеженні на сифіліс вагітних, донорів крові й органів;
• при періодичних медоглядах представників окремих професій (оформленні санітарної книжки);
• перед госпіталізацією;
• при симптомах сифілісу;
• при високій ймовірності зараження сифілісом (наявність інших ЗПСШ, сексуальний або тісний побутовий контакт з хворим, народження дитини від хворої матері);
• після завершення курсу лікування.

Аналіз виконується для:

• скринінгу та первинної діагностики сифілісу;
• оцінки ефективності лікування.

Аналіз може призначати дерматовенеролог, інфекціоніст, гінеколог, неонатолог, лікар загальної практики.

Як підготуватися до аналізу на кардіоліпінові антитіла VDRL

Для проведення тесту VDRL використовується венозна кров, яка здається після стандартної підготовки:

• забір крові здійснюється натщесерце, в ранковий час;
• у день напередодні здачі аналізу необхідно обмежити фізичні навантаження, виключити стреси, вживання алкоголю, жирної їжі;
• протягом півгодини перед забором крові слід максимально обмежити рухову активність, уникати хвилювань, не курити.

Інтерпретація результатів аналізу на кардіоліпінові антитіла VDRL (якісне визначення)

Результат аналізу на якісне визначення кардіоліпінових антитіл за методикою VDRL може бути позитивним (антитіла виявлені) або негативним (не виявлені).

Можливі причини позитивного результату:

• серопозитивний сифіліс, первинний (1-3 місяці з моменту зараження), вторинний (більше 3 місяців з моменту зараження), третинний (з моменту інфікування пройшло більше 3-4 років);
• перенесений раніше сифіліс (пройшло менше 2-3 років після лікування або сформувалася серорезистентність);
• у новонароджених – вроджений сифіліс або носійство материнської інфекції.

Можливі причини хибнопозитивного результату:

• антифосфоліпідний синдром, аутоімунні, ревматичні захворювання (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, подагра);
• інфекційні захворювання – вірусні гепатити, туберкульоз, малярія, скарлатина, кір, хламідіоз, лептоспіроз, ВІЛ, інфекційний мононуклеоз, атипові пневмонії, а також носійство несифілісних трепонем;
• онкологічні захворювання;
• цукровий діабет;
• вироблення кардіоліпінових антитіл у вагітних, літніх людей, при ін'єкційному вживанні наркотиків, у 2-4% здорових людей.

Можливі причини негативного результату:

• людина здорова (зараження не було);
• рання, серонегативна стадія сифілісу (менше 3-5 тижнів з моменту зараження, менше 7-10 днів після утворення твердого шанкра);
• пізній третинний сифіліс, латентний сифіліс;
• успішне лікування.

Хибнонегативний результат може бути пов'язаний з феноменом прозони – при дуже високій концентрації антитіл в крові реакція мікропреципітації не відбувається. Для виключення хибнонегативного результату необхідне повторне дослідження з розведенням сироватки.

Важливі зауваження

У разі позитивного результату аналізу на якісне визначення кардіоліпінових антитіл рекомендоване проведення RPR-тесту з визначенням титру антитіл. Високий титр говорить на користь позитивного результату, низький – на користь хибнопозитивного. Крім того, кількісне визначення антитіл необхідне для подальшого відстеження змін титру, оцінки ефективності терапії.

Результати VDRL, як і інших нетрепонемних тестів, не є підставою для постановки діагнозу. При отриманні позитивного результату для підтвердження діагнозу «сифіліс» необхідне проведення специфічних (трепонемних) тестів.

Для диференціальної діагностики вродженого сифілісу та пасивного носійства інфекції у немовлят проводиться серія тестів з кількісним визначенням антитіл, відстеженням динаміки титру.

Переваги аналізу на кардіоліпінові антитіла VDRL у лабораторії Ніколаб

У лабораторії Ніколаб можна оперативно та за конкурентною ціною здати аналіз на якісне визначення кардіоліпінових антитіл VDRL. Також фахівці Ніколаб допоможуть у проведенні комплексної лабораторної діагностики сифілісу із застосуванням найсучасніших методик: реакції мікропреципітації RPR, трепонемного тесту на специфічні антитіла до Treponema pallidum (можливе проведення експрес-тесту) та ПЛР-дослідження на виявлення ДНК трепонеми – найбільш точного, 100% специфічного аналізу на сифіліс.