Сифіліс (реагінові антитіла - RPR, мікрореакція преципітації)

Treponema pallidum або бліда трепонема належить до бактерій сімейства спірохет та є збудником сифілісу. Коли вона потрапляє до організму, імунна система виробляє декілька видів специфічних антитіл. Для діагностики частіше виявляють антитіла за допомогою нетрепонемного тесту PRP. Цей метод дослідження також називають сучасним аналогом реакції Вассермана (RW) та неспецифічним антифосфоліпідним тестом.

Сифіліс: визначення та опис

Сифіліс – інфекційне венеричне захворювання, що має гострий та хронічний перебіг. Класифікується на первинну, вторинну та третинну форму. Найчастіше зараження відбувається при статевому контакті з інфікованим. Інші способи передачі – парентеральний (через кров) та трансплацентарний – від матері до плода. У поодиноких випадках можливе зараження побутовим шляхом за недотримання правил особистої гігієни.

Людина є переносником, коли має яскраву симптоматичну картину шкірних проявів, а також висипів на слизовій оболонці.

Збудник проникає через мікротріщини шкіри та слизової оболонки. Потім він потрапляє в лімфовузли, та поширюється зі струмом лімфи та крові.

У середньому, інкубаційний період становить 20-25 днів. Він закінчується появою першого симптому – формуванням твердого шанкру. Підвищують ризик розвитку захворювання супутні інфекції: герпетичні та папіломавірусні інфекції, хламідіоз та інші.

Первинний сифіліс характеризується періодом формування невеликого безболісного ущільнення – твердого шанкру та закінчується із появою висипу. У перший місяць він є серонегативним, а протягом наступного місяця – серопозитивним.

Утворення шанкру відбувається на місці, де збудник потрапив до організму. Він поступово перетворюється на виразку, з якої може виділятися рідина, та зникає за кілька тижнів самостійно. Клінічна картина доповнюється підвищенням температури тіла в межах субфебрильних значень та збільшенням лімфатичних вузлів.

Вторинний сифіліс починається через 2 місяці після появи шанкру та триває протягом 2-4 років. Він проявляється головним болем, висипом, підвищенням температури та стомлюваністю.

Далі симптоми поступово вщухають, та захворювання перетворюється на латентну форму. Бліда трепонема залишається в організмі та може призвести до реінфекції, яка має такий же перебіг, як вторинний сифіліс.

Найчастіше патологія й надалі залишається у вигляді латентної фази, але в деяких випадках, за відсутності терапії, може розвинутися третинний сифіліс. У цьому разі захворювання вражає різні органи та системи.

Клінічна картина всіх варіантів сифілісу може доповнюватися безліччю інших тяжких симптомів.

Особливості дослідження

PRP або неспецифічний маркер сифілітичної інфекції – це нетрепонемний тест на антитіла IgM та IgG, котрі виробляються імунною системою у відповідь на присутність в організмі хворого на сифіліс кардіоліпіну. Він продукується з пошкоджених збудником клітин та циркулює у крові.

Результат тесту буде позитивним у 85% пацієнтів з первинним сифілісом та у 100% з вторинним чи латентним. Пік титрів спостерігається в період з 7 по 10 день після розвитку твердого шанкеру та через 4-5 тижнів.

Його призначають після позитивного трепонемного тесту лікарі дерматовенерологи, терапевти, інфекціоністи та сімейні лікарі.

Коли та навіщо призначають аналіз на сифіліс

Показаннями для проведення дослідження є:

• наявність симптомів захворювання;
• підозра на реінфекцію.

Крім того, аналіз призначають для:

• скринінгу під час вагітності;
• скринінгу при плануванні вагітності;
• скринінгу осіб, що належать до групи ризику (ВІЛ-інфіковані, пацієнти з набутим імунодефіцитом та ін.);
• скринінгу донорів крові та органів;
• оцінки ефективності терапії проти сифілісу;
• виявлення прихованого сифілісу.

Правила підготовки

Для отримання вірогідних результатів необхідно до дослідження:

• виключити вживання їжі за 8 годин,
• не вживати їжу за 2-3 години – дітям до 2-х років;
• виключити фізичну та емоційну перенапругу за добу;
• відмовитися за добу від авіаперельотів та проведення інструментальних методів дослідження (УЗД, флюорографія та ін.);
• обмежити за день масажні та фізіотерапевтичні процедури;
• не вживати алкоголь за 24 години та не курити за півгодини.

Дозволено вживання негазованої води у невеликій кількості.

Інтерпретація результатів аналізу на сифіліс

Позитивна відповідь свідчить про:

• наявність сифілісу;
• наявність сірорезистентності після лікування;
• незначну кількість трепонеми в організмі;
• антифосфоліпідний синдром.

Негативна відповідь свідчить про:

• відсутність інфекції в організмі;
• неможливість визначення антитіл через те, що минула недостатня кількість часу після зараження – менш ніж 3-5 тижнів (вимагає повторного тестування);
• неможливість визначення антитіл у разі пізнього сифілісу;
• ефективність проведеного лікування;
• занадто велику кількість антитіл – ефект прозони.

Для аналізу беруть венозну кров, а досліджують її сироватку.

Важливі примітки

У пізніх стадіях захворювання у 30% пацієнтів не виявляється чутливість до тесту PRP.

Після проходження повного курсу терапії у пацієнтів майже у 100% випадків антитіла не виявляються. Для підтвердження ефективності лікування проводиться аналіз PRP за рік. Зниження титру більш ніж у 4 рази свідчить про стабільний ефект.

На результат дослідження можуть впливати:

• аутоімунні захворювання та імунодефіцити,
• вагітність;
• туберкульоз;
• наркотична залежність;
• рак;
• носійство нетрепонемного сифілісу;
• деякі інфекційні захворювання (мононуклеоз, ентеровірус та ін.).

Усі вони призводять до хибнопозитивної відповіді, що потребує додаткових методів діагностики та консультації спеціаліста. Це відбувається через те, що антитіла до кардіоліпіну не є специфічними для сифілісу та виробляються також у відповідь на інші патології.