Гепатит D (anti-HDV), сумарні антитіла IgM, IgG

Вірусний гепатит D відноситься до мікст-інфекцій. Він вражає клітини печінки і призводить до їхньої загибелі. Зараження можливе лише у разі носійства вірусу гепатиту В, а також розвитку гострої чи хронічної форми однойменної патології. Це зумовлено тим, що життєздатність вірусу гепатиту D безпосередньо залежить від вірусу гепатиту В. При цьому обидва захворювання мають дуже схожий патогенез, клінічну картину та однаковий шлях передачі.

Гепатит D: опис

Вірусний гепатит D – це інфекційна патологія печінки, яка може мати гостру та хронічну форму. Гострий перебіг може продовжитися протягом півроку і закінчитися повним одужанням або перейти в хронічну форму. Розрізняють суперінфекцію, коли інфікування гепатитом D відбувається вже під час перебігу гепатиту B та коінфекцію, коли зараження відбувається двома патологіями відразу.

Джерелом захворювання вважається хворий чи інфікований. Вірус передається через кров та деякі біологічні рідини. Тому зараження можливе:

• при незахищеному статевому акті;
• від матері до дитини під час вагітності чи пологів;
• при проведенні косметичних, стоматологічних та хірургічних маніпуляцій нестерильними інструментами;
• при проведенні гемодіалізу або переливання крові.

Гепатит D іноді призводить до тяжчого перебігу гепатиту В. Ситуація посилюється при розвитку коінфекції. Але найчастіше захворювання закінчується повним одужанням чи хронізацією без обтяження. Сам гепатит D має більш важкий перебіг при суперінфекції. Клінічна картина у цьому разі більш виражена.

Вірус стійкий до впливу високих температур та кислого середовища, але швидко гине у лугу.

Клінічна картина починає проявлятися через 4-8 тижнів після інфікування та характеризується безжовтяничним перебігом. Вона проявляється у вигляді різкої втрати апетиту, хворобливості у м'язах та суглобах, підвищеної температури, нудоти та, можливо, одноразової блювоти. Потім починається жовтянична форма, під час якої до симптомів безжовтяничного перебігу приєднується іктеричність склер та шкіри.

Особливості дослідження

Сумарні антитіла до вірусного гепатиту D – HDV Total, Antibodies to Hepatitis D Virus, IgM, IgG; HDVAb – це основний маркер, що вказує на наявність гострої форми гепатиту D або нещодавно перенесену інфекцію. Першими починають вироблятися IgM через 15-17 днів після інфікування і вказують на початок гострого періоду. Після цього починають синтезуватися IgG – через 4-8 тижнів і вони можуть визначатися в крові протягом декількох років. Навіть після повного одужання їхня невелика кількість може персистувати в організмі ще кілька місяців.

Коли та навіщо призначають аналіз

Здавання аналізу необхідне для:

• діагностики вірусного гепатиту D;
• визначення наявності гострої та/або хронічної інфекції;
• дифдіагностики з іншими гепатитами;
• визначення вже перенесеного захворювання;
• діагностики мікст-гепатитів;
• обстеження контактних осіб;
• діагностики коінфекції та суперінфекції.

Показаннями до дослідження є:

• виявлений в організмі гепатит B;
• хвилеподібний перебіг вірусного гепатиту В;
• фульмінантний гепатит;
• хронічні захворювання печінки.

Призначають аналіз: гепатологи, сімейні лікарі, гастроентерологи та інфекціоністи.

Правила підготовки

Для отримання достовірних відповідей на аналіз слід дотримуватись деяких обмежень за певний час до забору крові:

• не їсти за 8-12 годин;
• не пити спиртне протягом доби;
• не палити за 1 годину;
• не пити свіжовичавлений сік напередодні;
• не вживати препарати, що впливають на функції печінки, а також противірусні та антибіотики після дозволу лікаря;
• не їсти смажене, жирне та копчене напередодні.

Також важливо виключити за 2-3 дні походи в лазню, тренажерний зал та сауну, обмежити емоційну перенапругу, відмовитися від авіаперельотів, інструментальних методів діагностики та фізіопроцедур. Якщо лікар не дозволить припинити приймання медикаментів – слід просто повідомити їхні назви під час реєстрації на дослідження.

Для аналізу збирають венозну кров, а оцінюють її сироватку.

Інтерпретація результатів

Якщо відповідь позитивна – це говорить про:

• поточну гостру або хронічну інфекцію;
• загострення гепатиту D;
• хронічне носійство вірусу;
• коінфекцію або суперінфекцію – вірусний гепатит B та D;
• перенесену інфекцію.

Якщо відповідь негативна – це свідчить про:

• інкубаційний період;
• відсутність інфікування;
• великий період часу після інфекції.

Також можливий сумнівний результат через занадто короткий або тривалий період від моменту інфікування.

Будь-яка відповідь не є остаточним діагнозом і лише допомагає лікарю з його постановкою. Тому після отримання результатів слід звернутися до фахівця, який збере анамнез та призначить додаткові методи діагностики.

Важливі примітки

Феномен вірусної інтерференції, який формується внаслідок розмноження вірусу гепатиту D, може впливати на рівень вірусу гепатиту В, що може призвести до некоректних результатів. Крім того, хибнонегативний результат може зустрічатися в осіб з набутим або вродженим імунодефіцитом.