Аналіз біоматеріалу на демодекс (Demodex) (вії, брови, зішкріб шкіри)

Мікроскопічний кліщ роду Demodex є паразитом та найчастіше вибирає для проживання ділянки шкіри на підборідді, лобі та в області брів. Він також може активно розмножуватися на волосяних фолікулах, віях, шкірі обличчя, голови, шиї, зони декольте та плечей.

Демодекс: опис

На шкірі можуть паразитувати 2 види кліща Demodex – Brevis та Folliculorum (залізниця вугрова). Самки цих видів здатні відкладати близько 25 яєць на одному волосяному фолікулі. Дорослі особини можуть мігрувати на різні ділянки шкіри, найчастіше це відбувається у нічний час. Вони живуть на поверхні шкірних покривів, та можуть проникати до рівня базального шару шкіри.

Шлях передачі – контактний. Переносником є ​​носій кліща та хворий на демодекоз. Також зараження можливе при недотриманні правил особистої гігієни (через постільну білизну, рушники та ін.) та використання особистих косметичних засобів (через туш, пензлики, тіні та ін.) після хворої людини. У них паразит може зберігатися протягом багатого часу, як і у навколишньому середовищі.

При носійстві демодексу у більшості випадків людина не відчуває жодних неприємних відчуттів. Тільки за розвитку демодекозу спостерігається яскрава клінічна картина:

• запалення шкіри;
• свербіж шкіри обличчя, області брів, шиї, голови, зони декольте та плечей;
• випадіння волосся та брів;
• підвищення секреції себуму;
• лущення шкіри;
• злипання вій та видимий наліт у вигляді скоринки;
• блефарит – почервоніння повік, важкість в очах, свербіж та випадання вій;
• фолікуліт;
• вугровий висип.

Симптоми не є специфічними, тому потрібна консультація дерматолога, проведення дифдіагностики та деяких діагностичних заходів. Розвиток захворювання можливий при зниженні імунітету, порушенні вироблення гормонів, хронічних патологіях ШКТ, сильному стресі або метаболічних порушеннях.

Особливості дослідження

Аналіз біоматеріалу (вії, зішкреб шкіри, волосся, брови) на демодекс – це метод визначення наявності в ньому нашкірного кліща з роду Demodex, що є збудником демодекозу. Тільки при активному розмноженні кліща у волосяних фолікулах та/або сальних залозах можна говорити про наявність демодекозу. У незначній кількості він може визначатися у здорових людей і перебувати на шкірі, не завдаючи шкоди. Сьогодні він визначається як умовно-патогенна флора у кожної другої людини старше 20 років.

Коли та навіщо призначають аналіз на демодекс

Показання для проведення дослідження:

• розвиток симптомів демодекозу;
• поява рожевого вугрового висипу;
• блефарокон'юнктивіт у дітей;
• кератит;
• фолікуліт;
• часті фурункули;
• розацеа;
• погіршення зору та постійне запалення кон'юнктиви.

Аналіз призначають для:

• проведення дифдіагностики з низкою інших захворювань;
• оцінки ефективності проведеної терапії

Направлення на дослідження видають: офтальмологи, сімейні лікарі та дерматологи.

Правила підготовки

Для отримання достовірних результатів потрібно до проведення дослідження за 3 доби відмовитись від нанесення косметичних засобів та декоративної косметики на місця, звідки братимуть зішкріб або інші біоматеріали. Також не можна протягом 24 годин до забору вій, зішкребу шкіри, волосся та брів мочити ці ділянки.

Рекомендується вживання солодкої та жирної їжі напередодні для стимулювання активізації кліща.

Слід відмовитися від нанесення мазей та приймання антибіотиків назовні та всередину за кілька днів, але тільки після консультації лікаря.

Інтерпретація результатів аналізу на демодекс

Позитивний результат говорить про наявність у зразках демодексу, а негативний – про його відсутність.

Результати не є остаточним діагнозом. Після їх отримання потрібна консультація лікаря-дерматолога.

Важливі примітки

Нормою є виявлення однієї-двох особин у досліджуваних матеріалах. При виявленні під час дослідження лише продуктів життєдіяльності кліща потрібно проведення повторного аналізу із взяттям матеріалу з інших ділянок.