Бактеріоскопічне дослідження виділень статевих органів

Бактеріоскопічне дослідження виділень статевих органів є ефективним методом діагностики загального стану та функціоналу сечостатевої системи. З його допомогою можна визначити наявність/відсутність запальних процесів та патологічних станів, а також виявити етіологічний фактор захворювання, якщо воно розвивається.

Бактеріоскопічне дослідження виділень статевих органів: опис

Бактеріоскопічне дослідження виділень статевих органів (бактеріоскопія) є методом лабораторної діагностики, який використовується для визначення наявності або відсутності бактеріальної інфекції статевих органів, що дозволяє оцінити ступінь розвитку патології та визначити етіологію.

Під час бактеріоскопії спочатку здійснюється забір зразків виділень, а потім вони оцінюються під мікроскопом. Проби забарвлюються певним методом визначення бактерій та інших мікроорганізмів. Метод дозволяє не тільки з'ясувати, чи є вони в мазках, але й оцінити їхню кількість, що дозволяє більш точно поставити діагноз та ступінь зараження.

Деякі з найпоширеніших бактерій, які можуть бути визначені при цьому дослідженні, включають:

1. Нейссерії гонококи (Neisseria gonorrhoeae) викликають гонорею, яка є однією з найпоширеніших статевих інфекцій. Визначення гонококів у виділеннях допомагає діагностувати гонорею та визначити необхідне лікування.
2. Хламідії (Chlamydia trachomatis) є ще одним поширеним збудником статевої інфекції, такої як хламідіоз. Їх виявлення у виділеннях допомагає у постановці діагнозу та призначенні лікування.
3. Група Streptococcus – деякі представники цієї групи можуть бути виявлені під час бактеріоскопічного дослідження виділень статевих органів. Наприклад, Streptococcus agalactiae, яка викликає інфекції сечовивідних шляхів у жінок.
4. Вагінальні бактерії – у нормальній мікрофлорі піхви також є різні бактерії, включаючи Lactobacillus spp. та Gardnerella vaginalis. Але в деяких випадках їхня незбалансована кількість у піхві може призвести до бактеріальних вагінозів або інших патологічних станів.

Аналіз проводиться при дослідженні мазка або препарату, одержаного з шийки матки, уретри, піхви або анального отвору.

Особливості дослідження

Бактеріоскопічне дослідження виділень статевих органів може допомогти у діагностиці та виявленні різних захворювань, таких як вагінози, венеричні захворювання (наприклад, гонорея або хламідіоз), а також інші бактеріальні захворювання статевих органів. Результати бактеріоскопії також можуть допомогти визначити, який вид антибактеріальних препаратів буде найефективнішим.

За допомогою аналізу можна визначити мікрофлору статевих органів, наявність лактобактерій, чисельність еритроцитів та лейкоцитів, а також виявити патогенні мікроорганізми.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження призначають за наявності таких показань:

• симптоми інфекційних захворювань: виділення, свербіж, печіння, болючість, почервоніння або виразки;
• підозра на інфекційні захворювання статевих органів;
• підготовка до вагітності;
• підозра на хронічні уповільнені інфекційні процеси;
• підготовка до оперативного втручання;
• наявність незахищених статевих контактів;
• щорічний профілактичний скринінг.

Аналіз призначають для:

• контролю ефективності лікування;
• постановки діагнозу;
• призначення медикаментозної терапії;
• профілактичного обстеження.

Призначає дослідження: гінеколог, терапевт, венеролог, уролог, педіатр та сімейний лікар.

Правила підготовки

Щоб результати дослідження були достовірними, необхідно виключити до забору матеріалу:

• статеві контакти за 3 дні;
• вживання алкоголю за 3 дні;
• вживання тютюну за 1 годину;
• бімануальне дослідження за 2 дні (жінкам);
• відвідування лазні та сауни, а також проведення масажів та фізіопроцедур за 3 дні;
• фізичну активність та психоемоційні навантаження за 2 дні;
• місцеве нанесення на зовнішні статеві органи антисептичних, протигрибкових та антибактеріальних препаратів за 2 тижні.

Чоловікам також необхідно виключити проведення акту сечовипускання за 3 години до забору матеріалу, а жінкам – здавання мазка під час менструації. Краще здавати до початку кров'янистих виділень або через 3-5 днів після завершення. Також жінкам слід виключити встановлення вагінальних свічок та спринцювання.

Інтерпретація результатів  

За результатами буде визначено одну зі стадій мікробіоценозу. Розрізняють 4 стадії, які характеризуються певними ознаками:

1. Нормоценоз – нормальна мікрофлора, в якій переважають лактобацили, можуть визначатися поодинокі лейкоцити та клітини плоского епітелію. При тому у мазку немає патогенних мікроорганізмів.
2. Проміжний також є нормою і найчастіше визначається у жінок. У цьому випадку лактобацили визначаються у зниженій чи помірній кількості. Також можуть виявити незначну кількість умовно-патогенної флори, лейкоцитів, епітеліальних клітин, моноцитів та макрофагів.
3. Дисбіоз – патологічна флора. У ній визначається дефіцит лактобацил з великою кількістю кокової мікрофлори. Також може виявлятися патогенна флора, незавершений фагоцитоз та включення “ключових” клітин.
4. Вагініт – патогенна флора з великою кількістю лейкоцитів, епітеліальних клітин та макрофагів. У мазку можуть бути повністю відсутні лактобацили, визначатися виражений фагоцитоз і численні представники патогенної флори.

Також при вираженому запальному процесі може спостерігатися значна кількість еритроцитів, а при молочниці – грибкових ниток.

Зазначимо, що для встановлення діагнозу необхідно звернутися до лікаря. Тільки він може правильно інтерпретувати результати та призначити лікування. Але в деяких випадках потрібне проведення додаткових методів діагностики, що дозволить лікарю детальніше вивчити проблему.

Важливі примітки

На результати дослідження може вплинути приймання КОКів та місцеве використання антибактеріальних та антисептичних препаратів до забору мазка.