Копрограма (аналіз калу загальний) (Koprogramma, Stool test)

Копрограма (загальний аналіз калу) – комплексне дослідження калових мас (екскрементів, фекалій), опис основних фізико-хімічних характеристик, а також включень, які були виявлені під мікроскопом. Кал – кінцевий продукт перетравлення їжі в шлунково-кишковому тракті під впливом біологічних рідин (жовч, шлунковий сік), травних ферментів і кишкової мікрофлори. Поживні речовини всмоктуються в стінки кишечника та надходять до кровотоку, лімфотоку, а залишки їжі разом з водою формують кал. На його склад і характеристики впливає робота всіх відділів травної системи, відхилення деяких показників копрограми від норми можуть вказувати на специфічні порушення в роботі окремих органів. Копрограма є важливою складовою:

• комплексної діагностики різних захворювань шлунково-кишкового тракту;
• оцінки функціональної активності різних органів травної системи (шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози) та виявлення порушень у їх роботі;
• оцінки швидкості, якості, ефективності травлення;
• комплексної діагностики дисбактеріозів, гельмінтозів.

Показники копрограми

У нормі кал є аморфною масою та на 70-80% складається з води, решта – сухий залишок (часточки, які залишилися після перетравлення їжі, живі бактерії). У фекаліях можуть міститися речовини, які утворюються безпосередньо в просвіті кишечника або виділяються до нього в результаті функціонування інших органів, клітини крові та деяких тканин, мікроорганізми, кишкові паразити (гельмінти, лямблії та їх яйця, цисти), інші домішки та патологічні включення.

Склад калу варіюється під впливом фізіологічних причин (особливості харчування, кількість випитої рідини). Ще більш виражений вплив на нього чинять захворювання ШКТ, а також патологічні процеси в інших органах і системах, які супроводжуються порушеннями роботи травного тракту (наприклад, захворювання нервової системи). При таких захворюваннях і порушеннях можлива зміна нормального співвідношення компонентів калових мас, поява патологічних домішок і включень, які в нормі в калі відсутні. Ці зміни дозволяє виявити копрограма (загальний аналіз калу).

Копрограма складається з опису низки фізико-хімічних, мікроскопічних показників.

Консистенція та форма

Консистенція та форма залежать від вмісту в калі води, на форму також можуть впливати деякі захворювання шлунково-кишкового тракту. У нормі, коли вода становить 75% (+/-5%) калових мас, консистенція м'яка (помірно щільна), кал оформлений, циліндричний. При геморої, тріщинах ануса, виразковій хворобі кал набуває горохоподібної форми, а при стенозі та новоутвореннях тонкого кишечника – форму стрічки.

При вмісті води 80-85% кал набуває кашкоподібної консистенції без форми. Це результат посиленої перистальтики кишечника внаслідок переважання в раціоні рослинної їжі. Для дітей до 1 року неоформлений кал напівв’язкої, напіврідкої консистенції є нормою.

Вміст води 85% і більше – водяниста, рідка консистенція (діарея). Діарея може бути:

• осмотичною, пов'язаною з порушенням всмоктування рідини з кишечника. Таке порушення може бути наслідком недостатнього розщеплення та засвоєння поживних речовин або вживання незасвоюваних речовин з високою осмотичною активністю (наприклад, солоної води);
• секреторною, пов'язаною з активним виділенням рідини зі стінок кишечника до його просвіту при запальних процесах інфекційної та неінфекційної природи;
• моторною, пов'язаною з посиленою перистальтикою кишечника внаслідок порушення її регуляції нервовою системою або прийому деяких медикаментів;
• комбінованою.

Пінистий кал – ознака порушення секреторної функції шлунка або зниження функції підшлункової залози.

При зменшенні вмісту води до 50-60% кал класифікується як твердий. Надмірне зневоднення є наслідком уповільненого просування калових мас по товстому кишечнику (закрепу). Закреп може бути пов'язаний зі зниженням перистальтики при атонії кишечника, порушенням балансу кишкової мікрофлори, механічними перешкодами (пухлинами, поліпами), неправильним харчуванням (недостатнє вживання рослинної клітковини, рідини) й іншими причинами.

Колір

Колір калу обумовлений присутністю пігменту стеркобіліну, який є кінцевим продуктом метаболізму білірубіну та надає каловим масам різних відтінків коричневого. У дітей до року кал в нормі золотисто-жовтий, жовтогарячий, це пов'язано з переважанням у раціоні молока. Зміна кольору калу може бути пов'язана з такими патологічними причинами:

• знебарвлення, сірувато-білий колір – ознака порушення жовчовидільної функції печінки або відтоку жовчі, що призводить до зменшення вмісту стеркобіліну в калі аж до повної відсутності;
• дуже темний колір – ознака підвищення вмісту стеркобіліну. Одна з причин – посилене руйнування еритроцитів з вивільненням гемоглобіну, що призводить до збільшення вироблення білірубіну;
• чорний – ознака внутрішньої кровотечі у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, такого кольору набуває гемоглобін після контакту зі шлунковим соком і окислення. Також колір дьогтю можуть надавати препарати вісмуту, заліза;
• червоний – ознака кровотечі в нижніх відділах кишечника (товстій кишці), при якому кров не контактує з шлунковим соком і не змінює забарвлення;
• зелений – ознака кишкових інфекцій, дисбактеріозу, гнильних процесів в кишечнику.

У нормі колір калу також залежить від особливостей харчування, рослинна та молочна їжа надають більш світлого відтінку, м'ясні продукти, вишня, чорна смородина – темнішого, буряк, томати – червонуватого, зелені овочі, особливо листові – зеленуватого. Дотримання правил підготовки до копрограми дозволяє виключити фізіологічні причини зміни кольору.

Запах

Кал має специфічний запах, обумовлений ферментацією білків, які містяться в їжі, під впливом кишкових бактерій. У нормі в дорослих цей запах нерізкий, при надмірному вживанні білкової їжі, нестачі рослинних продуктів у раціоні він посилюється.

Кислий запах – ознака посиленого бродіння. Може вказувати на порушення ферментативного розщеплення вуглеводів, їх засвоєння, а також на інфекційні процеси. Для дітей на грудному вигодовуванні кислий запах калу є нормою.

Смердючий запах – ознака гнильної диспепсії, яка може бути пов'язана з ферментативною недостатністю, харчовими токсикоінфекціями, дисбактеріозом. У маленьких дітей кал набуває гнилісного запаху при штучному вигодовуванні.

Реакція pH

У нормі реакція калу нейтральна або слаболужна. Якщо порушується ферментативне розщеплення певних поживних речовин, активуються бактерії, які здійснюють розкладання цих речовин з виділенням аміаку або кислот. Зміщення реакції:

• у бік лужної (підвищення pH) відбувається при погіршенні ферментативного розщеплення білків і посиленні їх бактеріального розкладання;
• у бік кислотної (зниження pH) – при порушенні ферментативного розщеплення вуглеводів, посиленні процесів бродіння.

У немовлят цей показник відрізняється від норми для дорослих і залежить від типу вигодовування – грудного або штучного.

Показники мікроскопічного дослідження

При дослідженні під мікроскопом у калі можуть виявлятися деякі речовини та домішки, які в нормі не повинні бути присутніми в калових масах або можуть бути присутніми в незначних кількостях.

Волокна м'язової тканини перетравлені (змінені), слабоперетравлені та неперетравлені (незмінені) – це залишки тваринної їжі, перетравлені волокна в калі дорослих можуть міститися в мінімальних кількостях, слабоперетравлених і неперетравлених у нормі бути не повинно. Наявність значної кількості таких домішок у калі (креаторея) – ознака порушень розщеплення білка або занадто швидкого просування їжі шлунково-кишковим трактом (прискореної перистальтики).

Рослинна клітковина перетравна (розчинна), зерна крохмалю в нормі повинні повністю перетравлюватися, допустимим є незначний вміст в калі розчинної клітковини. Амілорея (наявність в калі внутрішньоклітинного та позаклітинного крохмалю, значні домішки перетравної клітковини) є ознакою порушень розщеплення та засвоєння вуглеводів:

• значна кількість перетравної клітковини може вказувати на недостатню секрецію шлункового соку, жовчі, порушення травлення в тонкому відділі кишечника;
• внутрішньоклітинно крохмаль може виявлятися при порушенні секреторної функції шлунка, посиленні процесів бродіння, гниття в кишечнику;
• позаклітинно – при зниженні активності ферменту амілази, прискореній перистальтиці.

Наявність у калі нерозчинної (неперетравної) клітковини обумовлена особливостями харчування та не вказує на будь-які дисфункції шлунково-кишкового тракту.

Жир нейтральний у калі (стеаторея) у дорослих є ознакою зниженої функції підшлункової залози (нестачі ферментів, необхідних для розщеплення жирів). Для дітей до 6 місяців помірна стеаторея в результатах копрограми – варіант фізіологічної норми (наслідок недосконалості травної системи).

Жирні кислоти – продукт розщеплення нейтральних жирів ліпазами, в нормі всмоктуються через стінки кишечника та засвоюються організмом. У калі з'являються внаслідок прискореної перистальтики, порушення їх всмоктування з кишечника при запаленні. Одночасна наявність нейтральних жирів і жирних кислот – ознака недостатнього вироблення жовчі печінкою або порушень її надходження з печінки до кишечника.

Мила – нерозчинні солі жирних кислот і нейтральних жирів, можуть виявлятися в калі в незначних кількостях (в нормі 2-10% жирів не засвоюється, а зв'язується з солями кальцію, магнію). Підвищення цього показника вказує на порушення розщеплення жирів внаслідок дефіциту панкреатичних ферментів, жовчі, на бродильну диспепсію.

Кристали різних хімічних речовин в калі – ознака патологічних процесів (вираженого відхилення pH від норми, кишкових кровотеч, гельмінтозів).

Кров, в тому числі прихована – патологічна домішка, з'являється в калі при кровотечах в шлунково-кишковому тракті. При макроскопічному та мікроскопічному дослідженні кров не завжди вдається виявити, тому в лабораторії Ніколаб до складу копрограми включено дослідження на приховану кров (реакцію Грегерсена). При мікроскопічному дослідженні калу також можуть виявлятися клітини крові:

• еритроцити – при кровотечі в товстому кишечнику, прямій кишці;
• лейкоцити в підвищеній кількості – при запальних процесах в кишечнику.

Слиз продукується клітинами кишкового епітелію, в нормі в калі дорослих можуть виявлятися його сліди, невелика кількість слизу в калі є нормою для дітей до року. При запальних процесах вироблення слизу посилюється, збільшується його вміст у калі. Також на запалення вказує поява в калі епітелію (клітин внутрішньої оболонки кишечника).

При проведенні копрограми в калі також може виявлятися патогенна мікрофлора:

• йодофільна флора – при диспепсії з посиленням процесів бродіння;
• дріжджеподібні гриби – при дисбактеріозах, різкому зниженні імунітету.

Наявність у калі гельмінтів і їх яєць, найпростіших (за винятком непатогенних амеб Entamoeba coli, Endolimax nana) та їх цист – ознака паразитарних інвазій.

У яких випадках проводиться копрограма (загальний аналіз калу)

Копрограма може проводитися за призначенням гастроентеролога, сімейного лікаря, хірурга, інфекціоніста при наявності симптомів захворювань травної системи, як-то:

• болі в животі різної локалізації;
• порушення травлення – діарея, закреп, нудота, блювота, метеоризм, здуття та бурління в животі;
• помітна зміна фізичних характеристик (забарвлення, консистенції, форми, запаху) фекалій;
• погіршення апетиту, виснаження, погіршення стану шкіри, волосся та нігтів;
• ознаки жовтяниці (жовтуватий відтінок шкіри, слизових оболонок, склер).

Проведення копрограми є складовою першого етапу діагностики, за результатами цього аналізу призначаються додаткові дослідження калу, крові для уточнення діагнозу.

Якщо діагностовано серйозне захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому потрібне тривале лікування та тривале лікарське спостереження, загальний аналіз калу періодично проводиться повторно, для оцінки ефективності терапії, моніторингу стану пацієнта.

Як підготуватися до копрограми (загального аналізу калу)

Щоб виключити спотворення результатів копрограми, перед збором калу для дослідження необхідно:

• протягом 4-5 днів дотримуватися легкої збалансованої дієти, обмежити вживання жирів, виключити смажені страви, копченості. Можна вживати пісне м'ясо, каші, молочні продукти, картопляне пюре, свіжі фрукти в невеликих кількостях, білий хліб з маслом, варені некруто яйця;
• за 3 доби відмінити прийом будь-яких проносних, застосування ректальних супозиторіїв, клізм. Для копрограми використовується кал, отриманий шляхом природної дефекації;
• за 3 доби відмінити прийом ферментативних препаратів, сорбентів, М-холінолітиків і М-холіноміметиків, медикаментів, які впливають на забарвлення калу (препарати вісмуту, заліза, магнію);
• за 2-3 доби виключити переїдання та вживання продуктів, які забарвлюють кал (печінка, кров'яна ковбаса, буряк, томати, сині, чорні, червоні ягоди, червоне вино, зелень і зелені овочі);
• витримати не менше 2 діб після рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту із застосуванням контрастних речовин.

Жінкам не рекомендується здавати кал для копрограми під час менструації та протягом 3 днів після її завершення. Інструментальні дослідження та процедури з подразнюючим впливом на пряму кишку (колоноскопія, ректороманоскопія) повинні проводитися після копрограми або мінімум за 3 доби до неї. Після завершення курсу антибіотикотерапії рекомендується (по можливості) витримати мінімум 7 днів.

Щоб виключити потрапляння до калу домішок сечі, необхідно перед дефекацією помочитися в унітаз. Не можна збирати кал з унітазу. Для дефекації використовувати чисту, вимиту без застосування дезінфікуючих засобів, ошпарену окропом і висушену ємність (горщик, судно) або клейонку, поліетилен. Відібрати порцію калу з середньої частини фекальних мас до сухого стерильного контейнеру за допомогою штапеля, спеціальної ложечки. Контейнер заповнити на 1/3 об'єму, щільно закрити, помістити в пакет, доставити до лабораторії в день збору, не заморожувати.