Хлор (Chloride, Cl)

Аналіз крові на Хлор

Хлор регулює кількість рідини в тілі і підтримує осмотичний тиск позаклітинної рідини. Надходить хлор в організм, в основному, з їжею. Виводиться з організму через сечовидільну систему (до 90%).

Основним депо хлору є шкіра, здатна депонувати в собі 30-60% введеного елемента. Хлориди з організму виводяться, в основному, з сечею (90%), а також з потом і калом. При втратах Cl-розвивається метаболічний ацидоз, при затримці Cl- розвивається метаболічний алкалоз. Підтримка оптимальної концентрації елемента регулюється стероїдними і тиреоїдними гормонами. Величина хлору в крові стабільна і змінюється вкрай рідко. Іони хлору формують мембранний потенціал клітин, активізують ряд ферментів.

Показання до призначення аналізу на Хлор

Показання до призначення аналізу крові на хлор може бути:

• тривала блювота і / або діарея;
• порушення всмоктування поживних речовин;
• виразковий коліт;
• зневоднення або гіпергідратація;
• тепловий удар;
• хронічні захворювання легенів;
• посилене потовиділення;
• синдром Іценко-Кушинга;
• метаболічний ацидоз або алкалоз;
• хвороба Аддісона;
• гіперпаратиреоїдизм;
• нецукровий діабет;
• великі опіки;
• травми голови з пошкодженням гіпоталамуса;
• ацидоз ниркових канальців;
• анурія;
• олігурія;
• ниркова недостатність;
• підозра на еклампсію.

Референтні значення (норми лабораторії)

Нормальними показниками даного аналізу є 95-115 ммоль / л.

Підвищення показника

На підвищення рівня хлору в крові можуть впливати такі фактори:

• захворювання нирок (нефроз, нефрит, нефросклероз, ацидоз ниркових канальців);
• дегідратація (пронос, блювота, опіки);
• хронічна гіпервентиляція з респіраторним ацидозом;
• гіперпаратиреоз;
• стани після перенесених інфекційних захворювань;
• декомпенсація серцево-судинної системи;
• алкалоз;
• розсмоктування набряків, ексудатів, транссудатів;
• черепно-мозкова травма з пошкодженням гіпоталамуса;
• еклампсія.

Зниження показника

На зниження рівня хлору в крові можуть впливати такі фактори:

• лихоманка, посилене потовиділення, діарея, блювота;
• захворювання нирок (ХНН, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром);
• інфекційні захворювання (крупозна пневмонія);
• неконтрольована терапія діуретиками (з гіпонатріємією);
• загальна гіпергідратація;
• гіпокаліємічний метаболічний алкалоз, респіраторний ацидоз;
• стан після оперативних втручань (післяопераційний ацидоз);
• діабетичний ацидоз;
• захворювання кори надниркових залоз (гіперальдостеронізм, синдром Кушинга, хвороба Аддісона);
• АКТГ-продукуючі пухлини;
• молочно-лужний синдром (синдром Бернетта);
• синдром порушення секреції АДГ;
• опіки різного ступеня;
• застійна серцева недостатність;
• гостра інтермітуюча порфірія.