Калій (Potassium, K)

Аналіз крові на Калій

Калій - електроліт, що міститься переважно всередині клітин, він є основним клітинним іоном. Калій виконує безліч функцій в організмі людини. Серед основних можна виділити такі:

• регулює водний баланс;
• нормалізує ритм серця;
• впливає на роботу нервових і м'язових клітин;
• покращує постачання мозку киснем;
• допомагає позбавлятися від шлаків;
• діє як імуномодулятор;
• сприяє зниженню тиску крові;
• допомагає при лікуванні алергії.

Вміст калію в організмі залежить від надходження калію з їжею.

90% калію зосереджено всередині клітини, і тільки невелика кількість присутня в позаклітинному просторі. Переважна більшість калію (90%) знаходиться в іонній формі, а інша частина пов'язана з білками. Анаболічні процеси супроводжуються фіксацією K + в клітці, а катаболічні - його вивільненням. 60-100 ммоль Калію виділяється сечею, близько 2% виводиться з каловими масами і потом. Разом з кальцієм і магнієм, K + регулює скорочення серця і серцевий викид. Бікарбонат калію є основним внутрішньоклітинним неорганічним буфером.

Показання до призначення дослідження на калій

Показання до призначення аналізу іонів калію в крові:

• блювота;
• пронос;
• мальабсорбція (порушення процесів всмоктування в кишечнику);
• надлишок або нестача калію в раціоні;
• цукровий діабет;
• хвороба Аддісона;
• синдром Іценко-Кушинга;
• синдром Барттера;
• важкі травми;
• великі і глибокі опіки;
• некроз тканин;
• гостра і хронічна ниркова недостатність;
• діаліз.

Крім цього, призначення на аналіз можуть виписати при артеріальній гіпертензії, хронічному захворюванні нирок, при терапії діуретиками і будь-якій внутрішньовенній терапії.

Референсні значення (норми лабораторії)

Нормальним значенням для даного аналізу є показник 3,5-5,3 ммоль / л.

Підвищення показника Калію

Підвищений рівень калію називається гіперкаліємія і може бути при:

• зменшенні виділення калію нирками;
• при гострій нирковій недостатності, ХНН, олігурії, анурії;
• масивному парентеральному введенні калію;
• важкому метаболічному ацидозі і шоці;
• дегідратації (зневодненні);
• хронічній недостатності надниркових залоз (гіпоальдостеронізмі);
• діабетичній комі до початку інсулінотерапії, декомпенсованому цукровому діабеті;
• псевдогіпоальдостеронізмі;
• тромбоцитозі при деяких хронічних мієлопроліферативних синдромах;
• прийомі калієзберігаючих діуретиків.

Зниження показника Калію

Знижений рівень калію називається гіпокаліємією і може бути при:

• зниженні екскреції К + з сечею, і метаболічному ацидозі або алкалозі (позаниркових втрат K +): діареї, блювоті, фістулах, прийомі проносних, рясній пітливості, сильних опіках;
• зниженні екскреції К + з сечею без метаболічного ацидозу або алкалозу;
• підвищеній екскреції К + і метаболічному ацидозі: нирковому канальцевому, діабетичному або алкогольному кетоацидозі;
• підвищеній екскреції К + і нормальному рівні рН (зазвичай ниркового походження);
• вродженій гіперплазії надниркових залоз (пов'язано з метаболічним алкалозом);
• інфекційному мононуклеозі;
• інтенсивному фізичному навантаженні;
• ін'єкціях глюкози, пов'язаних з підвищенням рівня інсуліну;
• стресі;
• зниженні температури тіла.