Імуноглобулін М (IgM)

Аналіз на імуноглобулін M (IgM) в поєднанні з іншими імунологічними аналізами проводиться для комплексного дослідження імунної системи, оцінки гуморального імунітету. Даний аналіз застосовується в діагностичних цілях, для моніторингу пацієнтів з імунодефіцитними станами, оцінки ефективності терапії імуноглобулінами.

Що потрібно знати про аналіз на імуноглобулін М (IgM)

Імуноглобуліни класу M відіграють важливу роль у функціонуванні імунної системи. IgM в основному циркулюють у кровотоці, на їх частку припадає 5-10% загального числа імуноглобулінів.

Імуноглобулін IgM складається з 5 субодиниць:

• ізогемаглютиніни α та β (антитіла до полісахаридних еритроцитарних антигенів, антитіла груп крові);
• антибактеріальні антитіла (нейтралізують бактерії);
• гетерофільні антитіла (зв'язуються з чужорідними еритроцитами);
• ранній ревматоїдний фактор.

Імуноглобуліни М (IgM) відрізняються високою комплементарною активністю (здатністю активувати систему комплементу, яка бере участь у реалізації імунної відповіді). Специфічні IgM першими починають вироблятися при впливі антигенів, зв'язуються з ними, забезпечують ранню імунну відповідь. У перші тижні після інфікування їх рівень наростає, потім знижується до повного зникнення. Сумарні IgM завжди присутні в крові, гострі інфекції є однією з причин підвищення їх рівня.

Серед усіх імуноглобулінів IgM відрізняються найбільшим розміром молекули, що перешкоджає їх проникненню через плацентарний бар'єр. Це єдині антитіла, які синтезуються в крові дитини ще в процесі внутрішньоутробного розвитку. Їх підвищений рівень у пуповинній крові є маркером внутрішньоутробної інфекції.

При виснаженні гуморального імунітету може розвиватися вторинний IgM-дефіцит. Вроджений дефіцит імуноглобулінів М зустрічається вкрай рідко.

Коли та навіщо призначається аналіз на імуноглобуліни М (IgM)

Аналіз крові на імуноглобуліни М (IgM) призначається:

• у складі комплексного обстеження імунної системи;
• пацієнтам, які часто, у важкій формі хворіють на інфекційні захворювання, схильні до поворотних, рецидивуючих, хронічних інфекцій;
• при підозрі на макроглобулінемію Вальденстрема (злоякісне захворювання кровотворної системи, яке проявляється слабкістю, підвищеною стомлюваністю, зниженням маси тіла, субфебрильною температурою, болями в суглобах і обмеженням їх рухливості, частими кровотечами та крововиливами), а також при підтвердженому діагнозі;
• при аутоімунних розладах, захворюваннях крові, новоутвореннях кровотворної та лімфоїдної тканин;
• при імунодефіцитних станах;
• при підозрі на внутрішньоутробні інфекції;
• перед початком терапії імуноглобулінами, в ході терапії та після її завершення.

Аналіз на імуноглобулін М (IgM) виконується для:

• диференціальної діагностики гострих і хронічних інфекцій (у комплексі з аналізом на імуноглобуліни G);
• діагностики внутрішньоутробних інфекцій;
• діагностики макроглобулінемії Вальденстрема, імунодефіцитних станів та моніторингу їх лікування;
• оцінки ефективності терапії імуноглобулінами.

Аналіз може призначати терапевт, педіатр, неонатолог, імунолог, інфекціоніст, гематолог, онколог, ревматолог.

Як підготуватися до аналізу на імуноглобулін M (IgM)

Для аналізу на імуноглобулін M (IgM) використовується венозна кров. Правила підготовки:

• з моменту останнього прийому їжі повинно пройти не менше 2-3 годин;
• протягом 3 годин перед забором крові не можна курити;
• напередодні слід уникати інтенсивних фізичних навантажень, стресів, а за півгодини до здачі крові повністю розслабитися, відпочити.

Якщо в момент здачі аналізу на імуноглобуліни M (IgM) пацієнт проходить медикаментозну терапію, слід назвати препарати при заповненні бланка замовлення.

Інтерпретація результатів аналізу на імуноглобулін М (IgM)

Можливі причини підвищення рівня IgM:

• гострі вірусні, бактеріальні інфекції;
• малярія;
• гіпер-IgM синдром;
• моноклональні гамапатії (безсимптомна моноклональна IgM гамапатія, макроглобулінемія Вальденстрема);
• множинна мієлома IgM-типу;
• ревматоїдний артрит та інші аутоімунні захворювання;
• захворювання печінки;
• наявність у крові холодових аглютинінів (аутоантитіл, які призводять до розвитку аутоімунних гемолітичних анемій).

Можливі причини зниження IgM:

• агамаглобулінемія (хвороба Брутона), гіпогамаглобулінемія, деякі форми дисгамаглобулінемії;
• селективний дефіцит IgM;
• лейкози, лімфоми;
• моноклональні гамапатії та мієлома не IgM-типу;
• синдром втрати білка при ентеропатіях (хронічному незапальному ураженні тонкого кишечника), нирковій недостатності, опіках;
• ослаблення функції імунної системи внаслідок видалення селезінки, впливу іонізуючого опромінення.

У ранньому дитячому віці зниження IgM може бути фізіологічним.

Важливі зауваження

При інтерпретації результатів необхідно враховувати вплив медикаментів, які пацієнт приймає на момент здачі аналізу. Є препарати, здатні як знижувати, так і підвищувати рівень IgM. Фізіологічне підвищення IgM також можливе внаслідок інтенсивних фізичних і психоемоційних навантажень, протягом півроку після імунізації.

Для коректної інтерпретації результатів при імунодефіцитних станах рекомендується проводити аналіз на імуноглобулін М (IgM) у комплексі з аналізами на інші класи імуноглобулінів, а також враховувати загальну клінічну картину.

Переваги аналізу на імуноглобулін M (IgM) у лабораторії Ніколаб

У лабораторії Ніколаб можна пройти широкий перелік імунологічних досліджень крові, в тому числі аналіз на імуноглобулін M, на привабливих умовах:

• забір крові можливий в одному з відділень лабораторії або вдома;
• швидке проведення аналізів;
• лояльні ціни;
• висока точність, достовірність результатів;