Пакет аналізів: "Здоров'я нирок"

Пакет аналізів "Здоров'я нирок" це набір лабораторних тестів, який спрямований на оцінку функції та стану нирок. Нирки виконують важливі функції в організмі, такі як фільтрація крові, регуляція рівня рідини та електролітів, видалення відходів та токсинів з організму, а також синтез певних гормонів. При неправильній роботі навіть однієї з них страждає весь організм.

Пакет аналізів "Здоров'я нирок" допомагає виявити порушення функції нирок, включаючи їхню фільтраційну здатність, рівень електролітів та інші параметри, які можуть свідчити про проблеми з нирками. Це важливо для діагностики та контролю стану нирок, а також дозволяє вчасно виявити можливі захворювання чи порушення.

Коли та навіщо призначають аналіз

Пакет аналізів необхідно здавати при:

• наявності симптомів, що вказують на можливі проблеми з нирками: набряклість, часте сечовипускання, біль у попереку, зміна кольору та запаху сечі тощо;
• підозрі на розвиток патологічних станів;
• прийманні ліків, які можуть негативно впливати на нирки, наприклад, деякі протизапальні препарати або препарати для контролю артеріального тиску.

Цей спектр досліджень проводиться для:

• оцінки стану роботи нирок;
• скринінгового дослідження;
• перевірки осіб, які мають підвищений ризик розвитку ниркових захворювань, внаслідок наявності діабету, гіпертензії, ожиріння чи обтяженого сімейного анамнезу.

Призначають дослідження: ендокринологи, урологи, терапевти, нефрологи, педіатри та сімейні лікарі.

Особливості показників та інтерпретація результатів

Креатинін (Creatinine, CRE)

Креатинін – це метаболіт, який утворюється внаслідок нормального обміну креатину у м'язах. Він утворюється у м'язах і поступово виділяється з організму через нирки у сечу. Вимірювання рівня креатиніну у крові є важливим показником функції нирок.

Креатинін служить важливим маркером з метою оцінки швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), що відображає роботу нирок. Рівень креатиніну в крові зазвичай стабільний, і його підвищення може свідчити про погіршення функції нирок або інші стани, пов'язані з порушенням виведення креатиніну з організму.

Інтерпретація результатів

Високий рівень може вказувати на:

• ниркову недостатність;
• обструкцію сечовивідних шляхів;
• гломерулонефрит;
• інфекційні патології;
• сепсис;
• опіки;
• зневоднення;
• серцеву недостатність.

Низький рівень креатиніну зазвичай не є проблемою і може бути пов'язаний із малою кількістю м'язової маси чи іншими факторами. Наприклад, деякі гормональні порушення, такі як гіпотиреоз або гіперадренокортицизм можуть призвести до зниження рівня креатиніну.

Рівень креатиніну може бути використаний для оцінки ефективності лікування ниркових захворювань або контролю за станом нирок. При зниженні рівня креатиніну після лікування можна зробити висновок про позитивну динаміку та покращення функції нирок.

Сечовина (Urea nitrogen, Urea)

Сечовина (або азот сечовини) – це метаболічний відход, що утворюється внаслідок розкладання білкових сполук в організмі. Вона утворюється у печінці та виділяється через нирки в сечу. Рівень сечовини у крові використовується для оцінки функції нирок та загального стану організму.

Сечовина є кінцевим продуктом метаболізму білків та амінокислот в організмі. Вона містить азот, який утворюється при розкладанні амінокислот і видаляється з організму через сечу.

Крім того, сечовина відіграє роль у регулюванні балансу води в організмі. Вона сприяє затримці води у нирках, що допомагає підтримувати нормальний обсяг рідини в організмі.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• погіршення функції нирок;
• порушення електролітного балансу;
• хронічний гломерулонефрит чи пієлонефрит;
• порушення обміну речовин у організмі;
• порушення метаболізму білків;
• ниркову недостатність;
• зневоднення;
• кишкові кровотечі;
• перитоніт;
• травми;
• опіки.

Знижений рівень сечовини в крові є більш рідким і зазвичай не має клінічного значення. Він може спостерігатись при низькому протеїновому раціоні або при захворюваннях, пов'язаних із зменшеним синтезом або посиленням виведення сечовини.

Рівень сечовини також може бути використаний для оцінки ефективності лікування ниркових захворювань. Зміни в рівні сечовини можуть свідчити про динаміку захворювання та ефективність терапії, що проводиться.

Сечова кислота (Uric acid, UA)

Сечова кислота – це хімічна сполука, яка утворюється в результаті обміну пуринових основ, що є частиною нуклеїнових кислот (ДНК та РНК). Синтез сечової кислоти відбувається при руйнуванні клітин організму, включаючи клітини м'язів та деяких інших тканин.

Її основні функції:

• Антиоксидантний захист. Сечова кислота є ефективним антиоксидантом, що допомагає захистити організм від ушкодження вільними радикалами. Останні викликають окислювальний стрес та пошкодження клітин, що може сприяти розвитку різних захворювань.
• Регулювання pH сечі. Кислота впливає на рН сечі, допомагаючи підтримувати її оптимальний рівень. Це важливо для нормальної функції нирок та запобігання утворенню каменів у нирках.
• Участь у імунній реакції. Деякі дослідження показують, що сечова кислота може впливати на імунну систему та мати протизапальні властивості. Вона може регулювати активність деяких клітин імунної системи та брати участь у захисті організму від інфекцій та запалення.

Рівень сечової кислоти в крові може змінюватись в залежності від багатьох факторів, включаючи їжу, яку ми вживаємо, швидкість метаболізму, функцію нирок та інші фактори. Вона фільтрується нирками та виводиться з організму через сечу.

Надмірне утворення та недостатнє виведення сечової кислоти можуть призвести до виникнення різних захворювань, таких як подагра – форма артриту, спричинена відкладанням кристалів сечової кислоти у суглобах та тканинах. Підвищені рівні сечової кислоти можуть призвести до утворення каменів у нирках, що може викликати хворобу, відому як сечокам'яна хвороба.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• подагру;
• сечокам'яну хворобу;
• хронічну ниркову недостатність;
• метаболічний синдром;
• артеріальну гіпертензію;
• серцеву недостатність.

Знижений рівень рідко зустрічається і може бути пов'язаний з гіпоурикемією. Однак він зазвичай не несе клінічного значення.

Протеїн загальний білок (Total Protein, TP)

Протеїн загальний, також відомий як загальний білок (Total Protein, TP), є сумарним вмістом всіх білків, присутніх в крові. Він містить як глобуліни, так і альбуміни, які є основними компонентами білкового складу крові.

Його основні функції в організмі:

1. Транспорт. Білки, такі як альбуміни, можуть транспортувати різні речовини у крові, включаючи гормони, лікарські препарати, жирні кислоти та інші молекули. Вони відіграють ключову роль у перенесенні та доставці цих речовин до необхідних органів та тканин.
2. Опосередкування імунної реакції. Багато імунних білків, включаючи антитіла, належать до класу загальних білків. Вони беруть участь у захисті організму від інфекцій та інших патогенів шляхом зв'язування з ними та стимулювання імунної відповіді.
3. Регуляція та контроль. Деякі загальні білки виконують функції регуляції та контролю в організмі. Наприклад, білки плазми, такі як гормони та фактори згортання крові, відіграють роль у підтримці гомеостазу та правильної функції органів та систем.
4. Будівельний матеріал. Протеїни є основними будівельними блоками клітин та тканин. Вони беруть участь в утворенні та регенерації тканин, підтримуючи їх структуру та функцію.
5. Буферна функція. Деякі білки, включаючи альбуміни, можуть бути буферами, допомагаючи підтримувати стабільність pH і кислотно-лужного балансу в організмі.

Протеїн є важливим показником для оцінки загального стану пацієнта та функції органів. Він може використовуватися для оцінки поживного статусу, функцій печінки та нирок, а також для діагностики певних станів та захворювань.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• протеїнурію;
• зневоднення;
• запальний процес;
• порушення функції нирок;

Знижений рівень вказує на:

• недостатнє споживання білка;
• печінкову недостатність;
• ушкодження ниркових фільтрів;
• анемію.

Альбумін (Albumin, ALB)

Альбумін є основним білком, що синтезується в печінці, і є важливим компонентом протеїнового складу крові. Він виконує низку важливих функцій:

1. Транспортні функції. Він пов'язує та переносить безліч важливих молекул, включаючи гормони, лікарські препарати, жирні кислоти та інші метаболіти.
2. Осмотичний тиск. Альбумін допомагає підтримувати правильний осмотичний тиск у кровоносній системі. Він відіграє важливу роль у балансі рідин і допомагає запобігти їх неконтрольованому виведенню з судин у навколишню тканину.
3. Підтримка онкотичного тиску. Що сприяє утриманню рідини в кровоносній системі та запобігає її відпливу в міжклітинний простір.
4. Регулювання кислотно-лужного балансу. Альбумін відіграє роль у підтримці нормального pH-балансу в крові, допомагаючи утримувати оптимальну кислотність або лужність.
5. Імунні функції. Сприяє зв'язуванню та транспорту різних речовин, включаючи антигени та антитіла, таким чином може відігравати роль в імунному захисті організму.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• зневоднення;
• підвищене руйнування клітин організму;
• ревматоїдний артрит;
• опіки;
• інфекції;
• травми.

Знижений рівень вказує на:

• захворювання печінки (печінкова недостатність, цирозом та ін);
• нефротичний синдром;
• втрату білка через нирки;
• споживання недостатньої кількості білка;
• розлади травлення (мальабсорбція чи хронічні захворювання кишечника);
• гіпергідратацію.

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ)

Розгорнутий аналіз крові, також відомий як загальний аналіз крові (ЗАК), є одним з найбільш поширених та інформативних лабораторних досліджень, що використовуються для оцінки стану здоров'я пацієнта. Він включає вимірювання різних параметрів, пов'язаних зі складом і функцією крові.

Розгорнутий аналіз крові дозволяє лікарям оцінити стан пацієнта, виявити наявність анемії, інфекцій, запальних процесів чи інших захворювань. Це важливе дослідження, яке допомагає у діагностиці та моніторингу стану здоров'я пацієнта.

Для вимірювання основних параметрів крові, таких як кількість еритроцитів, гемоглобін, гематокрит, кількість тромбоцитів тощо використовується автоматична апаратна методика. Мається на увазі використання приладів для вимірювання всіх складових крові, що гарантує точні та швидкі результати.

Ручний підрахунок лейкоцитарної формули включає оцінку різних типів білих кров'яних клітин (нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів) під мікроскопом. Лаборант візуально досліджує забарвлені мазки крові та рахує кількість кожного типу клітин. Це дозволяє оцінити співвідношення різних типів лейкоцитів та виявити наявність аномалій чи змін.

Ручний підрахунок лейкоцитарної формули та вимір ШОЕ проводяться з метою отримання додаткової інформації про стан крові та оцінки наявності запальних або інфекційних процесів. Ці дані допомагають лікарям проводити діагностику, моніторинг та лікування різних захворювань та станів.

У розгорнутий аналіз крові входять такі показники:

1. Кількість лейкоцитів (WBC) відображає загальну кількість білих кров'яних клітин в одиниці об'єму крові. Підвищений рівень лейкоцитів, що називається лейкоцитозом, може вказувати на наявність запального процесу, інфекції, алергічної реакції або інших станів. Він може також свідчити про стрес, травму або використання певних ліків. Знижений рівень лейкоцитів, що називається лейкопенія, може бути пов'язаний з імунодефіцитними станами, певними інфекціями, аутоімунними захворюваннями або тривалим прийманням певних ліків.
2. Кількість еритроцитів (RBC) відображає кількість червоних кров'яних клітин у одиниці об'єму крові. Підвищений рівень еритроцитів, що називається еритроцитоз, може бути пов'язаний із зневодненням, курінням, легеневими захворюваннями, генетичними порушеннями або іншими станами, включаючи деякі форми раку. Знижений рівень еритроцитів, що називається еритроцитопенією, може бути обумовлений різними причинами, включаючи анемію, дефіцит заліза, вітамінів, генетичні порушення, хронічні захворювання, кровотечі чи інші стани.
3. Гемоглобін (HGB) – це білок, що міститься всередині еритроцитів та відповідає за перенесення кисню в організмі. Підвищений рівень гемоглобіну може бути пов'язаний із зневодненням, поліцитемією (збільшена кількість еритроцитів), легеневими захворюваннями або іншими станами. Знижений рівень гемоглобіну може вказувати на наявність анемії, дефіциту заліза, вітамінів чи інших поживних речовин, кровотеч, хронічних захворювань чи інших станів.
4. Гематокрит (HCT) – це відсоткове співвідношення обсягу еритроцитів до загального обсягу крові. Підвищений рівень гематокриту може вказувати на зневоднення, поліцитемію чи інші стани, у яких кількість еритроцитів у крові підвищена. Знижений рівень гематокриту може бути пов'язаний з анемією, кровотечами, хронічними захворюваннями або іншими станами, в яких знижена кількість еритроцитів у крові.
5. Середній обсяг еритроцитів (MCV) є середнім обсягом одного еритроциту. Підвищений рівень може бути пов'язаний з мегалобластною анемією, дефіцитом вітаміну В12 або фолієвої кислоти, а також іншими станами. Знижений рівень – вказувати на мікроцитарну анемію, яка може бути пов'язана з дефіцитом заліза чи генетичними порушеннями.
6. Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) є середньою кількістю гемоглобіну в одному еритроциті. Підвищений рівень пов'язаний із макроцитарною анемією чи іншими станами, а знижений – вказувати на мікроцитарну анемію чи інші стани, у яких кількість гемоглобіну в еритроциті знижено.
7. Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) є середньою концентрацією гемоглобіну в кожному еритроциті. Підвищений рівень пов'язаний із концентрованою кров'ю чи іншими станами, а знижений – вказує на анемію чи інші стани, у яких концентрація гемоглобіну в еритроциті знижена.
8. Кількість тромбоцитів (PLT) є кількістю тромбоцитів в одиниці об'єму крові. Підвищений рівень називається тромбоцитоз і пов'язаний із запальними станами чи іншими умовами. Знижений – це тромбоцитопенія, пов'язана з кровотечею або іншими станами.
9. Ширина розподілу еритроцитів (RDW) є мірою варіації розмірів еритроцитів. Підвищений рівень свідчить про анізоцитоз, тобто нерівномірність розмірів еритроцитів, що може бути пов'язана з різними станами, включаючи різні види анемії. Знижений – зазвичай немає клінічної значимості.
10. Тромбокрит (PCT) – об'єм тромбоцитів у крові. Підвищення свідчить про підвищений ризик тромбозів, зниження – про кровотечу.
11. Середній обсяг тромбоцитів (MPV) є середнім обсягом тромбоцитів у крові. Підвищений рівень може бути пов'язаний з активацією тромбоцитів або іншими станами, такими як запалення або тромбоцитопенія. Знижений рівень може вказувати на гіпопродукцію тромбоцитів чи інші стани, у яких розміри тромбоцитів зменшені.
12. Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) є мірою варіації розмірів тромбоцитів. Підвищений рівень свідчить про різні види анемії чи тромбоцитопенії, а знижений – немає клінічного значення.
13. Мієлоцити, метамієлоцити та паличкоядерні клітини відносяться до різних форм незрілих гранулоцитів, які є типами білих кров'яних клітин, також відомих як нейтрофіли. Вони зазвичай присутні у кістковому мозку і не повинні виявлятися у периферичній крові у здоровому стані. Якщо в загальному аналізі крові виявляється підвищений вміст даних клітин, це може вказувати на порушення в кровотворенні або інші патологічні стани, такі як інфекції, запалення або пухлини. Також може бути пов'язано з іншими станами, такими як лейкемія, мієлодиспластичний синдром або інші кровотворні порушення. Знижений – не має клінічного значення.
14. Сегментоядерні клітини (NE%) – це дорослі форми нейтрофілів, які є найпоширенішими типами білих кров'яних клітин. Підвищений рівень вказує на інфекційне захворювання, запалення чи інші стани, потрібні для активації імунної системи. Знижений рівень зазвичай не має клінічного значення, але може бути пов'язаний із певними станами, такими як сепсис чи приймання певних лікарських препаратів.
15. Еозинофіли (EO%) є типом гранулоцитів, що відіграють роль в алергічних реакціях та імунній відповіді на паразитарні інфекції. Підвищений рівень еозинофілів може свідчити про алергічні або паразитарні захворювання, а також про інші стани, такі як бронхіальна астма або запальні захворювання. Знижений рівень еозинофілів зазвичай не має клінічного значення.
16. Базофіли (BA%) також відносяться до типів гранулоцитів та відіграють роль в алергічних реакціях та запуску запальної відповіді. Підвищений рівень пов'язаний з алергічними захворюваннями, аутоімунними станами чи іншими запальними процесами. Знижений рівень зазвичай не має клінічного значення.
17. Моноцити (MO%) є типом білих кров'яних клітин, які відіграють роль в імунній системі та фагоцитозі. Підвищений рівень пов'язаний із запальними процесами, інфекціями чи іншими станами, що потребують активації імунної системи. Знижений – не має клінічного значення.
18. Лімфоцити (LY%) є одним з основних типів білих кров'яних клітин та відіграють ключову роль в імунній системі. Підвищений рівень лімфоцитів пов'язаний із вірусними інфекціями, аутоімунними захворюваннями або іншими станами, що потребують активації імунної системи. Знижений рівень – з імунодефіцитними станами чи іншими порушеннями імунної системи.
19. Віроцити є неспецифічними клітинами, які можуть виявлятися в крові при деяких вірусних інфекціях.
20. Плазматичні клітини – це імунні клітини нашого організму, які відповідають за синтез антитіл. Підвищення їхнього рівня вказує на розвиток запалення чи інфекції. У нормі не визначаються.

Швидкість осідання еритроцитів – це показник, який відображає швидкість осідання еритроцитів у пробірці за певний час. Підвищений рівень ШОЕ може вказувати на наявність запальних або інфекційних процесів в організмі, а також інші стани, такі як анемія або пухлинні захворювання. Знижений рівень зазвичай не має клінічного значення.

Важливо відзначити, що інтерпретація результатів аналізу крові повинна проводитись у контексті інших показників та з урахуванням клінічної картини пацієнта. Тільки лікар може оцінити результати та надати остаточну інтерпретацію відповідно до конкретної ситуації пацієнта.

Аналіз загальний сечі (фізико-хімічні властивості, мікроскопія осаду) (Complete urinalysis, ОАМ))

Аналіз загальний сечі (Complete urinalysis, ОАМ) – це лабораторне дослідження сечі, яке включає оцінку фізико-хімічних властивостей сечі та мікроскопічне дослідження осаду сечі. Він надає інформацію про різні параметри сечі, які можуть використовуватися для оцінки функції нирок, діагностики захворювань сечовивідної системи та загального стану організму.

При проведенні аналізу сечі загального складу можуть бути виміряні та оцінені такі параметри:

1. Кількість – оптимальна кількість сечі для аналізу – 30-50 мл.
2. Колір може вказувати на наявність певних патологій або вживання певних лікарських препаратів.
3. Прозорість – відображає ступінь каламутності, що може бути пов'язана з наявністю інфекції або осаду у сечі.
4. Питома вага – відображає концентрацію сечі і може вказувати на порушення ниркової функції.
5. Реакція сечі (рН) – нормальна реакція сечі, зазвичай, знаходиться в діапазоні від 4,6 до 8,0. Значення рН відображає кислотність чи лужність сечі. Відхилення від норми може бути пов'язане з порушеннями функції нирок чи іншими станами. Наприклад, низький рН може вказувати на кислотозалежні стани, а високий – пов'язаний із лугозалежними станами.
6. Білок – в нормі сеча містить дуже малу кількість білка, і його наявність може бути незначною або відсутньою. Підвищений рівень білка в сечі (протеїнурія) може свідчити про порушення функції нирок, запалення, інфекцію або інші патологічні стани.
7. Кетонові тіла – зазвичай сеча не містить кетонових тіл. Поява кетонових тіл у сечі може вказувати на порушення обміну вуглеводів, голодування, неадекватне харчування чи інші стани.
8. Глюкоза – в нормі сеча не містить глюкози або містить її у дуже низьких концентраціях. Поява глюкози в сечі (глюкозурія) може бути пов'язана з діабетом, порушенням обміну вуглеводів або іншими станами.
9. Білірубін – в нормі сеча не містить білірубіну або містить його у дуже низьких концентраціях. Підвищений рівень може вказувати на порушення печінки, жовчних шляхів або інші патологічні стани.
10. Уробіліноген – в нормі присутній у сечі в низьких концентраціях. Підвищений рівень свідчить про порушення печінки, жовчних шляхів, гемолітичну анемію або інші стани.
11. Нітрити – в нормі сеча не містить нітритів або містить їх у дуже низьких концентраціях. Поява нітритів у сечі може вказувати на наявність бактеріальної інфекції сечових шляхів.
12. Лейкоцити – в нормі сеча містить дуже малу кількість лейкоцитів, та їх наявність може бути незначною або відсутньою. Підвищений рівень лейкоцитів у сечі (лейкоцитурія) може вказувати на запалення, інфекцію сечових шляхів, каміння, травму чи інші патологічні стани.
13. Еритроцити – в нормі сеча містить дуже низьку кількість еритроцитів або їхню відсутність. Підвищена кількість еритроцитів у сечі (еритроцитурія) може бути пов'язана з кровотечею у сечових шляхах, інфекцією, пухлинними процесами чи іншими станами.
14. Епітелій плоский – в нормі сеча містить незначну кількість плоского епітелію. Однак підвищений рівень може вказувати на запалення, інфекцію сечових шляхів або інші патологічні стани.
15. Епітелій перехідний – сеча може містити незначну кількість перехідного епітелію. Підвищення значень свідчить про запалення, інфекції сечових шляхів, камені або інші стани.
16. Епітелій нирковий – сеча містить дуже малу кількість ниркового епітелію чи його відсутність. Підвищений рівень ниркового епітелію може свідчити про пошкодження нирок, інфекцію чи інші патологічні стани.
17. Гіалінові циліндри можуть спостерігатися у сечі в дуже низьких концентраціях. Підвищений рівень вказує на підвищену фільтрацію білка у нирках, що може бути пов'язано з різними станами, включаючи білкову сечу, інфекції, запалення та інші патології.
18. Зернисті циліндри містять гранульований матеріал і можуть бути свідченням підвищеної адсорбції білка та появи сечового кристала. Підвищений рівень пов'язаний із різними станами, включаючи протеїнурію, інфекції, запалення та інші патології.
19. Восковидні циліндри мають щільну та гладку структуру, схожу на віск. Їхня наявність у сечі може вказувати на хронічне пошкодження нирок або наявність інших патологічних станів.
20. Фібрин у сечі може бути пов'язаний з кровотечею у сечових шляхах або із запальними процесами.
21. Уретральні нитки можуть бути виявлені в сечі та є звичайною знахідкою у жінок. У чоловіків уретральні нитки можуть бути пов'язані з інфекціями сечовивідних шляхів. Важливо, що виявлення уретральних ниток у сечі може бути свідченням інфекції чи запалення.
22. Солі перебувають у сечі у незначній кількості. Однак підвищений рівень солей у сечі пов'язаний з різними станами, включаючи утворення каменів у нирках.
23. Бактерії – зазвичай сечова система є вільною від бактерій. Наявність бактерій у сечі говорить про інфекційний процес сечових шляхів або інші патологічні стани.
24. Слиз у сечі спостерігається лише при інфекції сечових шляхів, запаленні чи інших патологіях. Тип слизу (гомогенний, волокнистий, циліндроїдами уретральний) може також вказувати на певні стани.

Будь-які результати на цей пакет аналізів вимагають додаткової інтерпретації лікарем. Тільки він зможе правильно поставити діагноз, ґрунтуючись на клінічній картині та інших дослідженнях.

Правила підготовки

Перед забором крові потрібно дотримуватися деяких правил підготовки:

• не приймати їжу – за 5-7 годин;
• відмовитися від алкоголю – за 24 години;
• обмежити в раціоні смажене, солоне, гостре та жирне – за 48 годин;
• відмовитися від авіаперельотів та сильних стресів – за 48 годин;
• не проводити фізіопроцедури та інструментальні методи діагностики – за 48 годин;
• відмовитися від фізичної активності – за 48 годин;
• не курити – за 1 годину.

Перед забором сечі слід дотримуватися деяких правил підготовки:

• не вживати полівітамінні комплекси, діуретичні препарати та продукти харчування (пиво, кава, трав'яний та міцний чай) за 12 годин;
• відмовитися від продуктів, що впливають на колір та якість сечі за 12 годин;
• виключити нанесення мазей з антисептичним та антибактеріальним ефектом за 2 тижні;
• жінкам здавати сечу до початку місячних або через 3-4 дні після їхнього завершення;
• чоловікам утриматися від акту сечовипускання за 3 години;
• виключити проведення фізіопроцедур та відвідування лазні/сауни за 3 дні.

Сечу слід збирати в одноразовий пластиковий контейнер відразу після пробудження, але після туалету зовнішніх статевих органів. Жінкам слід закрити піхву гігієнічним тампоном для виключення влучення виділень.

Важливі примітки

Необхідно повністю дотримуватись всіх правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.