Пакет аналізів: "Госпіталізація в терапевтичний стаціонар"

Пакет аналізів "Госпіталізація до терапевтичного стаціонару" – це набір лабораторних досліджень, які виконуються під час госпіталізації пацієнта до терапевтичного стаціонару. Він включає широкий спектр обстежень, призначених з метою оцінки загального стану пацієнта, виявлення наявності чи оцінки тяжкості різних захворювань.

За допомогою цього пакету можна отримати детальну картину здоров'я пацієнта. Результати допомагають лікарям визначити оптимальне лікування та забезпечити належний догляд за пацієнтом у терапевтичному стаціонарі.

Коли та навіщо призначається пакет досліджень

Пакет аналізів необхідно здавати при:

• надходженні на стаціонарне лікування;
• підозрі на розвиток патологічних станів;
• прийманні ліків, які можуть негативно впливати на роботу організму.

Даний спектр досліджень проводиться для:

• оцінки стану організму;
• діагностики низки захворювань;
• планування терапії;
• моніторингу стану пацієнта.

Призначають дослідження: хірурги, терапевти, інфекціоністи, педіатри та сімейні лікарі.

Показники та їх інтерпретація

Розгорнутий аналіз крові

Розгорнутий аналіз крові включає детальне дослідження складу крові з використанням апаратних методик та ручного підрахунку лейкоцитарної формули. Основна оцінка складу крові провадиться за допомогою автоматичного аналізатора. Він обробляє зразок крові та вимірює різні параметри, такі як кількість еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, гемоглобін, гематокрит тощо. Апаратні методики забезпечують більш швидку та точну оцінку.

Ручний підрахунок лейкоцитарної формули – це додаткове дослідження, при якому фахівець вручну визначає відсотковий вміст різних типів лейкоцитів у крові (наприклад, нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли). Він особливо корисний для виявлення специфічних змін у складі лейкоцитів, що може вказувати на якісь патологічні стани чи патології.

У розгорнутий аналіз крові входять такі показники:

1. Кількість лейкоцитів (WBC) – це кількість білих кров'яних тілець в одиниці об'єму крові. Підвищений рівень лейкоцитів (лейкоцитоз) свідчить про наявність запальних процесів, інфекції, аутоімунних захворювань чи інших станів. Знижений (лейкопенія) пов'язаний з імунодефіцитними станами, аутоімунними захворюваннями чи певними видами лейкемії.
2. Кількість еритроцитів (RBC) – це кількість червоних кров'яних тілець в одиниці об'єму крові. Підвищений рівень еритроцитів (еритроцитоз) вказує на зневоднення, куріння, поліцитемію та ін.
3. Гемоглобін (HGB) – це протеїн, що міститься в еритроцитах, і забезпечує транспорт кисню до органів та тканин. Підвищений рівень гемоглобіну пов'язаний із зневодненням, курінням, поліцитемією тощо. Знижений рівень гемоглобіну вказує на анемію, крововтрату, дефіцит заліза та іншими причинами.
4. Гематокрит (HCT) – відношення обсягу формених елементів крові до її загального обсягу. Він виявляється у відсотках. Підвищений рівень свідчить про зневоднення, тяжке захворювання органів дихання, куріння і таке інше. Знижений рівень пов'язаний з крововтратою, дефіцитом заліза, вітамінів чи ін.
5. Середній обсяг еритроцитів (MCV) – це середній обсяг еритроцитів. Підвищений рівень вказує на дефіцит вітаміну В12, фолієвої кислоти або ін. Знижений пов'язаний із залізодефіцитною анемією, таласемією тощо.
6. Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) – це кількість гемоглобіну, що міститься в середньому в одному еритроциті. Підвищений рівень вказує на дефіцит вітаміну В12, а знижений пов'язаний із залізодефіцитною анемією.
7. Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) – це кількість гемоглобіну в одному еритроциті. Підвищений рівень пов'язаний з генетичними чи набутими гемоглобінопатіями, а знижений – із залізодефіцитною анемією, таласемією та ін.
8. Кількість тромбоцитів (PLT) відображає кількість тромбоцитів у крові. Підвищений рівень пов'язаний із запаленням, захворюваннями крові та ін. Знижений – із кровотечами, підвищеною кількістю зруйнованих тромбоцитів тощо.
9. Ширина розподілу еритроцитів (RDW) відображає мінливість розмірів еритроцитів та вимірюється у відсотках. Підвищений рівень свідчить про анізоцитоз, тобто наявність еритроцитів різних розмірів. Це пов’язане з різними формами анемії. Знижений рівень рідко має клінічне значення.
10. Ширина розподілу тромбокриту (PCT) є мірою варіабельності розмірів тромбоцитів у крові. Вона вимірюється у відсотках. Підвищений рівень свідчить про збільшення розмірів тромбоцитів чи наявність несформованих тромбоцитів у крові. Знижений рівень PCT пов'язаний із зменшенням розмірів тромбоцитів або зниженням їхньої кількості.
11. Середній обсяг тромбоцитів (MPV) відбиває середній розмір тромбоцитів у крові. Підвищений рівень свідчить про збільшення розмірів тромбоцитів, що пов'язані з їх активацією. Знижений – із зменшенням розмірів тромбоцитів.
12. Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) відображає мінливість розмірів тромбоцитів у крові та вимірюється у відсотках. Підвищений рівень свідчить про анізоцитоз тромбоцитів, тобто наявність тромбоцитів різних розмірів. Це пов’язане з патологіями крові чи запаленням. Знижений рівень рідко має клінічне значення.
13. Мієлоцити (NE%) є незрілими клітинами лейкоцитів, які зазвичай не присутні в периферичній крові. Підвищена кількість мієлоцитарний у крові вказує на порушення у процесі кровотворення чи запальні процеси.
14. Метамієлоцити (NE%) також є незрілими формами лейкоцитів. Вони передують мієлоцітам у процесі дозрівання лейкоцитів. Поява метамієлоцитів у периферичній крові зазвичай свідчить про регенеративну відповідь кісткового мозку на інфекцію, запалення або ін.
15. Паличкоядерні (NE%) клітини це зрілі форми нейтрофілів з паличкоподібними ядрами. Вони також є одним із типів лейкоцитів і зазвичай присутні у периферичній крові. Підвищений відсоток паличкоядерних клітин пов'язаний із запальними чи інфекційними станами.
16. Сегментоядерні (NE%) клітини це зрілі форми нейтрофілів з сегментованими ядрами. Вони відіграють важливу роль в імунній системі та беруть участь у боротьбі з інфекціями. Підвищений відсоток сегментоядерних клітин свідчить про активацію імунної системи внаслідок запалення чи інфекції.
17. Еозинофіли (EO%) – це тип лейкоцитів, що характеризується наявністю специфічних гранул у цитоплазмі. Вони відіграють важливу роль у алергічних та запальних реакціях, а також у боротьбі з паразитарними інфекціями. Підвищений відсоток еозинофілів вказує на алергічну реакцію, паразитарну інфекцію тощо.
18. Базофіли (BA%) – це тип лейкоцитів, що містять специфічні гранули, що виділяють речовини, такі як гістамін та гепарин. Вони також беруть участь в алергічних та запальних реакціях. Підвищений відсоток базофілів може свідчити про реакцію на алерген чи інші запальні процеси.
19. Моноцити (MO%) – це тип лейкоцитів, які мають форму амеби та містять одне ядро. Вони відіграють важливу роль в імунній системі та беруть участь у захисті організму від інфекцій та запалення. Підвищений відсоток пов'язаний із запальними процесами, інфекціями або ін.
20. Лімфоцити (LY%) – це тип лейкоцитів, котрі характеризуються круглою формою ядра. Вони відіграють важливу роль в імунній системі та відповіді на інфекції. Лімфоцити поділяються на кілька підтипів, включаючи T-лімфоцити, B-лімфоцити та природні кілери (NK). Підвищений відсоток лімфоцитів пов'язаний із вірусними інфекціями, аутоімунними захворюваннями чи іншими імунними патологіями.
21. Віроцити – це різновид лімфоцитів. Найчастіше їх кількість збільшується у разі розвитку інфекційного мононуклеозу та інших вірусних патологіях.
22. Плазматичні клітини – це імунокомплементарні клітини. Їх кількість у крові зростає за наявності вірусних та бактеріальних інфекцій.
23. ШОЕ – це міра швидкості, з якою еритроцити осідають у статичній пробірці протягом певного часу. Вона може бути підвищена при запальних станах, інфекціях, ракових патологіях, аутоімунних захворюваннях та інших патологічних процесах.

ЗАС

Аналіз загальний сечі (ЗАС) – це спосіб оцінки фізико-хімічних властивостей сечі та мікроскопії осаду, необхідний для оцінки загального стану сечової системи та виявлення різних захворювань і станів.

Кількість – нормальна кількість сечі, необхідна для дослідження – 30-50 мл.

Колір і прозорість – зазвичай сеча прозора і має світло-жовтий або солом'яно-жовтий колір. Зміна кольору сечі пов'язана з різними захворюваннями. Наприклад, сеча може стати темно-жовтою або концентрованою при дегідратації, червоною або каламутною при інфекційних процесах, червоною або рожевою при сечокам'яній хворобі, гломерулонефриті або полікістозі нирок.

Питома вага. Цей параметр відображає концентрацію розчинених речовин у сечі та пов'язаний з гідратацією організму. Низька питома вага вказує на надмірну гідратацію, а висока – пов'язана з недостатньою гідратацією або діабетом.

Реакція сечі (рН). Підвищена кислотність сечі (низький рН) пов'язана з сечокислим камінням, а підвищена лужність сечі (високий рН) пов'язана з інфекціями сечовивідних шляхів або ін.

Білок. У нормі в сечі є у дуже низьких концентраціях або його не виявляють. Виявлення білка в сечі вказує на наявність пошкодження нирок або інших станів, таких як запалення та інфекція.

Кетонові тіла. Їх виявлення вказує на наявність станів, таких як голодування, дієта з низьким вмістом вуглеводів, діабет або ін., при яких організм починає використовувати жири як джерело енергії.

Глюкоза. Виявлення глюкози у сечі вказує на наявність підвищеного рівня цукру в крові (гіперглікемія), що пов'язано з діабетом та іншими станами.

Білірубін. Його виявлення в сечі вказує на порушення в системі утворення та виведення жовчі, такі як жовтяниця або захворювання печінки.

Уробіліноген – утворюється у печінці внаслідок метаболізму білірубіну. У нормі уробіліноген у сечі знаходиться у дуже низьких концентраціях або його не виявляють. Підвищений рівень вказує на порушення у системі формування та виведення жовчі, такі як гепатит або ураження печінки.

Нітрити. Виявлення нітритів у сечі вказує на наявність інфекції сечовивідних шляхів.

Лейкоцити. Підвищена кількість лейкоцитів у сечі може вказувати на наявність запального процесу у сечових шляхах, такого як уретрит, цистит або пієлонефрит.

Еритроцити. Їхня поява в сечі пов'язана з камінням у нирках або сечовивідних шляхах, інфекціями сечовивідних шляхів, запальними захворюваннями нирок або сечового міхура тощо.

Епітелій плоский. Підвищена кількість епітелію плоского типу в сечі вказує на різні стани, такі як запалення сечових шляхів, інфекції, травма сечових шляхів або інші патологічні процеси.

Епітелій перехідний – становить оболонку сечового міхура, сечоводів та частини сечівника. Його виявлення у сечі пов'язане з деякими фізіологічними факторами, такими як фізичне навантаження, інтенсивне сечовипускання або запалення сечового міхура. Проте значне підвищення свідчить про запалення сечових шляхів, інфекції, травму чи інші патологічні стани.

Епітелій нирковий. Зазвичай не повинен виявлятися у сечі. Його підвищена кількість пов'язана з порушенням функції нирок, запальними захворюваннями нирок, інфекціями, травмою та ін.

Циліндри гіалінові. Їхнє виявлення пов'язане з різними станами, включаючи підвищене утворення білків у нирках, патологічні процеси в ниркових канальцях або інші патологічні стани, що вимагають подальшого обстеження.

Циліндри зернисті. Їхня поява пов'язана з хронічною нирковою недостатністю, гломерулонефритом, інфекцією нирок або іншими станами.

Циліндри воскоподібні. Їх виявлення у сечі вказує на серйозні стани, такі як хронічна ниркова недостатність, нефротичний синдром, обструкція сечових шляхів та ін.

Фібрин. Виявлення фібрину в сечі пов'язане з різними станами, включаючи крововилив у сечовий тракт, травму, інфекції та пухлини.

Уретральні нитки. Їхня присутність у сечі пов'язана з інфекційними або запальними процесами в уретрі, такими як уретрит або інші захворювання сечових шляхів.

Солі. Наявність солей у сечі вказує на порушення обміну речовин або наявність деяких патологічних станів, таких як каміння у нирках або сечовому міхурі. Конкретна інтерпретація буде залежати від конкретного типу солей та їхньої концентрації.

Бактерії. Виявлення сечі може свідчити про наявність інфекції сечових шляхів, такої як інфекція сечового міхура (цистит) або інфекція нирок (пієлонефрит). Однак, не завжди виявлення бактерій у сечі є патологічним, оскільки деякі бактерії можуть перебувати у нормальній мікрофлорі сечових шляхів.

Слиз (гомогенний, волокнистий, циліндроїдами, уретральний). Його присутність у сечі пов'язана з різними факторами, такими як запалення сечових шляхів, інфекція, каміння у сечовому міхурі чи нирках, а також іншими патологічними станами. Вид і консистенція слизу (гомогенна, волокниста, уретральна циліндроїдами) можуть дати деяку інформацію про можливу причину їх появи.

Білірубін загальний (Bilirubin total, TBIL)

Білірубін загальний (Total Bilirubin, TBIL) – це продукт руйнування гемоглобіну, який утворюється при природному розщепленні білків, що містять гем в організмі. Він є жовтим пігментом, який зрештою перетворюється на жовч і виводиться з організму через печінку і жовчовивідні шляхи.

Функції білірубіну в організмі:

1. Участь у обміні гемоглобіну. Утворюється при руйнуванні старих еритроцитів, що дозволяє організму позбавлятися застарілих червоних кров'яних клітин.
2. Транспорт жовчних пігментів. Зв'язується з білками і транспортується в печінку, де він конвертується в кон'югований (пов'язаний) білірубін, який потім виділяється в жовч та бере участь у процесі травлення та засвоєння жирів.
3. Антиоксидантні властивості. Має антиоксидантні властивості і може захищати клітини від окислювального стресу та пошкоджень.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• жовтяницю (гепатичну та гемолітичну);
• захворювання печінки – вірусний або алкогольний гепатит, цироз печінки та ін;
• патології жовчних проток – обструкція, рак жовчного міхура або жовчної протоки та жовчнокам'яна хвороба;
• захворювання кровотворної системи – гемолітична анемія.

Знижений рівень загального білірубіну зустрічається рідко та пов'язаний з генетичними або рідкісними порушеннями утворення білірубіну, які можуть впливати на функцію печінки або руйнування еритроцитів.

Аланінамінотрансфераза (ALT, ALT)

Аланінамінотрансфераза (АЛТ, ALT) є ферментом, який знаходиться головним чином у клітинах печінки. Вона відіграє важливу роль в обміні амінокислот, особливо аланіну. Фермент допомагає у перенесенні аміногрупи з аланіну на альфа-кетоглутарат, що призводить до утворення пірувату та глутамату. Цей процес є необхідним для виробництва енергії та утворення інших важливих метаболітів.

АЛТ є чутливим показником ушкодження печінки. Зміна рівня ферменту може бути використана для оцінки стану печінки та ефективності лікування.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• печінкові захворювання, такі як гепатит, цироз, жирова дистрофія печінки та інші патології;
• пухлини печінки;
• приймання деяких ліків або токсичних речовин.

Деякі причини підвищення АЛТ можуть бути тимчасовими та оборотними, наприклад після фізичного навантаження або приймання алкоголю.

Знижені значення не мають клінічної цінності.

Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, АСТ, AST)

Аспартатамінотрансфераза (АСТ, AST) є ферментом, який присутній у різних тканинах організму, але найбільша його кількість знаходиться у печінці, серці, м'язах та нирках. Функції АСТ включають:

1. Участь у обміні амінокислот. Відіграє роль в обміні амінокислот, допомагаючи в перетворенні аспартату на оксалоацетат, який може бути використаний в інших метаболічних процесах.
2. Робота у процесах енергетичного обміну. Бере участь у процесах, пов'язаних з виробництвом енергії у клітинах, таких як цикл трикарбонових кислот та глюкозо-аланіновий цикл.
3. Участь у функції серця. Є одним із показників функції серцевого м'яза.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• ушкодження клітин цих органів;
• гепатит;
• цироз печінки;
• інфаркт міокарда;
• м'язові ушкодження.

Знижені значення не мають клінічної цінності.

Креатинін (Creatinine, CRE)

Креатинін (Creatinine, CRE) – це метаболіт, що утворюється внаслідок розпаду креатину у м'язах. Він є продуктом обміну речовин і виробляється у м'язах у постійній кількості. Креатинін фільтрується через нирки і виводиться з організму із сечею.

Вимірювання рівня креатиніну потрібне для:

1. Оцінки функції нирок. Рівень креатиніну в крові відображає швидкість фільтрації крові через нирки, яка називається клубочковою фільтрацією.
2. Оцінки м'язової маси. Креатинін у крові також пов'язаний із загальною м'язовою масою. У людей з більшою м'язовою масою зазвичай вищий рівень креатиніну.
3. Моніторингу лікування. Вимірювання рівня креатиніну може бути корисним з метою оцінки ефективності лікування захворювань нирок або інших станів, які можуть впливати на функцію нирок.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• зниження функції нирок або порушення їх роботи;
• гострі/хронічні захворювання нирок – хронічна ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, пієлонефрит, гломерулонефрит та ін.

Знижений рівень зазвичай пов'язані з низькою м'язової масою чи іншими фізіологічними чинниками.

Сечовина (Urea nitrogen, Urea)

Сечовина (або азот сечовини) є метаболічним продуктом, що утворюється в результаті розпаду білків в організмі. Вона синтезується в печінці в процесі дезамінування амінокислот, при якому аміногрупи перетворюються на аміак. Потім останній з'єднується з вуглекислим газом, утворюючи сечовину, яка виробляється нирками та виводиться із організму через сечу.

Головна функція сечовини в організмі пов'язана із виведенням азотистих відходів. Вона є основним механізмом виведення аміаку з організму та підтримки азотистого балансу.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• проблеми з функцією нирок – ниркова недостатність, обструкція сечовивідних шляхів або погіршення їх функції;
• підвищений розпад білків або при зниженій здатності організму виводити азотисті відходи;
• серцеву недостатність;
• зневоднення;
• опіки;
• інфекції;
• гіпертрофію передміхурової залози та деякі інші захворювання.

Знижений рівень сечовини у крові пов'язаний з низьким споживанням білка у раціоні харчування чи деякими рідкісними спадковими станами.

Протеїн загальний білок (Total Protein, TP)

Протеїн загальний (Total Protein, TP) у крові представляє загальну концентрацію всіх білкових компонентів, які присутні в плазмі крові. Протеїни відіграють важливу роль в організмі та виконують безліч функцій:

1. Беруть участь у транспортуванні різних молекул, таких як кисень (гемоглобін), жирні кислоти (альбумін) та гормони.
2. Впливають на хімічні реакції та обмін речовин в організмі, граючи роль ферментів чи гормонів.
3. Антитіла (імуноглобуліни) та інші білки в крові відіграють важливу роль в імунній системі, захищаючи організм від інфекцій та інших зовнішніх агентів.
4. Беруть участь у процесі згортання крові, запобігаючи кровотечі.
5. Підтримують стійкість pH внутрішнього середовища організму.

Рівень загального протеїну в крові може бути використаний лікарями для діагностики та моніторингу різних станів здоров'я, таких як дегідратація, печінкові захворювання, ниркові захворювання, дефіцит білка та ін.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• дегідратацію;
• печінкові захворювання;
• ниркові захворювання;
• мононуклеоз та інші вірусні інфекції;
• запальні стани чи інфекції;
• поліцитемію;
• мієломну хворобу;
• пухлинні процеси.

Зниження рівня може говорити про:

• гіпопротеїнемію;
• недостатнє надходження білка з їжею;
• недостатнє поглинання харчового білка у кишківнику;
• втрату білка через нирки (наприклад при нефротичному синдромі) або через кишківник (наприклад, при синдромі мальабсорбції);
• хронічні або тривалі запальні процеси;
• ожиріння та дієту з низьким вмістом білка.

Глюкоза (Glucose, GLU)

Глюкоза (Glucose, GLU) – це одна з основних речовин, що використовується організмом для отримання енергії. Вона є простим цукром і основним джерелом енергії для клітин.

Функції глюкози в організмі:

1. Енергетична функція. Бере участь у процесі гліколізу, у якому глюкоза розкладається із утворенням АТФ (аденозинтрифосфата).
2. Метаболічна функція. Бере участь у метаболічних процесах організму. Вона може бути використана для синтезу інших речовин, таких як глікоген (запасна форма глюкози), ліпіди (жири) та білки.
3. Роль у нейротрансмісії. Глюкоза також відіграє у функціонуванні нервової системи. Вона є джерелом енергії для нейронів і необхідна для підтримки їх нормальної активності.
4. Роль у утворенні колагену. Глюкоза є важливим компонентом формування колагену, основного структурного білка сполучної тканини. Колаген надає міцність та пружність тканинам, таким як шкіра, сухожилля та хрящі.
5. Антисептична дія. Висока концентрація глюкози може мати антисептичні властивості і перешкоджати розмноженню деяких мікроорганізмів.

Глюкоза є необхідним компонентом для нормального функціонування організму.

Інтерпретація результатів

Підвищення рівня може говорити про:

• цукровий діабет;
• стрес та емоційну напругу;
• переддіабет;
• панкреатит;
• гормональні порушення;
• пухлини;
• неправильний раціон харчування.

Зниження рівня може говорити про:

• інтенсивну фізичну активність;
• недостатнє споживання їжі;
• приймання препаратів інсуліну;
• недостатність надниркових залоз;
• порушення травлення.

ВІЛ 1/2 (anti-HIV 1/2 Ab), сумарні антитіла IgA, IgM, IgG

Визначення сумарних антитіл до ВІЛ 1/2 – це тест для виявлення антитіл до вірусу імунодефіциту людини. Їхнє виявлення може вказувати на наявність інфекції ВІЛ, але потребує додаткового обстеження. Негативна відповідь свідчить, що інфекції немає чи немає імунітету до ВІЛ.

Гепатит С (HCV), сумарні антитіла IgM, IgG

Сумарні антитіла IgM та IgG проти вірусу гепатиту C використовуються для діагностики та моніторингу гепатиту C. Їх виявлення може свідчити про поточну або минулу інфекцію, а відповідь “не виявлено” – про відсутність патології.

Гепатит В (HBsAg) поверхневий антиген (австралійський антиген)

Поверхневий антиген гепатиту є вірусним білком, який присутній на поверхні однойменного вірусу, який його викликає. Його наявність вказує на поточну інфекцію гепатитом В, а відсутність – на виключення інфекційного процесу.

Сифіліс (Treponema pallidum), сумарні антитіла IgM, IgG)

Сумарні антитіла IgM та IgG до Treponema pallidum використовуються для діагностики сифілісу та оцінки імунної реакції організму на агента. Їх виявлення вказує на активну або нещодавну інфекцію. А не визначення – на відсутність поточної інфекції сифілісом або недостатню імунну відповідь на інфекцію.

Важливо відзначити, що інтерпретація результатів пакета досліджень має здійснюватися лікарем, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта, медичну історію та інші показники аналізу крові. Підвищені чи знижені значення цих показників можуть бути пов'язані з різними факторами, тому для точної діагностики та оцінки здоров'я необхідно врахувати усі клінічні дані.

Правила підготовки

Перед забором крові потрібно відмовитись від:

• їжі – за 5-7 годин;
• алкоголю – за 24 години;
• смаженого, солоного, гострого та жирного в раціоні – за 48 годин;
• авіаперельотів та сильних стресів – за 48 годин;
• фізіопроцедур та інструментальних досліджень – за 48 годин;
• фізичної активності – за 48 годин;
• куріння – за 1 годину.

Перед забором сечі також необхідно утриматися від:

• приймання полівітамінних комплексів – за 12 годин;
• діуретичних препаратів – 12 годин;
• продуктів харчування, що впливають на сечовипускання (пиво, кава, трав'яний та міцний чай) – за 12 годин;
• продуктів, що впливають на колір та якість сечі за 12 годин;
• здачі аналізу під час менструації – краще до початку або через 3-4 дні після завершення;
• акту сечовипускання за 3 години;
• проведення фізіопроцедур та відвідування лазні/сауни за 3 дні.

Сечу потрібно збирати в одноразовий контейнер відразу після пробудження, але після проведення ретельного туалету зовнішніх статевих органів. Жінкам необхідно встановити гігієнічний тампон у піхву для виключення потрапляння  виділень.

Важливі примітки

Необхідно повністю дотримуватись усіх правил підготовки, щоб отримати об'єктивні відповіді.