Пакет аналізів: "Діагностика анемій розширена"

Пакет аналізів "Діагностика анемій розширена" зазвичай включає набір лабораторних досліджень, які допомагають визначити наявність і тип анемії, а також виявити можливі причини її виникнення. Він включає більш широкий набір тестів проти базового аналізу крові, що проводиться для загальної діагностики анемії. Цей розширений пакет аналізів дозволяє лікарю отримати більш повне уявлення про причини анемії та допомогти у постановці точного діагнозу.

До нього включені розгорнутий аналіз крові, феритин, сироваткове залізо, вітамін В12, фолієва кислота та ЗЗСЗ.

Анемія: опис

Анемія – це стан, що характеризується зниженим рівнем гемоглобіну та кількості еритроцитів, що може призводити до зниження кисню у тканинах.

При анемії організм не отримує достатньої кількості кисню, що призводить до різних симптомів та послаблення загального стану. Деякі з основних причин анемії включають:

1. Нестачу заліза. Залізо необхідне для виробництва гемоглобіну. Нестача заліза може виникати через неправильне харчування, втрату крові (наприклад, при кровотечах або менструації) або недостатнє всмоктування заліза організмом.
2. Нестачу вітаміну B12 та фолієвої кислоти. Ці вітаміни також відіграють важливу роль у синтезі гемоглобіну. Нестача цих вітамінів може виникати через неправильне харчування або проблеми з травленням.
3. Генетичні розлади. Деякі форми анемії можуть бути спадковими, такі як спадкова сфероцитарна анемія або гемоглобінопатія.
4. Хронічне захворювання. Деякі з них, такі як хронічні запальні захворювання, ниркова недостатність або рак можуть викликати анемію.
5. Інші причини. Анемія також може бути спричинена кровотворними порушеннями, гемолітичними станами, аутоімунними захворюваннями та іншими факторами.

Існує кілька видів анемії, які можуть мати різні причини та особливості. Деякі з найпоширеніших видів анемії включають:

1. Залізодефіцитну анемія. Найпоширеніший вид анемії,викликаний Недоліком заліза в організмі. Залізо необхідне утворення гемоглобіну, і його недолік призводить до зниження чисельності та функціональності еритроцитів.
2. B12-дефіцитну анемія. Цей вид анемії виникає через нестачу вітаміну В12, необхідного для нормального утворення еритроцитів. Нестача вітаміну B12 може бути пов'язана з неправильним харчуванням або проблемами із травленням.
3. Фолієводефіцитну анемія. Цей вид анемії пов'язаний із нестачею фолієвої кислоти (вітаміну B9), яка також необхідна для утворення еритроцитів. Причинами можуть бути неправильне харчування, алкоголізм чи проблеми із травленням.
4. Гемолітичну анемія. Цей вид анемії пов'язаний із підвищеним руйнуванням еритроцитів в організмі. Це може бути спричинене генетичними порушеннями, аутоімунними захворюваннями, інфекціями або прийманням певних ліків.
5. Апластичну анемія. Рідкий вид анемії, при якому кістковий мозок не виробляє достатню кількість нових кров'яних клітин, включаючи еритроцити. Це може бути викликане генетичними порушеннями, ліками, радіацією чи вірусними інфекціями.
6. Таласемію. Група спадкових анемій, що характеризуються порушенням синтезу гемоглобіну. Залежно від типу та важкості таласемії, вона може виявлятися різними симптомами та вимагати специфічного лікування.

Своєчасна діагностика дозволяє вчасно відреагувати на проблему та розпочати лікування.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження необхідно здавати, коли є:

• симптоми анемії;
• порушення менструального циклу, поєднане із підвищеною кількістю виділень;
• підозра на анемію.

Пакет аналізів здається для:

• оцінки перебігу анемії за вже відомого діагнозу;
• визначення ефективності терапії;
• постановки діагнозу;
• визначення типу анемії;
• дифдіагностики з низкою інших патологій.

Призначають дослідження: ендокринологи, гастроентерологи, онкологи, хірурги, педіатри, терапевти, гематологи, гінекологи та сімейні лікарі.

Особливості показників та інтерпретація результатів

Розгорнутий аналіз крові

Розгорнутий аналіз крові (також відомий як розширений гематологічний аналіз) включає використання апаратної методики та ручного розрахунку лейкоцитарної формули, а також визначення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів).

Апаратна методика включає використання гематологічного аналізатора, який автоматично аналізує склад крові. Гематологічний аналізатор рахує кількість різних типів кров'яних клітин.

Лейкоцитарна формула - це відсоткове співвідношення різних типів лейкоцитів у крові. Апаратні методи не завжди можуть точно визначити типи лейкоцитів, тому проводиться ручний розрахунок. Тобто фахівець лабораторії розглядає під мікроскопом пофарбовані кров'яні мазки і самостійно рахує кількість різних типів тілець.

У розгорнутий аналіз крові включено кілька показників.                                            

Кількість лейкоцитів (WBC)

Лейкоцити – це білі кров'яні клітини, присутні в крові. Вони є важливою складовою імунної системи організму та відіграють певну роль у захисті організму від інфекцій та хвороб.

Підвищена кількість (лейкоцитоз) може вказувати на наявність інфекції, запалення, стресових станів чи інших захворювань.

Знижена кількість (лейкопенія) може свідчити про порушення в імунній системі, дефіцит вітамінів або інші медичні стани.

Кількість еритроцитів (RBC)

Еритроцити – червоні кров'яні клітини. Однією з головних їх функцій є перенесення кисню з легких у тканини організму. Еритроцити містять спеціальний білок гемоглобін, який зв'язує кисень у легенях та доставляє його до тканин.

Еритроцитоз (підвищена кількість) може спостерігатися у людей з обструкцією дихальних шляхів, при деяких серцево-судинних захворюваннях або при використанні деяких лікарських засобів.

Еритропенія (знижена кількість) може бути пов'язана з дефіцитом заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти, крововтратою, кістково-мозковими порушеннями або хронічними захворюваннями.

Гемоглобін (HGB)

Гемоглобін (HGB) – це білкова речовина, яка знаходиться в еритроцитах. Він здійснює транспорт кисню з легенів у тканини організму та перенесення вуглекислого газу з тканин назад до легень для його виведення з організму. Вимірювання гемоглобіну допомагає виявити наявність та тип анемії, а також відстежувати ефективність лікування.

Низький рівень гемоглобіну часто пов'язані з різними типами анемії, таких як залізодефіцитна анемія, гемолітичні анемії та інші.

Гематокрит (HCT)

Гематокрит – це показник, який відображає обсяг еритроцитів у загальному обсязі крові. Він виявляється у відсотках і є часткою крові, яку заповнюють еритроцити.

Гематокрит є одним із основних показників, що використовуються для діагностики різних видів анемії.

Низький рівень гематокриту може вказувати на анемію та крововтрату.

Високий рівень може вказувати на поліцитемію, зневоднення та тривале перебування на великій висоті.

Середній об’єм еритроцитів (MCV)

Середній об’єм еритроцитів – це показник, який свідчить про середній розмір еритроцитів у загальному аналізі крові. Показник дозволяє провести дифдіагностику між мікроцитарною (маленькі еритроцити), макроцитарною (великі еритроцити) та нормоцитарною (нормальні розміри еритроцитів) анемією.

MCV є одним із компонентів еритроцитарного індексу (RBC indices), який включає також кількість еритроцитів (RBC) та концентрацію гемоглобіну (HGB). Цей індекс допомагає лікарю детальніше оцінити стан червоних кров'яних клітин.

Мікроцитоз (низький рівень) – пов'язаний з дефіцитом заліза, таласемією, свинцевою інтоксикацією та мікроцитарною анемією.

Макроцитоз (високий рівень) – пов'язаний із гемолітичною анемією чи іншими формами макроцитарної анемії.

Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH)

Середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті (MCH) є показником, який визначає кількість гемоглобіну в окремому еритроциті. Він обчислюється шляхом ділення загального вмісту гемоглобіну на загальну кількість еритроцитів у зразку крові.

Підвищений рівень може вказувати на гіперхромну анемію, гемолітичну анемію чи дефіцит фолієвої кислоти.

А знижений – на гіпохромну анемію, коли вміст гемоглобіну в еритроцитах нижче норми. Це може бути пов'язане із залізодефіцитною або іншими формами анемії.

Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC)
Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) – це параметр, який вимірює середню концентрацію гемоглобіну у загальному обсязі еритроцитів.

Низьке значення може вказувати на гіпохромну анемію, яка пов'язана з нестачею заліза або іншими причинами, що знижують концентрацію гемоглобіну в еритроцитах.

Високе значення пов'язане з гемолітичною анемією чи іншими станами, які збільшують концентрацію гемоглобіну.

Кількість тромбоцитів (PLT)

Тромбоцити – це дрібні клітини, відповідальні за процес зсідання крові та утворення тромбів.

Висока кількість (тромбоцитоз) пов'язана з різними умовами, такими як запалення, інфекція, кровотворні захворювання або тривала кровотеча.

А низька (тромбоцитопенія) може бути спричинена різними причинами, включаючи кровотечу, знищення тромбоцитів, порушення їх виробництва у кістковому мозку або спадкові захворювання.

Ширина розподілу еритроцитів (RDW)

Ширина розподілу еритроцитів – вимірює варіабельність розмірів еритроцитів у загальному аналізі крові. Показник виражається у відсотках та надає інформацію про різноманітність розмірів еритроцитів у крові.

Підвищений рівень може вказувати на різноманітність розмірів еритроцитів у крові, що свідчить про розвиток одного з типів анемії.

Знижений – зазвичай менш значимий і рідко викликає конкретні клінічні проблеми.

Ширина розподілу тромбокриту (PCT)

Ширина розподілу тромбокриту є показником мінливості розмірів тромбоцитів у загальному аналізі крові. PCT дозволяє оцінити гетерогенність тромбоцитів за їх розміром.

Підвищення говорить про деякі захворювання крові, такі як тромбоцитопенія або тромбоцитопатія, запальні процеси і підвищений ризик тромбозу.

Зниження не несе діагностичної цінності.

Середній об’єм тромбоцитів (MPV)

Середній об’єм тромбоцитів – показник, який характеризує середній розмір тромбоцитів у крові.

Підвищений свідчить про: імунні тромбоцитопенії, запалення, інфекції, мегалобластическая анемія та інші станами.

Знижений пов'язаний із тромбоцитопенією, мегалобластичною анемією, лейкемією, синдромом мієлодисплазії та іншими станами.

Ширина розподілу тромбоцитів (PDW)

Ширина розподілу тромбоцитів відбиває варіабельність розмірів тромбоцитів у зразку крові.

Підвищений показник вказуватиме на: тромбоцитопенію, запалення, інфекцію, гемолітичну анемію, мієлопроліферативні захворювання та інші стани.

Знижений PDW не має клінічної цінності.

Мієлоцити (NE%)

Мієлоцити (NE%) – це відсоткове співвідношення мієлоцитів до загальної кількості нейтрофілів у крові. Мієлоцити є попередниками зрілих нейтрофілів. Їх виявлення у загальному аналізі крові може вказувати на порушення процесу утворення та дозрівання клітин у кістковому мозку. Це може бути пов'язано з різними захворюваннями крові та кісткового мозку, включаючи лейкемію, мієлодиспластичний синдром, апластичну анемію та інші.

Метамієлоцити (NE%)

Метамієлоцити – це попередники нейтрофілів, які утворюються у кістковому мозку у процесі нормальної кровотворної діяльності. Вони є проміжною ланкою між лімфоцитами та мієлобластами, їх ядро ​​не повністю сегментоване.

Виявлення метамієлоцитів у загальному аналізі крові може свідчити про порушення в процесі кровотворення, а саме про розвиток одного з видів анемії.

Паличкоядерні (NE%)

Паличкоядерні нейтрофільні лейкоцити є формою нейтрофільних гранулоцитів, які є одним з видів білих кров'яних клітин. Вони отримали свою назву через характерну паличкоподібну форму ядра.

Паличкоядерні клітини зазвичай утворюються в кістковому мозку і потім циркулюють у крові. Вони є частиною імунної системи організму та відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій та бактерій. Вони здатні фагоцитувати (поглинати) та знищувати мікроорганізми, особливо бактерії.

Підвищення рівня говорить про інфекцію, запалення, травми і стреси.

Зниження – про пригнічення роботи кісткового мозку, нестачу вітамінів та мікроелементів.

Сегментоядерні (NE%)

Сегментоядерні нейтрофільні лейкоцити є зрілою формою нейтрофілів – один із типів білих кров'яних клітин. Вони отримали таку назву через сегментацію свого ядра на два або більше сегменти.

Підвищена кількість може свідчити про наявність запальних процесів в організмі, таких як інфекції, ревматичні захворювання або інші запальні стани. Також підвищуються при фізичному навантаженні, стресі чи певних лікарських препаратах.

Знижена кількість пов'язана з порушеннями кровотворення в кістковому мозку, аутоімунними захворюваннями, певними вірусними інфекціями або тривалим застосуванням деяких лікарських засобів.

Еозинофіли (EO%)

Еозинофіли (EO%) – це тип лейкоцитів, що входить до складу імунної системи організму.

Підвищені значення вказують на алергічну реакцію, паразитарні інфекції, аутоімунні захворювання, деякі форми раку чи інші запальні процеси.

Знижена кількість еозинофілів може бути пов'язана з імунодефіцитним станом або використанням певних лікарських препаратів.

Базофіли (BA%)

Базофіли – це тип лейкоцитів.

Підвищений рівень базофілів може свідчити про алергічні реакції, хронічні запальні захворювання, гематологічні розлади, гранулематозні захворювання або деякі ендокринні порушення.

Знижений рівень може бути рідкісним явищем і, як правило, не має специфічного клінічного значення.

Моноцити (МО%)

Моноцити (MO%) – це тип білих кров'яних клітин, що належать до лейкоцитів.

Підвищений рівень пов'язаний із інфекційними захворюваннями, запальними станами чи імунодефіцитними станами.

А знижений – пов'язаний з гострою інфекцією, стресом, нестачею вітамінів чи іншими порушеннями імунної системи.

Лімфоцити (LY%)

Лімфоцити – це один з видів лейкоцитів. Вони виконують різні функції, пов'язані із захистом організму від інфекцій та регуляцією імунної відповіді.

Підвищена кількість лімфоцитів може спостерігатися при вірусних інфекціях, лейкемії, хронічних запальних захворюваннях та деяких аутоімунних станах.

Зменшена кількість може бути пов'язана з імунодефіцитними станами, вживанням лікарських засобів або іншими факторами.

Віроцити

Віроцити – це незрілі клітини, які виявляються в крові при певних інфекційних захворюваннях, особливо вірусного походження. Вони є клітини-носії вірусів, які ще повністю не дозріли, тому не здатні виконувати свої функції повною мірою.

Віроцити можуть бути виявлені лише під час активної фази вірусної інфекції.

Плазматичні клітини

Плазматичні клітини – це клітини, які знаходяться у крові та лімфі. Вони здатні продукувати та виділяти антитіла, відомі як імуноглобуліни.

Їх виявлення говорить про інфекційні процеси або запалення.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)

Швидкість осідання еритроцитів – це показник, який відображає швидкість, з якою еритроцити осідають у пробірці з кров'ю під впливом сили тяжіння.

Підвищення швидкості осідання еритроцитів може свідчити про наявність запальних чи інфекційних станів в організмі. Однак це також може бути пов'язано з іншими факторами, такими як анемія, вагітність, певні лікарські препарати або інші захворювання.

Зниження швидкості осідання еритроцитів не несе клінічної значущості.

Залізозв'язуюча здатність сироватки загальна (Total iron binding capacity, ЗЗСЗ, TIBC)

Залізозв'язуюча здатність сироватки загальна – це показник, який демонструє загальну здатність білків сироватки зв'язуватися із залізом. TIBC відображає кількість заліза, яке може бути пов'язане з транспортними білками у сироватці крові, такими як трансферин.

Інтерпретація результатів

Підвищене значення вказує на дефіцит заліза, тому що в умовах нестачі заліза підвищується кількість вільних місць для зв'язування заліза з трансферином. Причиною може бути залізодефіцитна анемія, хронічні крововтрати або інші стани, пов'язані з нестачею заліза.

Знижене значення говорить про надмірний вміст заліза в організмі, як це спостерігається при гемохроматозі – генетичному захворюванні, що характеризується надмірним накопиченням заліза. Також знижений TIBC може спостерігатися при запальних захворюваннях чи інфекціях.

Вимір TIBC використовується для моніторингу ефективності лікування залізодефіцитної анемії або інших станів, що потребують корекції рівня заліза в організмі.

Насичення трансферину залізом (НТЗ)

Насичення трансферину залізом (НТЗ) – це показник, який відображає відсоткове співвідношення заліза, пов'язаного з трансферином (основним залізозв'язуючим білком у крові), до загальної залізозв'язувальної здатності сироватки (TIBC).

Насичення трансферину залізом використовується з метою оцінки ефективності використання заліза організмом. Цей показник дозволяє визначити, наскільки ефективно залізо зв'язується з трансферином для його транспортування та використання в тканинах.

Інтерпретація результатів

Знижене насичення залізом свідчить про нестачу заліза чи неефективне використання доступного заліза організмом. Причинами можуть бути залізодефіцитна анемія, хронічні захворювання, запалення та інші стани, пов'язані з порушенням обміну заліза.

Підвищене насичення пов'язане з надлишком заліза в організмі. Це може вказувати на гемохроматоз, надлишкове приймання заліза з їжею або інші стани, за яких залізо затримується в організмі.

Фолієва кислота (Folic acid, ФК, вітамін В9)

Фолієва кислота, також відома як вітамін В9, є важливою речовиною, необхідною для нормального функціонування організму. Вона відіграє роль у різних біохімічних процесах, таких як синтез ДНК, поділ клітин та утворення червоних кров'яних тілець.

Інтерпретація результатів

Високий рівень говорить про: В12 дефіцитну анемію, синдром сліпої петлі та тривале дотримання рослинної дієти.

Низький рівень свідчить про: В9 дефіцитної анемії, проблеми з нервовою системою, ниркову недостатність, ризик розвитку дефектів плода у вагітних жінок, ракові пухлини та синдром мальабсорбції.

Антиепілептичні препарати, такі як фенітоїн та карбамазепін, можуть знижувати рівень фолатів в організмі. Ліки, що містять сульфаніламіди, також можуть впливати на метаболізм фолієвої кислоти. Надмірне споживання алкоголю може призвести до хибного зниження рівня вітаміну.

Ціанокобаламін (Cobalamin, вітамін B12, Vit B12)

Ціанокобаламін (Cobalamin) – це вітамін B12, який є однією з важливих поживних речовин, необхідних для нормального функціонування організму. Він належить до групи водорозчинних вітамінів, які грають роль у різних процесах.

Дефіцит вітаміну B12 може призвести до різних проблем зі здоров'ям, таких як анемія, проблеми з нервовою системою, стомлюваність, слабкість та інші.

Інтерпретація результатів

Знижений рівень може вказувати на В-12 дефіцитну анемію.

Високий рівень може бути пов'язаний із певними захворюваннями, такими як лейкемія, печінкові захворювання або мієлопроліферативні порушення.

Приймання метформіну або інгібіторів  протонної помпи може викликати помилкове зниження результатів.

Феритин (Ferritin)

Феритин – це білок, який відіграє ключову роль у зберіганні заліза в організмі. Він присутній усередині клітин та слугує резервуаром для накопичення та вивільнення заліза в міру його потреби. Феритин є основним джерелом заліза для синтезу гемоглобіну в еритроцитах та бере участь у підтримці нормального рівня заліза в організмі.

Інтерпретація результатів

Високий рівень може бути пов'язаний з гемохроматозом (успадковане порушення обміну заліза), переливанням крові або підвищеним надходженням заліза в організм, розвитком в організмі запальних та інфекційних процесів, а також різними патологіями печінки.

Низький рівень свідчить про дефіцит заліза в організмі, а саме про залізодефіцитну анемію.

Залізо (Serum iron, сироваткове залізо, Fe)

Сироваткове залізо є показником концентрації заліза в сироватці крові. Воно відіграє важливу роль в організмі, здійснюючи транспорт кисню та беручи участь у синтезі гемоглобіну та міоглобіну (білка, що забезпечує передачу кисню у м'язах), а також у різних ферментативних реакціях.

Вимірювання рівня сироваткового заліза може використовуватися з метою оцінки залізо забезпеченості організму. Це може бути корисним для діагностики та контролю різних станів, асоційованих з порушеннями його обміну.

Інтерпретація результатів

Високий рівень пов'язаний з гемохроматозом (генетичним або набутим порушенням обміну заліза), гемолізом (руйнуванням еритроцитів), гіпертиреоїдизмом (підвищеною функцією щитовидної залози) або прийманням залізовмісних препаратів.

Низький рівень може свідчити про дефіцит заліза. Причина стану криється в неправильно підібраній дієті, залізодефіцитній анемії, кровотечі (наприклад, через виразку шлунка або кишечника), хронічних захворюваннях, підвищеній втраті заліза (наприклад, у жінок під час менструації) або інших причинах.

Трансферин (Transferrin, Tf, TRF)

Трансферин – це глікопротеїн, який відіграє важливу роль у транспорті заліза по різних органах та тканинах. Він зв'язує і переносить залізо з місця його поглинання (наприклад, з їжі або з еритроцитів, що руйнуються) до місць його використання (наприклад, до кістковомозкових клітин) для синтезу гемоглобіну.

Трансферин також допомагає у регуляції рівня заліза в організмі. Якщо рівень останнього знижується, трансферин посилює поглинання заліза з їжі та його транспорт до місць використання. І навпаки.

Інтерпретація результатів

Низький рівень трансферину може вказувати на дефіцит заліза в організмі, а отже, на розвиток залізодефіцитної анемії.

Підвищений рівень трансферину може бути пов'язаний з умовами, за яких підвищується потреба у залізі, наприклад, при вагітності чи зростанні, а також бути результатом запальних процесів в організмі чи інших станів.

Важливо відзначити, що інтерпретація результатів загального аналізу крові та інших показників потребує врахування всіх параметрів. Також необхідно брати до уваги клінічні дані, медичну історію та інші фактори, щоб одержати повну картину стану пацієнта. Тому рекомендується звернутися до лікаря або гематолога для подальшої консультації та діагностики.

Підготовка до дослідження

Пакет аналізів вимагає дотримання деяких правил підготовки перед здаванням крові. А саме потрібно:

• виключити приймання їжі за 5-7 годин, дітям до 2-х років – допускається максимально можлива перерва після приймання їжі;
• відмовитися від алкоголю, кави та міцного чаю – за 1 день;
• виключити вживання смаженого та жирного – за 2 дні;
• відмовитися від відвідування лазні та сауни, а також авіаперельотів – за 2 дні;
• утриматися від стресових ситуацій та емоційного перевантаження – за 1 день;
• уникати надмірної фізичної активності – за 1 день;
• не курити – за 1 годину.

Жінкам слід здавати дослідження до менструації або через 4-5 днів після її завершення. Перед забором крові можна випити трохи простої води без газу.

Важливі примітки

Потрібно чітко дотримуватись правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.