Пакет аналізів: "Діагностика анемій базова"

Пакет аналізів "Діагностика анемій базова" включає ряд досліджень, необхідних для виявлення наявності та причин анемії – стану, при якому рівень гемоглобіну в крові нижче норми. Сьогодні анемія зустрічається досить часто як у дітей, так і у дорослих. Вона найчастіше не є життєзагрозним станом, але може значно знижувати якість життя людини і бути попередником багатьох тяжких патологій.

Анемія: опис

Анемія – стан, коли в крові знижується рівень еритроцитів або їхнього гемоглобіну, що призводить до порушення доставлення кисню в клітини та тканини організму. Це може статися через різні причини та впливати на здоров'я людини.

Симптоми анемії включають слабкість, втому, задишку, запаморочення, блідість шкіри та слизових оболонок, зниження концентрації уваги та пам'яті, а також прискорене серцебиття та шум у вухах. Клінічні прояви можуть змінюватись в залежності від причини анемії, її тяжкості, виду та тривалості.

Залежно від віку та стану здоров'я, анемія також може мати різні особливості перебігу. Наприклад, у дітей вона нерідко призводить до затримки росту та розвитку, у жінок – ускладнює перебіг менструального циклу та вагітності, а у людей похилого віку – погіршує перебіг інших патологічних станів.

Причин розвитку анемії може бути дуже багато, включаючи дефіцит заліза, вітамінів (наприклад, вітаміну В12 та фолієвої кислоти), хронічні патології (наприклад, хронічні захворювання нирок або запальні патології кишківника), генетичні порушення (наприклад, тромбоцитопенія чи сфероцитоз) та проблеми, пов'язані зі структурою та функцією гемоглобіну.

Залежно від причин розвитку розрізняють кілька видів анемій:

1. Залізодефіцитна – найпоширеніший вид анемії, спричинений нестачею заліза в організмі. Вона може виникнути внаслідок нестачі заліза в їжі, збільшених втрат заліза через кровотечі або погане всмоктування заліза в кишківнику. Також вона розвивається у періоди життя, коли організму потрібна велика кількість заліза – фаза активного росту у дітей, вагітність та менструація у жінок.
2. Мегалобластна – викликана недостатньою кількістю в організмі вітаміну B12 та/або фолієвої кислоти. Ця анемія характеризується збільшеними еритроцитами (мегалоцитами) у крові.
3. Гемолітична – пов'язана із прискореним руйнуванням еритроцитів. Етіологічними факторами можуть бути генетичні патології, аутоімунні захворювання, інфекційні процеси або порушення функцій селезінки.
4. Апластична – пов'язана з порушенням виробництва кровотворних клітин у кістковому мозку. Етіологічними факторами можуть бути генетичні патології, інфекційні процеси чи приймання деяких ліків.
5. Геморагічна – пов'язана з кровотечами після травм, хірургічної операції або через порушення згортання крові.

Симптоми при всіх видах анемії дуже схожі, що робить процес встановлення діагнозу без додаткових методів діагностики дуже важким. Але ряд відмінних ознак все ж таки є. Наприклад:

• при залізодефіцитній анемії часто спостерігаються сухість шкіри, ламкість нігтів та волосся, слабкість та стомлюваність;
• при мегалобластній – оніміння та поколювання в кінцівках, порушення чутливості, втрата апетиту, зміна смакових уподобань та закрепи;
• при гемолітичній – жовтяничність шкіри та слизових оболонок, збільшення селезінки, підвищена втомлюваність та загальна слабкість;
• при апластичній – почервоніння на шкірі та кровотечі;
• при геморагічній – запаморочення та порушення координації рухів.

Найчастіше анемія розвивається у жінок.

Коли та навіщо призначають аналіз

Пакет аналізів потрібно здавати за наявності таких показань:

• симптоми анемії;
• порушення менструального циклу, поєднане із підвищеною кількістю виділень;
• підозра на анемію.

Дослідження необхідне для:

• оцінки перебігу анемії, коли діагноз вже відомий;
• визначення ефективності терапії;
• дифдіагностики з низкою інших патологій.

Призначають дослідження: ендокринологи, гастроентерологи, онкологи, хірурги, педіатри, терапевти, гінекологи та сімейні лікарі.

Особливості показників та інтерпретація результатів

Діагностика анемії дуже важливий етап. Оцінки рівня гемоглобіну замало, тому що важливо зрозуміти причину розвитку цього стану та визначити вид. Найкращий спосіб діагностики – здавання цілого пакету аналізів, за результатами якого можна швидше встановити остаточний діагноз та призначити лікування. Нижче наведені всі показники, які включені до пакету, разом із даними про можливі результати.

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний розрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)

Розгорнутий аналіз крові – це комплексне дослідження, яке охоплює загальний аналіз крові та більш детальніше вивчення різних кровоносних компонентів. Крім того, в нього входить апаратна методика вимірювання та ручний розрахунок лейкоцитарної формули.

Апаратна методика – це автоматичний аналіз крові, який проводиться за допомогою спеціальних пристроїв. Він дозволяє швидко та точно виміряти всі параметри крові:

• Лейкоцити (WBC) – головний захисник нашого організму. Збільшення їх кількості говорить про наявність бактеріальних інфекційних патологій або алергії, а зменшення – про вірусні інфекції, лейкози або анафілактичний шок. Для анемії не є важливим показником.
• Еозинофіли (Eosinophils) – вид лейкоцитів, що також бере участь у захисті організму від інфекцій. Підвищений та знижений рівень можуть вказувати на різні типи бактеріальних та вірусних інфекцій, але для діагностики анемії значення не має.
• Базофіли (Basophils) – також різновид лейкоцитів, що у розвитку алергічних реакцій. Показник не має діагностичної цінності для визначення анемій.
• Сегментоядерні нейтрофіли (Segmented neutrophils) – це найпоширеніший вид білих кров'яних клітин, які атакують інфекційних агентів. Підвищений рівень сегментоядерних нейтрофілів може вказувати на патології печінки та нирок та тяжкість перебігу деяких інфекцій. Для анемії не має діагностичної цінності.
• Паличкоядерні нейтрофіли (Band neutrophils) – клітини, які відіграють важливу роль у боротьбі з інфекціями та очищенні організму від токсинів. Високий рівень цих клітин може свідчити про розвиток запальних процесів різної інтенсивності, а низький – на ослаблений імунітет. Для визначення анемії не несе цінності.
• Моноцити (Monocytes) – це великі білі кров'яні клітини, які беруть основну участь у боротьбі з інфекційними захворюваннями. Підвищений рівень свідчить про грибкові, вірусні, туберкульозні інфекції та інші інфекційні процеси. Знижений рівень може вказувати на інфекційну нейтропенію чи апластичну анемію.
• Лімфоцити (Lymphocytes) – це білі кров'яні клітини, що у різних типах імунітету. Підвищений рівень лімфоцитів може вказувати на інфекційний процес, а знижений рівень може вказувати на ниркову недостатність, імунодефіцит та апластичну анемію.
• Еритроцити (RBC) – клітини, які забезпечують організм киснем. Підвищений рівень еритроцитів може свідчити про наявність патологій серця чи дихальної системи, а низький – про анемію будь-якого типу. Фізіологічне зниження рівня еритроцитів може вказувати на початок менструації, що потрібно порівняти з клінічними проявами.
• Ретикулоцити (B-ret) – це незрілі форми еритроцитів, які є у крові при активному виробництві червоних кров'яних клітин у кістковому мозку. Оцінка рівня дозволяє визначити, наскільки ефективно кістковий мозок виробляє нові еритроцити у відповідь на зменшення кількості гемоглобіну. Їх підвищений вміст може спостерігатися при гемолітичних анеміях, коли еритроцити руйнуються швидше, ніж зазвичай, а також компенсаторної регенерації крові після значних втрат. Зниження кількості ретикулоцитів може вказувати на порушення в процесі утворення крові в кістковому мозку, такі як апластична анемія, дефіцит заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти, а також захворювання нирок і печінки.
• Гемоглобін (HGB) – клітини, які транспортують кисень до органів та систем. Підвищений рівень гемоглобіну може бути пов'язаний зі стресом, фізичним навантаженням або вродженими вадами розвитку, а низький – з анеміями. Розрізняють три рівні зниження гемоглобіну: легкий ступінь – 110-120 г/л, середній – 90-110 г/л та важкий – нижче 90 г/л. У дітей норми інші, у них рівень гемоглобіну має бути вищим.
• Гематокрит (HCT) – показник, який відбиває загальний обсяг еритроцитів у крові. Підвищена концентрація гематокриту може свідчити про наявність опіків чи перитоніту, а знижена – вказує на анемію.
• MCV (середній обсяг еритроцитів) – це показник діаметра еритроцитів, що дозволяє диференціювати різні види анемій. Підвищена концентрація MCV може вказувати на макроцитарну анемію, гостру крововтрату та мегалобластну анемію, що асоціюється з дефіцитом В-12 або фолієвою кислотою, а знижена – на залізодефіцитну анемію.
• MCH (середній корпускулярний гемоглобін) – аналогічний колірному індексу еритроцитів (RBC-CI). Підвищений рівень може вказувати на зневоднення, тоді як знижена концентрація говорить про анемію при хронічній нирковій недостатності, ендокринних патологіях, хронічному запаленні, крововтраті, а також залізодефіцитній, апластичній та гемолітичній анемії.
• MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах) – вказує на рівень насичення еритроцитів гемоглобіном у відсотках. Підвищення концентрації спостерігається рідко, але може бути при гіперхромних анеміях та мегалобластній анемії, що асоціюється з дефіцитом В-12 або фолієвої кислоти, а зниження концентрації може говорити про залізодефіцитну анемію.
• Тромбоцити (ТПЛ) – клітини крові, що регулюють процес утворення згустків (тромбів), необхідних для зупинки кровотечі. Підвищена концентрація може бути пов'язана з інтенсивними фізичними навантаженнями, інфекційними захворюваннями та апластичною анемією, а знижена – говорить про підвищений ризик кровотеч.
• Мієлоцити – незрілі форми гранулоцитів (різновид лейкоцитів), що виробляються кістковим мозком. Їх підвищення може свідчити про порушення кровотворення, онкологічні захворювання та інфекційно-запальні патології. Немає діагностичної цінності при анеміях.
• Метамієлоцити – менш зрілі форми гранулоцитів (різновид лейкоцитів), що виробляються кістковим мозком. Їх підвищення може свідчити про порушення кровотворення, онкологічні захворювання, інфекційно-запальні патології. Немає діагностичної цінності при анеміях.
• Ширина розподілу еритроцитів (ШРЕ) – це показник варіації ширини еритроцитів у крові. Підвищений рівень може свідчити про різні види анемії та інші патології крові.
• Ширина розподілу тромбоцитів (ШРТ) – це показник варіації ширини тромбоцитів у крові. Підвищений рівень може свідчити про ризик розвитку тромбозів, кровотеч, ракових захворювань тощо.
• Плазмоцити – це тип клітин, які виробляють антитіла боротьби з інфекціями. Підвищений рівень плазмоцитів може вказувати на наявність пухлини, вагітність, інфекційні захворювання та ін.
• Віроцити – це віруси, які знаходяться у інфікованих клітинах. Виявлення віроцитів у крові говорить про наявність вірусної інфекції.

Ручний розрахунок лейкоцитарної формули – це метод, у якому кров досліджується вручну під мікроскопом визначення кількості різних типів лейкоцитів. Цей метод дозволяє уточнити результати апаратного аналізу крові та виявити відхилення у складі лейкоцитів. Він може також допомогти в діагностиці різних варіантів анемії та інших патологій крові.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – це показник, який характеризує швидкість осідання еритроцитів за певний проміжок часу. Він є важливим діагностичним критерієм багатьох захворювань, зокрема анемії. Підвищений рівень ШОЕ може вказувати на розвиток анемії.

Феритин (Ferritin)

Феритин (Ferritin) – це білок, який є основним запасним іоном заліза в організмі. Він присутній у багатьох тканинах, але особливо активно виділяється у крові. Феритин є важливим показником у діагностиці та контролі деяких захворювань.

Нормальні рівні феритину в крові залежать від статі та віку пацієнта. У жінок він зазвичай нижчий, ніж у чоловіків.

Зниження рівня говорить про:

• залізодефіцитну анемію.

Підвищення рівня говорить про:

• гемохроматоз – генетичне захворювання, при якому в організмі накопичується забагато заліза;
• патологічні стани печінки;
• інфекційні та запальні процеси;
• деяки види раку;
• системні захворювання сполучної тканини.

Приймання КОКів та еритропоетину може призвести до хибного результату.

Залізо (Serum iron, сироваткове залізо, Fe)

Сироваткове залізо (Serum iron) – це показник рівня заліза у крові, який використовується з метою оцінки функції заліза в організмі. Залізо є важливим елементом у складі гемоглобіну, який відповідає за перенесення кисню в організмі.

Нормальні значення сироваткового заліза залежать від статі та віку пацієнта. У чоловіків показник трохи вищий.

Зниження рівня говорить про:

• залізодефіцитну анемію;
• крововтрату;
• вагітність;
• період лактації.

Підвищення рівня говорить про:

• гемолітичну анемію;
• В12 та/або фолієводефіцитну анемію;
• інфекційні процеси;
• запальні процеси;
• патології нирок та печінки.

Приймання препаратів на основі заліза або вітамінних комплексів/БАДів, що містять його, може призвести до хибних результатів.

Ціанокобаламін (кобаламін, вітамін В12, вітамін В12)

Ціанокобаламін (Cobalamin), також відомий як вітамін В12 (Vit B12), є важливою поживною речовиною для організму, необхідною для утворення червоних кров'яних клітин, нормального функціонування нервової системи та багатьох інших процесів в організмі.

Зниження рівня говорить про:

• дефіцит вітаміну В12;
• мегалобластну анемію;
• виразку шлунка;
• хворобу Крона;
• нейропатію;
• парестезію.

Підвищення рівня говорить про:

• надлишок вітаміну В12;
• вживання великої кількості БАДів та вітамінів, у складі яких В12;
• патології печінки;
• інфекційні гепатити.

Приймання протитуберкульозної терапії, препаратів заліза та протиепілептичних засобів можуть вплинути на рівень вітаміну В12.

Але всі отримані результати мають бути інтерпретовані лікарем. Тільки він може правильно зіставити їх із клінічною картиною, результатами фізикального дослідження та анамнезом.

Підготовка до дослідження

Щоб отримати об'єктивну відповідь на дослідження, перед забором венозної крові дуже важливо дотримуватись наступних рекомендацій:

• відмовитися від їди за 5-7 годин, дітям до 2-х років – за максимально можливу кількість часу;
• не пити алкоголь, каву та міцний чай – за добу;
• виключити вживання смаженого та жирного – за 2 доби;
• відмовитися від відвідування лазні та сауни, а також авіаперельотів – за 2 доби;
• уникати стресових ситуацій та емоційної перенапруги – за добу;
• виключити надмірну фізичну активність – за добу;
• не курити – за 1 годину. 

Жінкам рекомендується здавати пакет аналізів до менструації або через 4-5 днів після її завершення. Допускається вживання води без газу до забору крові.

Важливі примітки

Потрібно чітко дотримуватись правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.