Пакет аналізів: "Підготовка до вагітності"

Пакет аналізів "Підготовка до вагітності" – це комплекс лабораторних досліджень, який потрібно здавати жінкам, які планують вагітність, щоб оцінити їх загальне здоров'я та готовність до успішного зачаття та нормального перебігу вагітності. Цей пакет аналізів допомагає виявити можливі ризики та проблеми, які можуть вплинути на зачаття та вагітність, а також визначити стан репродуктивної системи та загальний стан організму.

Метою цього пакету аналізів є забезпечення оптимальних умов для зачаття та вагітності, а також запобігання можливим ускладненням під час вагітності та пологів. Якщо у жінки виявляються медичні проблеми або ризики, лікар може надати рекомендації та призначити відповідне лікування або процедури перед зачаттям.

Коли та навіщо призначають аналіз

Показання до проведення аналізу:

• наявність хронічних захворювань, таких як діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз, епілепсія та інші, які можуть вплинути на вагітність;
• проблеми з перебігом попередніх вагітностей;
• підозра на наявність інфекцій;
• планування вагітності.

Дослідження потрібне для:

• отримання об'єктивних даних про стан організму перед зачаттям;
• діагностики можливих патологій, які можуть вплинути на перебіг вагітності;
• успішного зачаття та нормального перебігу вагітності.

Призначають аналіз: гінекологи, репродуктологи, терапевти та сімейні лікарі.

Показники та інтерпретація результатів

TORCH-інфекції IgM, IgG

TORCH інфекції – це абревіатура, яка поєднує групу інфекційних захворювань, здатних передаватися від матері до плоду під час вагітності або пологів. Кожна літера "TORCH" представляє одну з інфекцій:

1. Т – токсоплазмоз (Toxoplasmosis) – викликається паразитом Toxoplasma gondii.
2. О – Небезпечні інфекції (Other infections) – може включати такі інфекції, як сифіліс (Syphilis), варицелла-зостер вірус (Varicella-Zoster Virus) та інші.
3. R – Краснуха (Rubella) – викликається вірусом краснухи.
4. С – Цитомегаловірус (Cytomegalovirus) – викликається вірусом цитомегаловірусу.
5. Н – Вірус простого герпесу 1 та 2 типу (Herpes Simplex Virus Type 1, 2) – викликає герпетичну інфекцію.

TORCH інфекції можуть призвести до серйозних ускладнень у плода, якщо вони передаються від матері під час вагітності або під час пологів. Особливо небезпечні ці інфекції на ранніх стадіях вагітності, коли вони можуть призвести до ураження органів плода та спричинити вроджені аномалії розвитку.

Цитомегаловірус

Цитомегаловірус (ЦМВ) – це вірус із сімейства герпесвірусів, який викликає інфекцію у людини, яку називають цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВ-інфекція). Він отримав свою назву через свою здатність викликати збільшення клітин (цитомегалію) в інфікованих органах і тканинах.

Цитомегаловірусна інфекція часто має безсимптомний перебіг або з легкими симптомами, і багато людей навіть не знають, що вони заразилися вірусом. У дорослих та дітей з нормальною імунною системою цитомегаловірусна інфекція зазвичай не становить небезпеки та проходить самостійно.

ЦМВ передається від людини до людини через контакт з інфікованою слиною, сечею, кров'ю, спермою або вагінальними виділеннями. Також вірус може передаватися від вагітної жінки до плода через плаценту. Після первинної зустрічі цитомегаловірус може залишатися в організмі в сплячому стані (латентному), і при ослабленні імунної системи, наприклад, в умовах стресу чи хвороби, він може активуватись та викликати реактивацію інфекції.

Цитомегаловірус (ЦМВ) може становити серйозну небезпеку для вагітної жінки та плода. Якщо вагітна жінка заражається цитомегаловірусом під час вагітності або передає його плоду через плаценту, це може призвести до вродженої цитомегаловірусної інфекції у дитини.

Вроджена цитомегаловірусна інфекція у новонароджених може викликати різні проблеми, включаючи:

1. Вроджені аномалії: слухові та зорові порушення, затримка розвитку, ураження нервової системи та ін.
2. Ускладнення з боку серцево-судинної системи.
3. Патологічні проблеми з печінкою, селезінкою та іншими органами.

Не всі вагітні жінки, заражені цитомегаловірусом, передають його своїй дитині. Так само, як не всі діти з вродженою ЦМВ-інфекцією схильні до важких ускладнень. Однак у зв'язку з потенційною небезпекою для ненародженої дитини важливо звертатися за медичною допомогою та дотримуватися рекомендацій лікаря для забезпечення здоров'я матері та дитини.

Цитомегаловірус (Cytomegalovirus, CMV), антитіла IgG

Антитіла IgG до цитомегаловірусу – це один з класів імуноглобулінів (антитіл), які утворюються у відповідь на інфекцію або вакцинацію. Антитіла IgG зазвичай утворюються в результаті колишніх контактів з вірусом або бактерією та є ознакою імунітету до цього збудника. У випадку цитомегаловірусу антитіла IgG можуть залишатися в організмі людини на тривалий час після інфекції.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• нещодавно перенесену інфекцію;
• наявність контакту з інфекцією у минулому;
• позитивну відповідь на проведену вакцинацію;
• ризик передачі антитіл IgG до CMV плоду через плаценту.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• відсутність відповіді на вакцинацію;
• поточну інфекцію.

Цитомегаловірус (Cytomegalovirus, CMV), антитіла IgM

Антитіла IgM до CMV є класом імуноглобулінів M, які утворюються в організмі у відповідь на поточну інфекцію цитомегаловірусом.

Вони є першим типом антитіл, що утворюється в організмі у відповідь на вірусну інфекцію. Їхня поява свідчить про недавнє зараження вірусом CMV, оскільки вони виникають протягом перших 1-2 тижнів після початку інфекції. Антитіла IgM відіграють важливу роль у протистоянні вірусній інфекції та допомагають організму впоратися з вірусом.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• поточну інфекцію;
• нещодавно перенесену інфекцію.

Негативний результат може вказувати на:

• завершення інфекції;
• відсутність інфекції.

Вірус простого герпесу 1,2 тип

Вірус простого герпесу 1 і 2 типу (HSV-1 і HSV-2) – це два різні віруси із сімейства герпесвірусів, які викликають герпес інфекції у людини.

HSV-1 зазвичай асоціюється з герпесом на губах, який проявляється у вигляді бульбашок або виразок на шкірі навколо рота та носа. Він передається переважно через контактний шлях, наприклад при поцілунках або використанні спільних предметів для особистої гігієни, таких як рушники або столові прилади.

HSV-2, своєю чергою, зазвичай пов'язаний з генітальним герпесом, який проявляється у вигляді бульбашок та виразок на статевих органах. Цей вірус передається здебільшого статевим шляхом під час сексуального контакту з інфікованим партнером.

Однак слід зазначити, що HSV-1 та HSV-2 не обмежуються лише своїми типовими місцями прояву. Наприклад, HSV-1 може викликати генітальний герпес, а HSV-2 – герпес на губах. Крім того, ці віруси можуть спричиняти інфекції в інших областях тіла, таких як очі (герпетичний кератит) або головний мозок (герпетичний енцефаліт).

Герпес інфекції характеризуються частими рецидивами, коли симптоми виникають періодично після первинної інфекції. Вірус залишається в організмі людини на все життя і активується при різних факторах, таких як стрес, зниження імунітету або інші інфекції.

Обидва віруси становлять небезпеку під час вагітності. Можливі ускладнення:

1. Вроджений герпес, який призводить до серйозних проблем, таких як запалення головного мозку та запальні процеси в органах та тканинах, проблеми зі шкірою, зором та інші ускладнення. Вроджений герпес може бути небезпечним для життя дитини.
2. Підвищений ризик передчасних пологів та викидня.
3. Аномалії розвитку різних органів та систем.

Для жінок, які вже мають генітальний герпес до вагітності, ризик передачі інфекції дитині зазвичай нижчий, ніж у тих, хто заразився під час вагітності.

Вірус простого герпесу 1,2 тип (Herpes) IgG

Імуноглобуліни класу G (IgG) до вірусу простого герпесу 1 і 2 типу (HSV-1 і HSV-2) є антитілами, які утворюються в організмі у відповідь на інфекцію даним вірусом. Аналіз на антитіла IgG до герпесу дозволяє визначити наявність імунітету до цих вірусів.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• раніше перенесену інфекцію;
• рецидивну інфекцію;
• ефективність проведеної вакцинації.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність раніше перенесеної інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування;
• поточну інфекцію.

Вірус простого герпесу1,2 тип (Herpes simplex virus, HSV), антитіла IgМ

Антитіла IgM до вірусу простого герпесу 1 та 2 типу (HSV) – це імуноглобуліни класу M, які утворюються у відповідь на первинну інфекцію герпесом. IgM антитіла з'являються в крові на ранній стадії інфекції та відіграють важливу роль у первинній імунній відповіді організму.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• наявність поточної інфекції;
• первинну інфекцію.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування.

Токсоплазма

Токсоплазма (Toxoplasma) – це одноклітинний паразит, що належить до класу споровиків (Sporozoa). Він спричиняє захворювання, відоме як токсоплазмоз, яке часто має безсимптомний перебіг або легкі симптоми.

Паразит передається через контакт з інфікованими тваринами, особливо котами, які є остаточним господарем токсоплазми. Людина може заразитися, вживаючи їжу або воду, в якій живуть ооцисти (утворюють токсоплазми).

Токсоплазмоз становить небезпеку для вагітних жінок, оскільки може передаватися плоду через плаценту і викликати важкі ускладнення, а саме:

• вроджену токсоплазменну інфекцію, яка може викликати проблеми з очима, вухами, печінкою та селезінкою, а також нервовою системою;
• мікроцефалію – зменшення розмірів головного мозку та затримку розвитку;
• затримку зростання та розвитку плода;
• передчасні пологи чи ускладнення під час пологів.

Ризик зараження плода токсоплазмою вищий, якщо жінка вперше заразилася під час вагітності. Якщо інфекція відбулася до вагітності, жінка зазвичай має імунітет та ризик передачі інфекції плоду нижче. Але все ж таки він присутній.

Токсоплазма (Toxoplasma gondii), антитіла IgG

Антитіла IgG до токсоплазми – це імуноглобуліни класу G, які виробляють організм після контакту з інфекцією. Їхній синтез може зайняти деякий час, зазвичай кілька тижнів після зараження або вакцинації. Антитіла IgG зберігаються у крові на тривалий час.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• раніше перенесену інфекцію;
• рецидивну інфекцію;
• ефективність проведеної вакцинації

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність раніше перенесеної інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування;
• поточну інфекцію.

Toxoplasma gondii, антитіла IgM

Антитіла IgM до токсоплазми (Toxoplasma gondii) є імуноглобулінами класу M, які утворюються у відповідь на первинне зараження чи поточну інфекцію. Вони є частиною першої імунної відповіді і з'являються в крові, як правило, протягом перших кількох тижнів після інфікування.

Імуноглобуліни класу M виявляються зазвичай до 2-3 місяців після інфекції. Після цього періоду рівень антитіл IgM зменшується і стає невизначеним.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• наявність поточної інфекції;
• первинну інфекцію.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування.

Краснуха

Краснуха – це вірусне захворювання, яке викликається Rubella virus. Вона належить до дитячих інфекцій і в дитячому віці легко переноситься. Але при розвитку патології у дорослому віці краснуха переноситься набагато важче. Особливу небезпеку становить для вагітних жінок.

Краснуха передається повітряно-краплинним шляхом, таким чином, інфекція може поширюватися від зараженої людини при кашлі, чханні чи розмові. Також можлива передача вірусу від вагітної жінки до її ненародженої дитини через плаценту.

Якщо вагітна жінка заразиться краснухою в ранні стадії вагітності, особливо в перші 12 тижнів, це може призвести до важких вроджених вад розвитку у дитини, які називаються вродженою рубелою.

Вроджена рубелла може викликати різні проблеми у дитини, включаючи:

• вроджену катаракту – розвиток помутніння кришталика ока;
• глухоту – у дитини може розвиватися зниження слуху чи глухота;
• вади серця – вроджені аномалії серця можуть вплинути на його структуру та функцію;
• затримку у розвитку – у дитини може розвиватися затримка у фізичному та розумовому розвитку.

Краснуха (Rubella virus, RUBV), антитіла IgG

Антитіла IgG до краснухи – це специфічні імуноглобуліни, які відіграють ключову роль у імунному захисті організму. Вони виробляються ближче до одужання і можуть залишатися в організмі на тривалий час, підтримуючи імунітет до вірусу.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• раніше перенесену інфекцію;
• рецидивну інфекцію;
• ефективність проведеної вакцинації.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність раніше перенесеної інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування;
• поточну інфекцію.

Краснуха (Rubella virus, RUB Rubella virus,RUBV), антитіла IgM

Антитіла IgM до краснухи (Rubella virus, RUBV) – це імуноглобуліни класу M, які утворюються у відповідь на інфекцію цим вірусом. Вони зазвичай з'являються на 1-2 тижні після зараження і можуть зберігатися в організмі протягом кількох місяців.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• наявність поточної інфекції;
• первинну інфекцію.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування.

Гормональна панель

Гормональна панель – це набір аналізів, які необхідні для оцінки рівня основних гормонів, які впливають на репродуктивні процеси в організмі жінки. Підвищений або знижений рівень гормонів може вказувати на порушення в роботі гіпоталамуса, гіпофізу, щитоподібної залози, яєчників або інших органів, які контролюють репродуктивну систему. Це може впливати на можливість зачаття та нормальний перебіг вагітності.

Прогестерон (Progesterone, P4, PRG)

Прогестерон (англ. Progesterone) – це один з найважливіших гормонів, який відіграє ключову роль у жіночій репродуктивній системі. Він виробляється жовтим тілом яєчників у жінок під час менструального циклу, а також у плаценті під час вагітності. Прогестерон виконує кілька важливих функцій, пов'язаних з підтримкою, підготовкою організму до вагітності та виношування:

1. Підготовка ендометрію. Допомагає потовщенню ендометрію (внутрішнього слизового шару матки), щоб створити сприятливе середовище для імплантації заплідненої яйцеклітини та підтримання вагітності.
2. Підтримка вагітності. У разі настання вагітності прогестерон виробляється плацентою та підтримує вагітність, запобігаючи відторгненню ембріона та сприяючи розвитку плода.
3. Пригнічення овуляції. Гормон блокує процес овуляції під час вагітності, що запобігає можливості зачаття нових яйцеклітин.
4. Підготовка молочних залоз до лактації. Підготовляє молочні залози до процесу лактації (грудного вигодовування).
5. Регулювання менструального циклу. Взаємодіє з естрогенами та бере участь у регуляції менструального циклу у жінок.

Після успішного зачаття плацента (плацентарний бар'єр) починає виробляти прогестерон, щоб підтримувати та підготувати матку для розвитку ембріона та підтримки вагітності.

Інтерпретація результатів

Причини підвищення можуть вказувати на:

• настання вагітності;
• період овуляції – сприятливий час зачаття;
• гестаційні пухлини;
• утворення жовтого тіла.

Причини зниження рівня прогестерону:

• порушення циклу овуляції;
• недостатність жовтого тіла;
• патології яєчників;
• ожиріння;
• гіпоталамо-гіпофізарні порушення.

Антимюллерів гормон (Anti-mullerian hormone, АМГ, AMH)

Антимюллерів гормон (АМГ, AMH) – це гормон, який у жінок виробляється фолікулами в яєчниках. Він відіграє важливу роль у процесі підготовки до вагітності. Гормон може бути використаний для оцінки оваріального резерву, тобто кількості яйцеклітин, що залишилися в яєчниках жінки. Це дозволяє визначити її репродуктивну здатність та прогнозувати ймовірність успішної вагітності.

Рівень АМГ у крові жінки відображає кількість фолікулів, кожен з яких містить потенційну яйцеклітину. Вищий рівень АМГ може вказувати на більший оваріальний резерв, що може бути позитивним фактором при плануванні вагітності. Низький рівень АМГ може вказувати на зниження оваріального резерву та обмежені можливості для зачаття.

Рівень АМГ може використовуватися при проведенні процедур допоміжної репродукції, таких як ін-вітро запліднення (ЕКО), для передбачення відповіді яєчників на стимуляцію гормонами.

Інтерпретація результатів

Причини підвищення можуть вказувати на:

• наближення менопаузи;
• СПКЯ;
• неможливість настання вагітності;
• пухлину яєчників;
• хірургічне видалення яєчників.

Застосування деяких препаратів, що використовуються в лікуванні фертильності, може підвищувати рівень АМГ.

Причини зниження можуть вказувати на:

• оваріальні пухлини;
• консервативне лікування ендометріозу;
• зниження оваріального резерву;
• недостатність яєчників;
• ожиріння;
• пізній репродуктивний вік.

Деякі ліки, такі як хіміотерапія або ліки, що використовуються для пригнічення функції яєчників, можуть знижувати рівень АМГ.

Естрадіол (Estradiol, E2)

Естрадіол – це основний жіночий статевий гормон, який належить до класу естрогенів. Він відіграє ключову роль у розвитку та функціонуванні жіночих статевих органів, а також регулює різні аспекти жіночого репродуктивного здоров'я.

Естрадіол синтезується в яєчниках у жінок, а також у невеликих кількостях у чоловіків у яєчках та надниркових залозах. Під час жіночого менструального циклу рівень естрадіолу змінюється залежно від фази циклу. Він також відіграє важливу роль у підготовці ендометрію матки до приймання заплідненої яйцеклітини та підтримує вагітність на ранніх стадіях.

Естрадіол контролює розвиток жіночих вторинних статевих ознак, таких як розвиток молочних залоз, зростання волосся, розподіл жирів та регулює менструальний цикл. Крім того, він впливає на кісткову щільність, стан шкіри та слизових оболонок, а також на загальний психічний та емоційний стан жінки.
Гормон відіграє важливу роль під час підготовки до вагітності та виконання репродуктивних функцій у жінок. Ось деякі з його ключових функцій у цьому контексті:

1. Розвиток фолікулів. Він сприяє зростанню та розвитку фолікулів у яєчниках. Фолікули містять яйцеклітини, і під впливом естрадіолу один з них стає домінуючим – готовим до овуляції.
2. Потовщення ендометрію. Під впливом естрадіолу ендометрій (внутрішній шар матки) потовщується, створюючи оптимальні умови для прийняття заплідненої яйцеклітини та утримання ембріону у разі вагітності.
3. Овуляція. Відіграє ключову роль у регуляції овуляції. Піковий рівень естрадіолу за кілька днів до овуляції стимулює вивільнення гормону лютеїнізуючого (LH), що призводить до виходу зрілої яйцеклітини з фолікула та її готовності до запліднення.
4. Мукоза шийки матки. Впливає на мукозну оболонку шийки матки, роблячи її прозорішою і сприяючи проникненню сперматозоїдів.
5. Підтримка початку вагітності. Після овуляції естрадіол продовжує відігравати роль у підтримці ранніх стадій вагітності, сприяючи розвитку плаценти та оптимальним умовам для зростання ембріона.
6. Регулювання гормонів. Взаємодіє з іншими гормонами, такими як прогестерон та гонадотропні гормони, для синхронізації та регулювання менструального циклу та репродуктивних процесів.
7. Фолікулогенез. Відіграє важливу роль у формуванні фолікулів у яєчниках та виборі домінуючого фолікула, який стає готовим до овуляції.

Оптимальний рівень естрадіолу важливий для успішного виконання цих функцій та підготовки до вагітності. Зміни рівня естрадіолу в організмі можуть впливати на репродуктивне здоров'я жінки та її здатність завагітніти.

Інтерпретація результатів

Причини підвищення можуть вказувати на:

• вагітність;
• овуляцію;
• оваріальні пухлини;
• синдром полікістозних яєчників;
• деякі ендокринні захворювання.

Деякі ліки, такі як гормональні контрацептиви або гормональна замісна терапія, можуть підвищити рівень естрадіолу.

Причини зниження можуть вказувати на:

• недостатню функцію яєчників;
• постменопаузу;
• проведення хірургічного видалення яєчників;
• анорексію;
• гіпогонадизм;
• порушення гіпоталамо-гіпофізарної осі.

Фолікулостимулюючий гормон (Follitropin, ФСГ, FSH (Prolactin, PRL)

Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ, FSH) – це гормон, що виробляється передньою часткою гіпофіза (головною залозою у головному мозку). Він відповідає за стимуляцію зростання фолікулів у яєчниках у жінок. Під час підготовки до вагітності ФСГ виконує такі функції:

1. Регулює оваріальний цикл. Стимулює зростання та дозрівання фолікулів у яєчниках. Фолікули містять яйцеклітини, і щомісяця кілька фолікулів починають розвиватися під впливом ФСГ. Наближаючись до овуляції, рівень ФСГ різко підвищується, що сприяє викиду дорослої яйцеклітини.
2. Підтримує вироблення естрогенів. Сприяє виробленню естрогенів яєчниками. Естрогени не лише готують ендометрій (внутрішню оболонку матки) до приймання заплідненої яйцеклітини, а й допомагають регулювати інші аспекти репродуктивної системи.
3. Овуляція. Під впливом різкого підвищення ФСГ відбувається овуляція, коли зріла яйцеклітина виходить із яєчника і готова до запліднення.
4. Участь у заплідненні. ФСГ також впливає на якість яйцеклітини, що може вплинути на ймовірність успішного запліднення.

Інтерпретація результатів

Причини підвищення можуть вказувати на:

• недостатнє функціонування яєчників;
• гіперфункцію гіпофіза;
• пухлинні процеси;
• гіпогонадизм;
• синдром полікістозних яєчників;
• фізіологічне зростання рівня з віком.

Причини зниження можуть вказувати на:

• гіпоталамо-гіпофізарну дисфункцію;
• ранній вичерпаний яєчниковий резерв;
• передчасний менопаузальний стан;
• синдром Шихана.

Діагностика анемій базова

Базова діагностика анемій полягає в оцінці різноманітних параметрів крові, які дозволяють оцінити наявність та тип анемії, а також можливі причини цього стану. Лабораторні аналізи виконуються для виявлення анемії, визначення її ступеня тяжкості, і навіть виявлення патологій, які викликають анемію.

Діагностика анемій базова під час підготовки до вагітності має важливе значення. Через те, що патологічний процес може вплинути на здоров'я вагітної жінки та плоду, що розвивається. Під час вагітності потреби організму в кисні збільшуються, оскільки необхідно забезпечити і плід, і органи матері достатньою кількістю кисню. Анемія може вплинути на здоров'я матері та плода, що розвивається, включаючи ризик передчасних пологів і низької ваги дитини.

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)

Розгорнутий аналіз крові (ЗАК, CBC) – комплексне дослідження крові. Він включає вимірювання різних параметрів, таких як кількість еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, а також вивчення їх форми та розмірів.

Розгорнутий аналіз крові (ЗАК) є важливою діагностичною процедурою, яка використовується для виявлення різних станів та захворювань, таких як анемія, запалення, інфекції та ін. Він може бути проведений як частина загальної оцінки здоров'я організму, так і для моніторингу перебігу захворювань та ефективності їх лікування.

Використання апаратного методу дозволяє отримати точний та швидкий результат. А ручний підрахунок лейкоцитарної формули допомагає детальніше вивчити необхідні показники.

У розгорнутий аналіз крові для виявлення анемії включено:

1. Рівень гемоглобіну (Hb) – це показник вмісту білка, який переносить кисень з легенів до органів та тканин. Зниження рівня є основною ознакою анемії. Підвищений рівень може бути пов'язаний із поліцитемією або дегідратацією.

1. 1. Гематокрит (HCT) – це показник, який відображає відсотковий вміст еритроцитів (червоних кров'яних клітин) за обсягом цільної крові. Причини підвищення: дегідратація, поліцитемія та куріння. Причини зниження: анемія, втрата крові та дефіцит заліза.

• Рівень еритроцитів (RBC) – це відображення вмісту червоних кров'яних клітин, які містять гемоглобін та відповідають за транспортування кисню. Причини підвищення кількості – гіпоксія чи проживання у гірських регіонах, а зниження – залізодефіцитна чи гемолітична анемія, деякі хронічні захворювання.

1. 1. Лейкоцити (білі кров'яні клітини) – клітини, які відповідають за імунну відповідь організму. Причини підвищення: інфекції різного генезу, емоційний стрес чи інтенсивні фізичні навантаження. Причини зниження: ослаблена імунна система, хіміотерапія та ліки для супресії імунної системи.

• Середній обсяг еритроцитів (MCV) – параметр, що вказує на розмір червоних кров'яних клітин. Причини підвищення: мегалобластна анемія, анемія, асоційована з дефіцитом вітаміну B12 або фолієвої кислоти та зловживання алкоголем. Причини зниження: залізодефіцитна анемія або таласемія.
• Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) виражає кількість гемоглобіну в одній червоній кро’вяній клітині. Причини підвищення: анемія, що асоційована з дефіцитом вітаміну B12 або фолієвої кислоти чи гіпертрофія еритроцитів. Причини зниження – залізодефіцитна анемія чи генетичні порушення.

1. Середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) – показник, який зазвичай виражається у відсотках та відображає, наскільки насичені еритроцити гемоглобіном. Причини підвищення – збільшена концентрація гемоглобіну, а зниження – залізодефіцитна чи гемолітична анемія.
2. Тромбоцити – елементи крові, які відповідають за процес формування тромбів. Причини підвищення: запалення або інфекції та онкологічні захворювання. Причини зниження: порушення в формуванні або руйнуванні тромбоцитів та аутоімунні захворювання.
3. Ширина розподілу еритроцитів (RDW) – це параметр, який відображає мінливість розмірів еритроцитів (червоних кров'яних клітин) у крові. Причини підвищення: різні типи анемії, хвороби кісткового мозку чи запальні захворювання. Причини зниження: підвищене споживання заліза або дефіцит вітамінів B12 та фолієвої кислоти.
4. Тромбокрит (PCT) – це параметр, який відображає відсоткове співвідношення обсягу тромбоцитів (кров'яних пластинок) до об'єму цільної крові. Причини підвищення: тромбози та онкологічні захворювання. Причини зниження: геморагічні стани та тромбоцитопенія.
5. Середній обсяг тромбоцитів (MPV) – це показник, який відображає середній розмір тромбоцитів у крові. Причини підвищення: запалення, ЦД, системні захворювання, лейкози або таласемія. Причини зниження: тромбоцитопенія, порушення роботи кісткового мозку та онкологічні захворювання.
6. Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) свідчить про мінливість розмірів тромбоцитів у крові. Причини підвищення: тромбоцитопенія чи запалення. Причини зниження: тромбоцитоз чи хвороби кісткового мозку.
7. Мієлоцити – це незрілі форми клітин кісткового мозку, які зазвичай відсутні в периферичній крові здорової людини. Вони є проміжним етапом у розвитку клітин крові перед тим, як вони стануть повноцінними. Причини підвищення: лейкемія або мієлопроліферативні захворювання. Причини зниження не мають медичної важливості.
8. Метамієлоцити – це також незрілі форми клітин кісткового мозку, які знаходяться на стадії між мієлоцитів та сегментованих нейтрофілів. Причини підвищення: запалення або мієлопроліферативні захворювання, травми та операції, а також гостра інфекція. Причини зниження не мають медичної важливості.
9. Паличкоядерні клітини є незрілими формами білих кров'яних клітин. Вони є частиною білкової системи імунітету і виконують роль захисту організму від інфекцій і запальних процесів. Причини підвищення: запалення та інфекції, травми та операції. Причини зниження не мають медичної важливості.
10. Сегментоядерні клітини (NE%) – це зрілі форми нейтрофілів. Причини підвищення: гострі бактеріальні інфекції, запальні захворювання, травми, операції та інші фізичні стресові стани. Причини зниження: вірусні інфекції чи деякі захворювання кісткового мозку.
11. Еозинофіли – це один з видів лейкоцитів. Вони виконують важливу роль в імунній системі, особливо у боротьбі з алергічними реакціями та паразитарними інфекціями. Причини підвищення: алергічні реакції, паразитарні інфекції, астма та інші дихальні захворювання. Причини зниження: тривале запалення, інфекція чи порушення кісткового мозку.
12. Базофіли – це тип лейкоцитів, який відіграє роль в імунній системі та запальних процесах. Вони містять гранули з хімічними речовинами, такими як гістамін і гепарин, які беруть участь у реакції на алергени та запальні відповіді. Причини підвищення: алергічні реакції, хронічні запальні захворювання, мієлопроліферативні захворювання. Причини зниження: тривалі запальні процеси чи інші медичні стани.
13. Моноцити – це тип лейкоцитів, які відіграють важливу роль у імунній системі організму. Вони беруть участь у боротьбі з інфекціями, запальними реакціями та у підтримці загального стану здоров'я. Причини підвищення: інфекції, запальні захворювання або аутоімунні захворювання. Причини зниження: супресія імунної системи, імунодефіцитні стани чи медикаментозне лікування.
14. Лімфоцити – це різновид білих кров'яних клітин, які відіграють важливу роль у імунній системі організму. Вони є відповідальними за захист організму від інфекцій, а також регулюють імунні реакції. Причини підвищення: інфекції, запалення, стрес та фізичні навантаження. Причини зниження: імунодефіцитні стани, приймання деяких ліків та інфекції.
15. Віроцити – це клітини, що утворюються в організмі у відповідь на вірусну інфекцію. Підвищення рівня говорить про розвиток вірусного інфекційного процесу, а зниження – не мають клінічної важливості.
16. Плазматичні клітини – тип білих кров'яних клітин, також відомий як плазмоцити. Вони є ключовими елементами в імунній системі та спеціалізуються на виробництві антитіл, які допомагають організму боротися з інфекціями та іншими патологічними станами. Підвищення рівня пов'язане з різними запальними чи інфекційними станами в організмі. Зниження рівня пов'язане з деякими захворюваннями імунної системи.
17. Швидкість осідання еритроцитів є показником, що відображає швидкість осідання еритроцитів у пробірці за певний період часу. Причини підвищення: запальні та інфекційні захворювання, аутоімунні захворювання, постінфекційні стани, рак та ревматичні захворювання. Причини зниження: дуже висока чисельність еритроцитів (поліцитемія) чи використання деяких ліків.

Феритин (Ferritin)

Феритин – це білок, який відіграє ключову роль у зберіганні та транспортуванні заліза в організмі. Він є сховищем заліза всередині клітин. У більшій кількості він знаходиться в печінці, селезінці та кістковому мозку. Феритин дозволяє організму ефективно регулювати рівень заліза у крові.

Рівень феритину у крові є важливим індикатором загального вмісту заліза в організмі. Він використовується для діагностики різних станів, таких як анемія, хронічні захворювання, запальні процеси та ін.

При підготовці до вагітності вимірювання рівня феритину може бути важливим кроком, оскільки дефіцит заліза може негативно вплинути на здоров'я матері та розвиток дитини. Так, адекватний рівень феритину в організмі жінки до вагітності може сприяти здоровому початку вагітності та зменшенню ризику анемії. Крім того, це дозволить впоратися з фізіологічними змінами, які супроводжують підготовку до вагітності та її настання, включаючи збільшення об'єму крові та інші зміни в організмі.

Підвищений рівень говорить про:

• запаси заліза;
• підвищене споживання заліза з БАДами та вітамінами;
• запальні та інфекційні процеси в організмі;
• гемолітичну анемію;
• пухлинні процеси.

Знижений рівень говорить про:

• дефіцит заліза;
• вагітність;
• анемію;
• кровотечу;
• патології печінки та серцево-судинної системи;
• недостатнє споживання їжі.

Залізо у сироватці (iron, Fe)

Залізо (Fe) у сироватці крові – це металевий елемент, який знаходиться в крові у різних формах та виконує важливі функції в організмі. Один із ключових аспектів – це його участь в утворенні гемоглобіну, білка, який транспортує кисень до клітин.

Рівень заліза у сироватці крові може використовуватись як індикатор стану обміну заліза в організмі.

Під час підготовки до вагітності та під час самої вагітності важливо стежити за рівнем заліза в організмі, оскільки вагітність потребує додаткового заліза для підтримки здоров'я матері та розвитку плода. Нестача заліза часто призводить до анемії, яка може вплинути на матір і плід.

Достатня кількість заліза необхідна для підтримки оптимального зростання і розвитку плода. Показник відіграє ключову роль у формуванні крові, м'язів, органів та тканин малюка.

Причини підвищеного рівня:

• приймання залізовмісних добавок;
• В-12 – дефіцитна анемія;
• спадковий гемохроматоз;
• гломерулонефрит;
• гепатити;
• таласемія.

Причини зниженого рівня:

• залізодефіцитна анемія;
• вагітність;
• дефіцит харчування та/або поживних речовин;
• системні патології;
• гемолітична анемія;
• гормональні зміни;
• вживання продуктів багатих на кальцій і фосфати.

Ціанокобаламін (Cobalamin, вітамін В12, Vit B12)

Ціанокобаламін, також відомий як вітамін B12 або Cobalamin, є одним із важливих водорозчинних вітамінів, необхідних для правильного функціонування організму людини.

Організм людини не здатний синтезувати вітамін B12 самостійно, тому він повинен отримувати його з продуктів харчування чи добавок. Він відіграє важливу роль під час підготовки до вагітності і під час самої вагітності, оскільки впливає на здоров'я як матері, так і плоду, що розвивається.

Наприклад, ціанокобаламін важливий для підтримки нормального функціонування нервової системи та утворення червоних кров'яних клітин. Це особливо важливо при плануванні вагітності, оскільки здорова нервова система та нормальне кровотворення сприяють успішному настанню вагітності.

Причини підвищення рівня вітаміну:

• правильний раціон харчування;
• приймання БАДів та вітамінів;
• лейкемія.

Причини зниження рівня вітаміну:

• неправильний раціон харчування;
• В-12 – дефіцитна анемія;
• вагітність;
• гастроінтестинальні захворювання (наприклад, хронічний гастрит, целіакія);
• рідкісні генетичні порушення.

Препарати для зниження кислотності шлункового соку (протон-насосні інгібітори) можуть ускладнити всмоктування B12, що призведе до зниження рівня вітаміну.

Інфекційна панель

Інфекційна панель включає кілька аналізів на різні інфекції. Вони допомагають виявити наявність чи відсутність найпоширеніших інфекцій, які можуть вплинути на здоров'я матері та майбутньої дитини. Важливість їх здачі при підготовці до вагітності полягає у своєчасній діагностиці патологій, які здатні передаватися вертикальним шляхом (через пуповину) та призводити до передчасних пологів, аномалій розвитку, вроджених патологій та викиднів.

Хламідії (Chlamydia trachomatis), антитіла IgG

Хламідіоз – це бактеріальна інфекція, що викликається мікроорганізмом Chlamydia trachomatis. Вона є одним із найпоширеніших венеричних захворювань, що передаються статевим шляхом. Ця бактерія може згубно впливати на різні органи, включаючи статеві органи, очі та дихальні шляхи.

Хламідіоз становить певну небезпеку для вагітних жінок. Важливо розуміти, що інфекція може впливати на здоров'я як матері, так і плоду, що розвивається. Основні можливі ускладнення:

• внутрішньоутробна інфекція – запалення та пошкодження плодових оболонок, плода та пуповини;
• підвищений ризик передчасних пологів;
• пневмонія, інфекційний кон'юнктивіт та інші проблеми у новонароджених;
• передача інфекції партнеру, що може створити перешкоди наступу вагітності;
• запалення маткових труб, яєчників та інших органів малого тазу у матері – це може призвести до безпліддя;
• підвищений ризик позаматкової вагітності.

Антитіла IgG до Chlamydia trachomatis є імуноглобулінами класу G, які організм виробляє у відповідь на інфекцію бактерією Chlamydia trachomatis. Ці антитіла є частиною імунної системи та використовуються для боротьби зі збудником інфекції. Вони синтезуються через кілька тижнів після початку інфекції та можуть залишатися в організмі протягом тривалого часу.

Інтерпретація результатів

Позитивний результат може вказувати на:

• раніше перенесену інфекцію;
• рецидивну інфекцію;
• приховану інфекцію;
• ефективність проведеної вакцинації.

Негативний результат може вказувати на:

• відсутність раніше перенесеної інфекції;
• надто короткий проміжок часу від моменту інфікування;
• поточну інфекцію.

ВІЛ 1/2 (anti-HIV 1/2 Ab), сумарні антитіла IgA, IgM, IgG

ВІЛ 1/2 (антитіла до вірусу імунодефіциту людини типів 1 та 2, anti-HIV 1/2 Ab) – це лабораторний тест, який використовується для виявлення антитіл, які утворюються у відповідь на однойменну інфекцію. ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є вірусом, який атакує імунну систему людини, роблячи її вразливою.

ВІЛ-інфекція може передаватися від матері до дитини під час вагітності, пологів чи грудного вигодовування. Раннє виявлення інфекції дозволяє вжити відповідних заходів для мінімізації ризику передачі ВІЛ дитині та забезпечення ефективної медичної підтримки матері. Наприклад, антиретровірусна терапія (АРТ) може знизити ризик передачі.

Сумарні антитіла IgA, IgM та IgG позначають, що у цьому тесті аналізуються антитіла одночасно всіх класів (імуноглобулінів) – IgA, IgM і IgG.

Позитивний результат може говорити про активну інфекцію.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Позитивний результат завжди має підтверджуватись додатковими методами дослідження.

Гепатит С (HCV), сумарні антитіла IgM, IgG,

Гепатит C (HCV) – це вірусне захворювання печінки, яке викликається вірусом гепатиту C. Для діагностики цього вірусу застосовується аналіз сумарних антитіл IgM та IgG. Імуноглобуліни класу M (IgM) виробляються організмом у відповідь на вірусні інфекції на ранніх стадіях, а імуноглобуліни класу G (IgG) – через деякий час після них. Останні залишаються в організмі на тривалий час.

Гепатит C може передаватися від матері до дитини під час вагітності чи пологів. Захворювання на гепатит C може вплинути на перебіг вагітності. Також у дитини може бути вроджений гепатит, який часто переноситься досить важко.

Позитивний результат може говорити про активну або хронічну інфекцію.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Позитивний результат завжди має підтверджуватись додатковими методами.

Гепатит В (HBsAg) поверхневий антиген (австралійський антиген)

Гепатит В (HBV) – це вірусне захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту В. Поверхневий антиген гепатиту В (HBsAg) – це білок, який присутній на поверхні даних вірусів гепатиту В та відіграє ключову роль у розпізнаванні та боротьби з вірусом у клітинах печінки.

Перевірка на наявність поверхневого антигену гепатиту В (HBsAg) є важливою частиною підготовки до вагітності та обстеження жінок, які планують завагітніти. Це пов'язано з тим, що гепатит B може мати серйозні наслідки для матері та дитини під час вагітності та після народження.

Позитивний результат може говорити про:

• первинну інфекцію;
• активну інфекцію;
• хронічну інфекцію.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Сифіліс (Treponema pallidum), сумарні антитіла IgM, IgG

Сифіліс (Treponema pallidum) – це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Treponema pallidum. Сифіліс передається переважно статевим шляхом, але також може бути переданий від матері до дитини під час вагітності чи пологів. Бактерія може вражати різні органи та системи організму, призводячи до різноманітних клінічних проявів на різних стадіях хвороби.

Сумарні антитіла IgM та IgG – це антитіла, які організм утворює у відповідь на інфекцію бактерією Treponema pallidum, що викликає сифіліс. IgM-антитіла з'являються в організмі раніше, ніж IgG-антитіла, і зазвичай свідчать про поточну інфекцію або про недавній контакт зі збудником. IgG-антитіла можуть бути утворені як під час активної інфекції, так і після одужання, і вони можуть довго зберігатися в організмі.

Перевірка на сумарні антитіла IgM та IgG до сифілісу (Treponema pallidum) має велике значення під час підготовки до вагітності. Це пов‘язане з тим, що сифіліс може становити серйозну загрозу здоров'я як для майбутньої матері, так і для дитини.

Позитивний результат може говорити про активну інфекцію.

Негативний результат може свідчити про відсутність інфекції.

Позитивний результат завжди має підтверджуватись додатковими методами.

Для отримання об'єктивних відповідей на свої питання та постановки діагнозу з подальшим призначенням лікування рекомендується обговорити результати з лікарем.

Правила підготовки

Для отримання об'єктивних результатів на пакет лабораторних досліджень важливо дотримуватись деяких простих правил, а саме:

• відмовитися від їжі за 5-7 годин;
• не здійснювати масаж та фізіопроцедури за 2 доби;
• виключити фізичну активність за 2 доби;
• не пити алкоголь за добу;
• виключити стрес за добу;
• відмовитися від авіаперельотів та проведення інструментальних методів діагностики за 2 доби;
• відмовитися від приймання гормональних препаратів, противірусних та антибактеріальних засобів, а також БАДів на основі вітаміну В12 та заліза за кілька днів до здачі крові – після погодження з лікарем;
• не курити за 1 годину.

Можна випити трохи очищеної води перед забором крові.

Гормональна панель має здаватися у певні дні циклу. Необхідно обговорити це питання з лікарем.

Важливі примітки

Необхідно повністю дотримуватись всіх правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.