Пакет аналізів: "Щорічне обстеження для чоловіків, жінок"

Пакет аналізів "Щорічні обстеження для чоловіків і жінок" це набір лабораторних досліджень, які слід проводити щорічно для оцінки загального стану здоров'я та виявлення можливих захворювань.

Він виконується кожен рік, щоб відстежувати зміни в організмі, виявляти ранні ознаки захворювань та вживати заходи щодо їх профілактики чи лікування.

Такий пакет аналізів включає різні лабораторні дослідження, такі як загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, гормональні дослідження та перевірку на наявність деяких типів інфекцій.

Мета щорічного обстеження полягає в ранньому виявленні захворювань, таких як анемія, порушення обміну речовин, інфекційні захворювання, порушення функції органів та систем, а також в оцінці загального стану здоров'я, виявленні факторів ризику та забезпечення заходів щодо їх усунення або підтримки.

Коли та навіщо призначають аналіз

Дослідження необхідно здавати при:

• підозрі на розвиток патологічних процесів в організмі;
• профілактичних щорічних обстеженнях;
• наявності чинників ризику певних захворювань.

Пакет аналізів необхідний для:

• скринінгу здоров'я;
• діагностики аутоімунних захворювань;
• комплексного обстеження здоров'я;
• раннього виявлення низки захворювань та патологічних станів організму.

Призначають дослідження: ендокринологи, онкологи, гематологи, гастроентерологи, кардіологи, гепатологи, терапевти, мамологи, гінекологи, акушер-гінекологи та сімейні лікарі

Особливості показників та інтерпретація результатів

Здоров'я щитоподібної залози

Тиреотропний гормон (Thyrotropin, ТТГ, TSH)

Тиреотропний гормон, також відомий як тиреотропін або тиреостимулюючий гормон, є гормоном, що виробляється гіпофізом – залозою, розташованою в мозку. Він відповідає за регуляцію функції щитоподібної залози.

Основна функція ТТГ полягає у стимуляції щитоподібної залози для вироблення та вивільнення інших гормонів щитоподібної залози – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Останні відіграють важливу роль у регуляції обміну речовин, зростанні та розвитку, терморегуляції та функції нервової системи.

Вимірювання рівня ТТГ у крові є важливим діагностичним тестом, мета котрого полягає в оцінці функції щитоподібної залози.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• гіпофункцію щитоподібної залози;
• тиреоїдит Хашимото;
• пухлинні процеси різного типу;
• недостатність надниркових залоз;
• психічні патології;
• гіпотиреоз (первинного чи вторинного типу).

Низький рівень вказує на:

• гіперфункцію щитоподібної залози;
• гіпертиреоз;
• кахексію;
• дифузний токсичний зоб;
• хвороба Пламмера;
• тиреотоксикоз, не асоційований із ТТГ;
• гіпертиреоз у вагітних.

Деякі лікарські препарати, включаючи глюкокортикостероїди, бета-адреноблокатори, літій, аміодарон та препарати щитоподібної залози можуть призвести до хибнозниженого або хибнопідвищеного рівня ТТГ. Це утруднить інтерпретацію результатів.

Тироксин вільний (Thyroxine free, Т4 вільн., fT4)

Тироксин вільний (Thyroxine free, T4 вільний, fT4) – це гормон, що виробляється щитоподібною залозою. Він є основним її гормоном, який відповідає за регуляцію обміну речовин в організмі.

Значення вільного тироксину в аналізі крові дозволяє оцінити рівень цього гормону, який циркулює у крові та доступний для використання тканинами. Він відрізняється від загального рівня тироксину (T4), який включає зв'язаний та вільний гормон.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• гіпертиреоїдизм;
• Базедову хворобу;
• аденому ЩЗ;
• патології печінки чи нирок;
• розростання щитоподібної залози;
• гіпертиреоз.

Низький рівень вказує на:

• гіпотиреоїдизм;
• хірургічне видалення щитоподібної залози;
• проведення радіотерапії;
• аутоімунні захворювання;
• запалення гіпофіза;
• дисфункцію гіпоталамуса;
• ендемічний зоб;
• тиреоїдит Хашимото;
• отруєння свинцем;
• гіпотиреоз.

Вимірювання рівня вільного тироксину може використовуватись для оцінки ефективності лікування гіпертиреоїдизму або гіпотиреоїдизму. Після початку лікування зміни рівня вільного тироксину можуть вказувати на нормалізацію функції щитоподібної залози. Також до помилкового зниження гормону може призводити приймання: КОКів, карбамазепіну та анаболічних стероїдів, а до підвищення – аспірину, діуретиків, гепарину та левотироксину.

Деякі люди можуть мати антитіла, спрямовані проти щитоподібної залози або тироксину. Ці антитіла можуть впливати на точність вимірювання та призвести до помилкових результатів. Лікар може врахувати наявність антитіл під час інтерпретації результатів аналізу.

Антитіла до тиреопероксидази (TPOAb, АТПО, Аnti)

Антитіла до тиреопероксидази (TPOAb) є аутоантитіла, які спрямовані проти ферменту тиреопероксидази. Останній відіграє важливу роль у синтезі гормонів щитоподібної залози. Аналіз дозволяє виявити наявність аутоімунного захворювання, такого як хронічний тиреоїдит Хашимото або аутоімунний тиреоїдит.

Інтерпретація результатів

Підвищений рівень вказує на:

• наявність аутоімунних патологій в організмі (СЧВ, ревматоїдний артрит та ін.);
• розвиток аутоімунного тиреоїдиту (хвороба Хашимото);
• дифузний токсичний зоб.

Низький рівень свідчить про ефективність терапії.

Гормональний

Пролактин (PRL)

Пролактин (Prolactin, PRL) – це гормон, що виробляється передньою часткою гіпофіза. Головна його функція полягає у стимуляції та підтримці лактації (вироблення та виділення грудного молока) у жінок після пологів. Однак пролактин має й інші функції, які можуть впливати на здоров'я чоловіків і жінок.

У жінок пролактин відіграє важливу роль у регуляції менструального циклу та підготовці молочних залоз до лактації під час вагітності. У чоловіків він впливає на сексуальну функцію, регулює рівень гормону тестостерону, а також може впливати на ріст м'язів та загальне здоров'я.

Інтерпретація результатів

Високий рівень у жінок говорить про:

• аменорею (відсутність менструацій);
• синтез грудного молока поза періодом вагітності та лактації (галакторея);
• гормональні порушення;
• безпліддя;
• полікістозні яєчники;
• гіпогонадизм;
• недостатність лактації;
• пухлини гіпофіза.

Високий рівень у чоловіків говорить про:

• зниження лібідо (сексуального потягу);
• еректильну дисфункцію;
• пухлини гіпофіза;
• гіпогонадизм;
• гінекомастію (збільшення молочних залоз);
• недостатність сперми;
• зниження рівня тестостерону.

Знижений рівень пролактину зазвичай не викликає клінічних симптомів у обох статей.

Тестостерон загальний (Testosterone, Tc)

Тестостерон загальний (Testosterone, Tc) є гормоном, який відіграє важливу роль в організмі чоловіків та жінок. Ось деякі основні функціональні особливості тестостерону:

У чоловіків:

• Розвиток та підтримання чоловічих статевих ознак. Тестостерон відіграє ключову роль у розвитку чоловічих статевих органів та вторинних статевих ознак, таких як глибокий голос, розвиток м'язів, зростання волосся на обличчі та тілі.
• Регулювання сексуальної функції. Гормон впливає на лібідо (сексуальний потяг), еректильну функцію та продукцію сперми.
• Регулювання загального здоров'я. Тестостерон впливає на загальний стан здоров'я чоловіка, включаючи масу тіла, щільність кісток, розподіл жиру, енергію та настрій.

У жінок:

• Регуляція статевого потягу. Тестостерон у жінок також відіграє роль у підтримці сексуального потягу та задоволення.
• Регулювання функції яєчників. У деяких випадках, особливо при полікістозних яєчниках, надлишок тестостерону може спричинити порушення менструального циклу та інші проблеми репродуктивної системи.

Аналіз дозволяє визначити рівень загального тестостерону, включаючи вільний та пов'язаний з білками.

Інтерпретація результатів

Високий рівень у жінок говорить про:

• синдром полікістозних яєчників;
• ракові процеси;
• пухлини у яєчниках;
• хворобу Іценко-Кушинга.

Високий рівень у чоловіків говорить про:

• гіперплазію простати;
• певні види раку (наприклад, рак яєчок);
• хворобу Іценко-Кушинга.

Низький рівень у жінок говорить про:

• гіпофункції яєчників;
• передчасне виснаження яєчників;
• зниження статевого потягу;
• порушення менструального циклу;
• сухість піхви.

Низький рівень у чоловіків говорить про:

• гіпогонадизм;
• проблеми з гіпофізом;
• зниження статевого потягу;
• втому;
• депресію;
• зниження м'язової маси та рівня енергії.

Рівень тестостерону у чоловіків природно знижується з віком, особливо після 50 років. Приймання деяких препаратів, включаючи опіати, глюкокортикостероїди та антиепілептичні препарати також можуть знижувати рівень тестостерону.

У жіночому організмі хибне підвищення рівня гормону можливе через приймання андрогенів та антиепілептичних препаратів.

Аналіз крові

Розгорнутий аналіз крові (апаратна методика, ручний підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ) (ЗАК, CBC)

Розгорнутий аналіз крові в даному пакеті аналізів включає апаратну методику та ручний підрахунок лейкоцитарної формули. Він є найкращим способом більш детального та точного вивчення складу крові та її клітинних компонентів. Ось деякі особливості та цілі розгорнутого аналізу крові:

1. Апаратна методика:
   • Включає використання автоматичних аналізаторів крові, які вимірюють та підраховують різні параметри крові.
   • Ця методика забезпечує більш швидку та точну оцінку основних параметрів крові.
2. Ручний підрахунок лейкоцитарної формули:
   • Лейкоцитарна формула є відсотковим співвідношенням різних типів лейкоцитів (білих кров'яних клітин) у загальній кількості лейкоцитів.
   • Ручний підрахунок включає візуальне дослідження під мікроскопом забарвленого мазка крові та визначення відсоткового вмісту різних типів лейкоцитів, таких як нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли.
   • Це дозволяє отримати докладнішу інформацію про стан імунної системи, виявити зміни у співвідношенні лейкоцитів, що може вказувати на наявність запальних, інфекційних чи інших патологічних станів.

Мета розгорнутого аналізу крові полягає в отриманні більш повної інформації про склад крові та оцінку функції різних клітинних елементів. Це допомагає у діагностиці та моніторингу різних захворювань, у тому числі запальних, інфекційних, аутоімунних, гематологічних та інших станів.

В аналізі оцінюються такі показники:

1. Кількість лейкоцитів (WBC) – цей аналіз дозволяє оцінити стан імунної системи та виявити наявність запалення, інфекції чи інших захворювань. Підвищена кількість лейкоцитів може свідчити про наявність запалення, інфекції, стресу чи інших медичних станів. Знижена кількість лейкоцитів може бути пов'язана з порушеннями імунної системи, дефіцитом вітамінів, аутоімунними захворюваннями або іншими медичними станами.
2. Кількість еритроцитів (RBC) – значення показника важливе для оцінки загального стану кровоносної системи та може дати інформацію про здоров'я та функціонування органів, які відповідають за утворення крові, таких як кістковий мозок. Підвищений рівень говорить про хронічні патології, лейкози та вроджені вади серця, а знижений – про анемію, стрес та дієту.
3. Гемоглобін (HGB) – це білкова речовина в еритроцитах, яка зв'язує кисень і транспортує його організмом. Нормальний рівень гемоглобіну також може незначно відрізнятися залежно від статі та віку. Низький рівень гемоглобіну може вказувати на анемію чи інші стани, пов'язані з нестачею кисню у тканинах.
4. Гематокрит (HCT) – це відсоткове співвідношення об'єму еритроцитів до об'єму крові. Знижений рівень гематокриту може свідчити про крововтрату або анемію, тоді як підвищений – про поліцитемію або зневоднення.
5. Середній об’єм еритроцитів (MCV) – у загальному аналізі крові є важливим показником оцінки стану червоних кров'яних клітин. Маленькі еритроцити можуть вказувати на дефіцит заліза, який може бути пов'язаний із залізодефіцитною анемією або іншими станами, такими як таласемія або хронічні захворювання. Великі еритроцити – на дефіцит вітамінів, особливо вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Це може бути пов'язано з мегалобластною анемією або іншими станами, такими як алкоголізм чи лікарська терапія.
6. Середній вміст гемоглобіну в 1-му еритроциті (MCH) – кількість гемоглобіну в одному еритроциті. Високе значення MCH може вказувати на гіперхромну анемію – мегалобластна анемія, гемолітична анемія чи дефіцит фолієвої кислоти чи вітаміну В12, а низька – на гіпохромну анемію. Це може бути пов'язане із залізодефіцитною анемією або іншими типами анемії, пов'язаними з нестачею заліза.
7. Середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC) – є мірою концентрації гемоглобіну в еритроциті. Високий рівень MCHC може вказувати на гіперхромну анемію або інші стани, за яких концентрація гемоглобіну в еритроцитах підвищена. Це може бути пов'язане з дефіцитом заліза, генетичними порушеннями, гемолітичними анеміями та іншими патологіями. Низький рівень MCHC може вказувати на гіпохромну анемію або інші стани, за яких знижена концентрація гемоглобіну в еритроцитах. Це може бути пов'язане з дефіцитом заліза, вітаміном В12 або фолієвої кислоти, хронічними захворюваннями або іншими патологіями.
8. Кількість тромбоцитів (PLT) відіграє ключову роль у процесі згортання крові. Тромбоцити утворюють тромбоцитарні пробки, які допомагають зупинити кровотечу під час ушкодження судин. Тромбоцитопенія може бути пов'язана з різними причинами, включаючи порушення кровотворення у кістковому мозку, аутоімунні захворювання, лікарські препарати чи вірусні інфекції. Тромбоцитоз може бути спричинений різними факторами, включаючи запальні процеси, інфекції, кровотворні порушення або навіть деякі види раку.
9. Ширина розподілу еритроцитів (RDW) – це біохімічний параметр, який визначає мінливість розмірів еритроцитів у крові. RDW обчислюється на основі обсягу еритроцитів та використовується у загальному аналізі крові для оцінки еритроцитарної популяції. Підвищений RDW може вказувати на аномалії у розмірі еритроцитів. Це може бути пов'язано з різними станами, включаючи залізодефіцитну анемію, вітамінний дефіцит (наприклад, дефіцит вітаміну В12 або фолієвої кислоти), гемолітичні анемії, ниркові захворювання або інші гематологічні порушення. Знижений RDW зазвичай не є клінічно значущим.
10. Ширина розподілу тромбокриту (PCT) – відображає мінливість розмірів тромбоцитів у крові. Збільшення PCT може свідчити про підвищену активність тромбоцитів, яка пов'язана з різними станами, включаючи запалення, тромбоз чи гемостатичні порушення.
11. Середній об’єм тромбоцитів (MPV) – це міра, що визначає розмір тромбоцитів у крові. Підвищення рівня MPV може бути пов'язане з: запаленням, інфекціями (вірусного, бактеріального та паразитарного генезу), кровотечами та підвищеною активацією тромбоцитів. Зниження рівня говорить про: хронічні захворювання кісткового мозку, хіміотерапію або променеву терапію та патології селезінки.
12. Ширина розподілу тромбоцитів (PDW) є мірою варіабельності розмірів тромбоцитів у зразку крові. Підвищена PDW може спостерігатися при тромбоцитопенії, запальних станах, інфекціях або порушення згортання крові. Знижене значення пов'язано з такими станами, як тромбоцитопенія з нормальною морфологією тромбоцитів, гіпоспленізмом (зменшення розміру селезінки) або спадковими порушеннями тромбоцитів.
13. Мієлоцити (NE%) – є проміжною стадією розвитку нейтрофілів, перед тим як вони стануть повністю зрілими. Підвищений рівень мієлоцитів можуть вказувати на порушення в кістковому мозку або наявність запальних процесів, тоді як нормальний або знижений рівень мієлоцитів вважається нормою.
14. Метамієлоцити (NE%) – є проміжною ланкою у процесі диференціювання нейтрофілів у кістковому мозку. Метамієлоцити зазвичай не присутні або присутні в дуже низькій кількості в загальному аналізі крові. Їх виявлення у значній кількості може свідчити про мієлодиспластичний синдром (МДС), гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) або запальні процеси.
15. Паличкоядерні (NE%) – це різновид лейкоцитів, який є важливою частиною імунної системи. Підвищена кількість може свідчити про наявність запального процесу, інфекції чи інших станів, у яких активується імунна система. Знижена кількість може бути пов'язана з пригніченням кістковомозкової функції, нестачею вітамінів або мінералів, імунодефіцитними станами або деякими спадковими захворюваннями.
16. Сегментоядерні (NE%) – це зріла форма нейтрофілів. Підвищені значення можуть свідчити про наявність запальних процесів, інфекцій, стресу, травми чи інших станів. Знижені значення можуть бути пов'язані з порушеннями кісткового мозку, імунодефіцитними станами чи деякими лікарськими препаратами.
17. Еозинофіли (EO%) – це різновид лейкоцитів. Підвищений рівень еозинофілів може свідчити про наявність різних станів, таких як алергічні реакції, астма, паразитарні інфекції, аутоімунні захворювання або рідкісні еозинофільні порушення. Знижений рівень еозинофілів може бути пов'язаний із різними станами, включаючи інфекції, стрес, певні лікарські препарати або імунодефіцитні стани.
18. Базофіли (BA%) – це різновид лейкоцитів. Підвищені рівні базофілів можуть бути пов'язані з алергічними реакціями або атопічними захворюваннями, такими як астма або алергічний риніт, хронічними запальними патологіями, мієлопроліферативними захворюваннями, такими як хронічний мієлоїдний лейкоз або мієлофіброз. Зниження не несе клінічної значимості.
19. Моноцити (MO%) – це тип білих кров'яних клітин, які відіграють важливу роль у імунній системі. Підвищений рівень моноцитів може бути пов'язаний із запальними або інфекційними станами, а також з деякими системними захворюваннями, такими як хвороба Крона або системний червоний вовчак. Знижений рівень може бути пов'язаний з імунодефіцитними станами.
20. Лімфоцити (LY%) – ще один тип білих кров'яних клітин, важливий для імунної функції. Підвищений рівень лімфоцитів може бути пов'язаний із інфекційними захворюваннями, запаленням, лейкемією чи іншими імунологічними станами. Знижений рівень – з імуносупресивною терапією, вірусними інфекціями чи іншими станами, у яких імунна система пригнічена.
21. Віроцити – це лімфоцити, які мають морфологічні особливості моноцитів. Якщо віроцити виявлено, це може вказувати на активну вірусну інфекцію.
22. Плазматичні клітини – це клітини, які містяться у плазмі крові. Вони можуть включати плазматичні клітини, такі як плазматичні бласти або плазматичні клітини мієломи. Поява плазматичних клітин у крові може бути пов'язана з певними видами раку крові чи плазматичними порушеннями.
23. Швидкість осідання еритроцитів – це показник, який відображає швидкість осідання еритроцитів у пробірці за певний період часу. Для вимірювання ШОЕ проба крові поміщається у спеціальну пробірку, а потім вимірюється відстань, на яку еритроцити осідають за певний час. Підвищення ШОЕ вказує на: інфекцію, запальні процеси, рак, аутоімунні патології та вагітність, а зниження – на поліцименію, гіперпротеїнемію та гіперглобулінемію.

Біохімічний аналіз крові

Біохімічний аналіз крові – це лабораторне дослідження, яке включає визначення різних хімічних компонентів та показників у складі крові. Він дозволяє оцінити роботу різних органів та систем організму, а також виявити наявність або зміни в хімічному складі крові, які можуть свідчити про різні захворювання та стани.

Білірубін загальний (Bilirubin total, TBIL)

Білірубін загальний (Total Bilirubin, TBIL) – це жовчний пігмент, який утворюється внаслідок руйнування білків (гемоглобін, міоглобін і цитохром), а потім обробляється та виділяється печінкою. Основна функція білірубіну полягає у транспортуванні та обробці жовчних пігментів в організмі.

Рівень загального білірубіну є важливим показником функції печінки та обміну жовчних пігментів.

Високий рівень може вказувати на:

• порушення у роботі печінки;
• підвищене руйнування еритроцитів;
• гепатит;
• цироз печінки;
• жирову дистрофію;
• обструкцію жовчовивідних шляхів;
• жовчнокам'яну хворобу;
• пухлини;
• стеноз;
• гемолітичну анемію;
• аутоімунні захворювання.

Низький рівень білірубіну може бути пов'язаний з порушенням утворення білірубіну або підвищеною потребою в ньому, як це може бути у разі гемолітичних станів або анемії.

Білірубін прямий (Bilirubin direct)

Білірубін прямий (Direct bilirubin) – це одна з форм білірубіну, яка пов'язана з глюкуроновою кислотою в печінці і може бути виведена з організму через жовч. Вимірювання рівня прямого білірубіну виконується для оцінки функції печінки та виявлення порушень у процесі обробки та виведення жовчі з організму.

Високий рівень може вказувати на:

• порушення у роботі печінки;
• гепатит;
• жовтяницю обструктивного типу;
• печінкову недостатність;
• цироз печінки;
• жирову дистрофію;
• обструкцію жовчовивідних шляхів;
• жовчнокам'яну хворобу;
• пухлини;
• стеноз;
• генетичні порушення метаболізму білірубіну.

Знижений рівень може говорити про:

• алкогольної інтоксикації;
• гострий лейкоз;
• туберкульоз;
• анемії.

Деякі лікарські препарати, такі як фенотіазини, сульфонаміди та ацетилсаліцилова кислота, антибіотики, антидепресанти та протизапальні препарати можуть впливати на рівень прямого білірубіну.

Білірубін непрямий (Білірубін непрямий, IB)

Білірубін непрямий (Білірубін непрямий) – це форма білірубіну, яка утворюється внаслідок руйнування гемоглобіну в еритроцитах. Він також відомий як незв'язаний чи вільний білірубін. Дослідження його рівня є важливим показником функції печінки та обміну червоних кров'яних пігментів.

Вплив білірубіну непрямого на функції організму пов'язаний з його токсичною дією при високих концентраціях. Підвищений рівень непрямого білірубіну може викликати жовтяничність шкіри та слизових оболонок, а також негативно впливати на нервову систему.

Високий рівень може вказувати на:

• гемолітичну анемію;
• спадкові порушення обміну білірубіну;
• цироз печінки;
• гепатит;
• обтураційну жовтяницю;
• порушення обміну жовчі.

Аланінамінотрансфераза (АЛТ, ALT)

Аланінамінотрансфераза (АЛТ) – це фермент, який знаходиться всередині клітин печінки. Він відіграє важливу роль в обміні амінокислот, особливо в перетворенні аланіну на піруват.

Підвищений рівень може вказувати на:

• гепатит;
• цироз печінки;
• жирову дистрофію;
• інші патології печінки;
• вживання великих доз алкоголю чи деяких лікарських препаратів;
• жовчнокам'яну хворобу;
• травми чи хвороби, пов'язані з ушкодженням м'язів.

Інтенсивні фізичні тренування та вправи можуть тимчасово підвищити рівень АЛТ у чоловіків та жінок. Це пов’язане з руйнуванням м'язових клітин і вивільненням АЛТ у кров.

Аспартатамінотрансфераза (Aspartate aminotransferase, АСТ, AST)

Аспартатамінотрансфераза (АСТ або AST) – це фермент, який присутній у різних органах, включаючи печінку, серце, м'язи та нирки. Він відіграє важливу роль у обміні амінокислот.

Підвищений рівень може вказувати на:

• різні захворювання печінки, включаючи гепатит, цироз, жирову дистрофію печінки та рак печінки;
• захворювання серця, включаючи ушкодження серцевого м'яза, інфаркт міокарда або серцеву недостатність;
• м'язові ушкодження, включаючи травми та інші хвороби.

Препарати, що містять аспірин, парацетамол та деякі антибіотики можуть підвищити рівень АСТ.

Креатинін (Creatinine, CRE)

Креатинін (Creatinine, CRE) – це метаболіт, що утворюється у м'язах у результаті нормального метаболізму креатину. Він виділяється з організму разом із сечею і є важливим показником функції нирок.

Рівень креатиніну є надійним показником, оскільки його концентрація у крові залежить від швидкості його утворення у м'язах та швидкості його виведення через нирки.

Підвищений рівень може вказувати на:

• знижену функцію нирок;
• хронічну ниркову недостатність;
• гостре пошкодження нирок;
• хронічний гломерулонефрит;
• гострий тубулоінтерстиціальний нефрит;
• обструктивну нефропатію.

Знижений рівень креатиніну може бути пов'язаний з рідкісними станами, такими як деякі форми міопатії або м'язової дистрофії.

Сечовина

Сечовина, також відома як азот сечовини в крові (Blood Urea Nitrogen, BUN), є продуктом обміну білків та амінокислот в організмі. Вона утворюється у печінці та фільтрується нирками, після чого виводиться з організму через сечу.

Сечовина використовується для оцінки стану нирок, оскільки нирки є головним органом, відповідальним за фільтрацію та її виведення з крові.

Підвищений рівень може вказувати на:

• ниркову недостатність;
• зниження фільтрації нирок;
• стрес;
• геморагічні стани;
• обструкцію сечових шляхів;
• підвищений рівень руйнування білків;
• кровотечі;
• серцеву недостатність;
• зневоднення;
• ушкодження м'язів;
• вживання надмірної кількості білка.

Зниження рівня може бути пов'язане з:

• порушенням функцій печінки;
• патологічними захворюваннями печінки;
• нестачею білка в раціоні харчування.

Рівень сечовини може бути знижений у вагітних жінок.

Загальний білок (Total Protein, TP)

Загальний білок (Total Protein, TP) у крові це сума різних білкових компонентів, включаючи альбумін та глобуліни. Цей показник є одним з основних параметрів біохімічного аналізу крові та відіграє важливу роль в оцінці загального стану організму.

Підвищений рівень може вказувати на:

• зневоднення;
• гостру інфекцію;
• запальний процес;
• хронічні та інфекційні патології печінки;
• алергічну реакцію;
• аутоімунну хворобу;
• порушення функції кори надниркових залоз;
• парапротеїнемію;
• мієломну хворобу.

Знижений рівень може вказувати на:

• втрату білка через нирки;
• порушення синтезу альбумінів;
• патології печінки;
• білкові дефіцитні стани;
• дієту з мізерною кількістю білка.

Рівень загального білка може бути тимчасово знижений за значної втрати рідини або дегідратації. А тимчасово підвищений при інтенсивному зростанні та розвитку, вагітності, лактації чи посиленому фізичному тренінгу.

Глюкоза (Glucose, GLU)

Глюкоза (Glucose, GLU) – це основний цукор, який є важливим джерелом енергії для організму. Рівень глюкози у крові контролюється і регулюється організмом для підтримки нормального обміну речовин.

Вимірювання рівня глюкози в крові є основним тестом для діагностики та контролю діабету, а також оцінки загального стану здоров'я.

Високий рівень може вказувати на:

• наявність діабету;
• переддіабетичний стан;
• проблеми з обміном речовин;
• підвищений рівень стресу;
• інфекційні процеси;
• захворювання підшлункової залози

Знижений рівень може вказувати на:

• неправильне харчування;
• алкогольну інтоксикацію;
• підвищену фізичну активність.

Глюкокортикостероїди, діуретики, гормональні препарати та інші можуть впливати на рівень глюкози в крові у чоловіків і жінок.

С-реактивний білок (C-reactive protein, C-РБ, CRP) (кількісне дослідження)

С-реактивний білок (C-reactive protein, CRP) – це білок, який виробляється печінкою у відповідь на запалення в організмі.

Підвищений рівень може вказувати на:

• наявність запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит тощо;
• запальні кишкові захворювання;
• інфекційні захворювання;
• підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань (ішемічна хвороба серця, інсульт та інфаркт міокарда);

Антистрептолізин-О (Antistreptolysin-O, АСЛ-О, ASO) (кількісне дослідження)

Антистрептолізин-О (ASO) – це антитіла, які утворюються в організмі у відповідь на інфекцію, викликану бактерією стрептококом групи A. Кількісне дослідження рівня ASO в крові дозволяє оцінити наявність або відсутність активного або попереднього інфекційного процесу, спричиненого стрептококовою інфекцією.

Підвищений рівень може свідчити про:

• поточну або попередню стрептококову інфекцію (фарингіт, тонзиліт, ревматична лихоманка та інші ускладнення, спричинені стрептококами);
• повторне запалення та розвиток ускладнень;
• ревматичну лихоманку;
• ревматоїдний артрит.

Зниження рівня ASO може свідчити про регресію інфекції або ефективність лікування.

Ревматоїдний фактор (Rheumatoid factor, РФ, RF) (кількісне дослідження)

Ревматоїдний фактор (Rheumatoid factor, РФ, RF) – це антитіла, які утворюються в організмі при ревматоїдному артриті (хронічному запальному захворюванні суглобів), а також при деяких інших аутоімунних та запальних захворюваннях.

Високий рівень може говорити про:

• ревматоїдний артрит;
• прогресування запального процесу у суглобах;
• системний червоний вовчак;
• системний склероз;
• деякі інфекційні захворювання (вірусні інфекції, бактеріальні ендокардити та туберкульоз);
• системний васкуліт;
• синдром Шегрена;
• лімфопроліферативні захворювання;
• пухлини;
• інші аутоімунні та запальни стани.

Ліпідограма

Ліпідограма – це лабораторне дослідження, яке вимірює рівень жирів (ліпідів) у крові. Вона включає вимірювання різних компонентів ліпідів, таких як загальний холестерин, холестерин високої щільності (HDL), холестерин низької щільності (LDL),  холестерин дуже низької щільності (VLDL) і тригліцериди.

Ліпіди в організмі виконують важливі функції, такі як постачання енергії, будівництво клітин та утворення гормонів. Однак підвищений рівень певних ліпідів у крові, особливо холестерину та тригліцеридів, може бути пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, таких як атеросклероз, інфаркт міокарда та інсульт.

У пакет аналізів входять такі показники:

1. Загальний холестерин (Total Blood Cholesterol, ХС, CHOL) – це ліпідний (жировий) компонент, присутній у крові. Він відіграє важливу роль в організмі і необхідний для багатьох функцій, включаючи утворення клітинних мембран, синтез гормонів та вітамінів, а також участь у процесі травлення. Підвищений рівень може вказувати на підвищений ризик серцево-судинних захворювань.
2. Тригліцериди (Triglycerides) – це форма жирів, яка є основним типом жирових молекул в організмі. Підвищений рівень може свідчити про підвищений ризик серцево-судинних захворювань, порушення обміну ліпідів (гіперліпідемія або гіпертригліцеридемія), діабет або схильність до нього. Також рівень підвищується при надмірному споживанні алкоголю та вживанні великої кількості висококалорійної їжі.
3. Ліпопротеїди високої щільності (High-density lipoprotein, HDL) або добрий холестерин. Це один із типів ліпопротеїдів, які транспортують холестерин в організмі. Чим вище рівень, тим краще, тому що він захищає від ризику серцево-судинних захворювань. Деякі люди можуть мати більш високий або нижчий рівень холестерину HDL на основі своєї генетичної схильності. Низький рівень показника свідчить про підвищений ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи.
4. Ліпопротеїди низької щільності (Low-density lipoprotein, LDL) або поганий холестерин. Він відповідає за транспортування холестерину з печінки до різних органів та тканин, проте його надлишок може призвести до накопичення холестерину в артеріях та утворення атеросклеротичних бляшок, що підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Підвищений рівень свідчить про високий ризик серцево-судинних захворювань.
5. Холестерин ліпопротеїдів дуже низької густини (Very Low Density Lipoprotein, VLDL) є однією з форм ліпопротеїнів, які транспортують тригліцериди (жири) у крові. Високий рівень VLDL пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку атеросклерозу, коронарної хвороби серця та інших серцево-судинних ускладнень.

Інфекції

ВІЛ 1/2 (anti-HIV 1/2 Ab) сумарні антитіла IgA, IgM, IgG

Дозволяє визначити наявність інфекції ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини) типів 1 та 2. Підвищення рівня антитіл може вказувати на наявність ВІЛ в організмі. Негативний результат свідчить про відсутність інфекції.

Гепатит С (HCV), сумарні антитіла IgM, IgG

Підвищення рівня сумарних антитіл IgM та IgG, виявлених у тесті на гепатит C, може вказувати на наявність інфікування гепатитом C або носійство. Це потребує проведення додаткових досліджень. Їхня відсутність зазвичай свідчить про виключення інфекції.

Гепатит В (HBsAg) поверхневий антиген (австралійський антиген)

Гепатит В (HBV) поверхневий антиген (HBsAg) або австралійський антиген – це білок, який знаходиться на поверхні вірусу гепатиту В. Тест на HBsAg використовується для визначення вірусу гепатиту В в організмі.

Підвищення рівня HBsAg вказує на активну інфекцію гепатиту В. Це означає, що вірус присутній в організмі та розмножується. А відсутність антигену найчастіше виключає інфекцію.

Сифіліс (Treponema pallidum), сумарні антитіла IgM, IgG

Визначення сумарних антитіл IgM та IgG вказує на наявність імунної відповіді організму на інфекцію, спричинену Treponema pallidum говорить про те, що людина є інфікованою, і в неї розвивається сифіліс, або вона є її носієм. Але для встановлення діагнозу необхідне дообстеження. Відсутність антитіл найчастіше говорить про виключення інфекції в організмі.

Зверніть увагу

Інтерпретація результатів вимірювання вищевказаних показників повинна здійснюватися лікарем з огляду на клінічну картину, симптоми пацієнта та інші лабораторні показники. Результати можуть змінюватись в залежності від лабораторії, використовуваних методів та еталонних діапазонів, тому важливо звернутися до медичного фахівця для отримання більш детальної інтерпретації.

Підготовка до дослідження

Для отримання об'єктивних результатів при здачі пакет аналізів потрібно дотримуватись деяких правил підготовки. Перед здаванням крові потрібно виключити:

• приймання їжі за 5-7 годин;
• вживання алкоголю, кави та міцного чаю – за 1 день;
• смажене та жирне – за 2 дні;
• відвідування лазні та сауни – за 2 дні;
• авіаперельоти – за 2 дні;
• стресові ситуації та емоційне перенапруги – за 1 день;
• надмірну фізичну активність – за 1 день;
• не курити – за 1 годину. 

Перед забором крові можна випити трохи простої води без газу.

Важливі примітки

Потрібно дотримуватися всіх правил підготовки, щоб отримати достовірні результати.