Пакет аналізів: "Біохімічний скринінг"

Біохімічний скринінг

Українські синоніми: біохімічні показники крові, загальні біохімічні показники, біохімія крові

Англійські синоніми: biochemical profile, biochemical blood tests, basic biochemical blood tests

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ:

Біохімічний скринінг – це лабораторне дослідження, яке дозволяє дати комплексну оцінку роботи внутрішніх органів та систем (оцінюється робота печінки, нирок, білковий, вуглеводний та ферментний обмін). На підставі результатів дослідження можна зробити загальний висновок щодо роботи організму людини.

 Найчастіше біохімічний скринінг призначається лікарями разом із загальним аналізом крові (1081) та сечі (1085), оскільки ця трійка аналізів складає так званий «клінічний мінімум», що дозволяє перевірити функції внутрішніх органів та запідозрити найпоширеніші захворювання серцево-судинної системи, печінки, нирок тощо.

До біохімічного скринінгу в лабораторії Ніколаб входять наступні показники: 

- білірубін загальний

- білірубін прямий

- білірубін непрямий

- аланінамінотрансфераза (АЛТ)

- аспартатамінотрансфераза (АСТ)

- гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ)

- лужна фосфатаза (ЛФ)

- лактатдегідрогеназа (ЛДГ)

- креатинін

- сечовина

- сечова кислота

- загальний білок

- альбумін

- панкреатична альфа-амілаза

- глюкоза

І. Робота печінки оцінюється за показниками «печінкових проб». До них відносять білірубін (загальний, прямий та непрямий) та печінкові ферменти (АЛТ та АСТ, ГГТ, ЛФ, ЛДГ).

Білірубін – це жовчний пігмент. В печінці, селезінці та кістковому мозку відбувається постійний процес розпаду гемоглобіну та інших гемпротеїнів (білків, що містять гем). Одним з продуктів цього розпаду  і є білірубін. В крові міститься у двох фракціях: непрямий («вільний білірубін», утворюється в селезінці, є токсичним для організму, порушує внутрішньоклітинний обмін) та прямий («зв’язаний білірубін», утворюється в печінці з непрямого шляхом зв’язування з глюкуроновою кислотою, нетоксичний, швидко виводиться з організму). Загальний білірубін – сума прямого та непрямого. Має найбільше значення при діагностиці обструкцій жовчних шляхів та диференціальній діагностиці жовтяниці. Прямий білірубін може підвищуватися через обструкцію жовчних шляхів та захворювання підшлункової залози. Підвищення загального білірубіну може свідчити про цироз, гепатити, гепатоз, онкологічні хвороби печінки. Знижений рівень білірубіну може бути спричинений анеміями, туберкульозом, лейкозом, гострою нирковою недостатністю або виснаженням організму.

Печінкові ферменти АЛТ та АСТ – належать до групи трансаміназ, що беруть участь в амінокислотному обміні, каталізуючи перенесення аміногруп між ними. Ці внутрішньоклітинні ферменти можуть знаходитися не тільки в печінці, а і в нирках, серці, скелетних м’язах, а також в клітинах головного мозку та еритроцитах, однак зміна їхньої концентрації в крові найчастіше свідчить про патологічні процеси саме в печінці. При цьому АЛТ - більш специфічний маркер для діагностики ураження печінки, ніж АСТ. Відхилення рівня АЛТ може свідчити про ішемічне ураження (недостатнє кровопостачання) печінки, гепатит, жирову інфільтрацію печінки,  а також може бути спричинене ураженням серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, міокардит), інфекційним ураженням сечостатевої системи, гострим панкреатитом, нирковою недостатністю та пухлинами різної етіології. Відхилення рівня АСТ від норми може бути спричинене вірусними гепатитами, інфарктом міокарда, отруєннями, фізичним перенавантаженням тощо. Якщо рівень АЛТ або АСТ набагато відхиляється від норми, обчислюють коефіцієнт де Рітіса (KDR = АСТ/АЛТ). Якщо значення цього коефіцієнта значно менше за 1, це може свідчити про вірусні гепатити, а значення вище за 2 є ознакою ураження серцевого м'яза. 

Гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ) – фермент, що міститься в клітинах печінки, нирок та жовчних шляхів, бере участь в обміні амінокислот. В постійному процесі оновлення клітин деяка частина ГГТ вивільняється та потрапляє в кровотік, тому її рівень більш-менш стабільний. Знижений рівень ГГТ не є специфічним показником наявності будь-яких проблем в організмі, а підвищений найчастіше сигналізує про ураження печінки та жовчних протоків (гепатити, цироз, механічна жовтяниця, отруєння токсинами, каміння в жовчному міхурі, пухлини), або свідчить про захворювання підшлункової залози, панкреатит, рак простати, інфекційний мононуклеоз та алкоголізм.

Лужна фосфатаза (ЛФ) – ціла група ферментів, що впливають на ліпідний обмін, а також на засвоєння кальцію та його відкладення в кістках. Найвища концентрація відмічається саме в печінці,  жовчних протоках та кістках, відзначається вміст в плаценті та нирках, а також у молочних залозах в період грудного вигодовування.  Концентрація в крові рівня ЛФ, що перевищує норму, може бути свідченням порушення цілісності клітин печінки (гепатити, цироз, каміння в жовчних протоках, онкологічні захворювання будь-яких органів з метастазами в печінку, хронічний алкоголізм та гостре отруєння алкоголем, порушення цілісності кісток, рахіт, остеомаляція («розм’якшення» кісток), остеосаркома, аутоімунні захворювання тощо.

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – внутрішньоклітинний фермент, що бере участь в енергетичному обміні, каталізуючи відщеплення атома водню від молекули молочної кислоти. Не є специфічним маркером захворювань печінки, оскільки міститься в нирках, міокарді, скелетних м’язах, печінці, мозку та легенях. Підвищення рівня ЛДГ в крові може свідчити про ушкодження або руйнацію клітин, найчастіше використовується для діагностики інфаркту міокарда або легенів. Визначення рівня ЛДГ є особливо корисним при відстежуванні динаміки гострих станів – наприклад, тяжких інфекцій, гемолітичної анемії, м’язових дистрофій, оскільки зниження рівня цього показника є свідченням ефективності терапії.

ІІ. Для оцінки роботи сечової системи використовують так звані НИРКОВІ ПРОБИ – до них відносяться насамперед креатинін, сечовина та сечова кислота.

Креатинін – кінцевий продукт білкового обміну, що утворюється в м’язах в процесі розкладу креатину та креатин фосфату, бере участь в енергетичному забезпеченні м’язів під час їхнього скорочення, виводиться з організму разом із сечею. Креатинін вільно фільтрується в ниркових клубочках і використовується для оцінки функції нирок в цілому та швидкості клубочкової фільтрації  зокрема. Підвищення рівня креатиніну може бути ознакою проблем із сечовидільною системою (ниркова недостатність, хронічні та гострі ниркові захворювання, обструкція сечовивідних шляхів, знижена ниркова перфузія, пієлонефрит тощо), однак може бути симптомом ушкодження м’язів, а також застійної серцевої недостатності, променевої хвороби, зневоднення, шокових станів з дегідратацією тощо. Також рівень креатиніну може збільшитися, якщо в раціоні переважають м’ясні продукти.

Сечовина – кінцевий продукт обміну білків, за допомогою якого виводиться надлишок азоту з організму людини. Метаболізований азот знаходиться в організмі людини у вигляді аміаку – токсичної речовини, яка утворюється в результаті перероблення білків та знешкоджується в печінці, поєднуючись з вуглекислим газом та перетворюючись на сечовину. Сечовина фільтрується судинними клубочками в нирках та виводиться з організму. Саме тому рівень сечовини використовується для оцінки функції нирок. Кількість сечовини також пов’язана з кількістю вживаного та переробленого білка. Рівень сечовини в крові може підвищуватися внаслідок ниркової недостатності, реакції організму на лихоманку, захворювання нирок – пієлонефрит, ниркові пухлини, амілоїдоз, гломерулонефрит тощо, а також через діабет, гіпертонічну хворобу та ін. Знижений рівень сечовини може вказувати на захворювання печінки.

Сечова кислота – кінцевий продукт розпаду пуринових основ (азотистих компонентів ДНК, РНК та амінокислот). Деяка частина їх виділяється при оновленні клітин, та більшість потрапляє разом з їжею – насамперед, червоним м’ясом, печінкою, бобовими тощо. Сечова кислота разом з кров’ю потрапляє до печінки, а з неї – до нирок та кишківника і вивільняється з організму. Якщо сечова кислота накопичується в організмі, вона може осідати в синовіальній рідині суглобів у вигляді кристалів та спричиняти їхнє запалення – подагру. Причиною високого рівня сечової кислоти в крові може бути ниркова недостатність або масова загибель клітин (наприклад, при протипухлинній терапії).

ІІІ. Загальний білок – головний показник білкового обміну в організмі, сумарна кількість двох білкових фракцій – альбумінів та глобулінів. Широкий функціонал білків в організмі забезпечує як будівництво нових клітин, так і захист організму – формування адекватної імунної відповіді, як згортання крові, так і транспортування різних речовин до тканин і органів. Найбільше уваги звертають на знижений рівень загального білка, що може свідчити про захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), при яких знижується всмоктування білка, хвороби печінки, нирок, панкреатити тощо.

1. Альбумін – одна з основних білкових фракцій в організмі людини, що є головним будівельним матеріалом для нових клітин. Саме альбумін забезпечує онкотичний тиск крові, який не дозволяє крові виходити за межі судинного річища та проникати в тканини. Синтезується в печінці. Підвищений рівень альбуміну може спричинятися зневодненням, діареєю, опіками тощо. Знижений рівень альбуміну може бути як фізіологічним (характерно для новонароджених дітей та вагітних жінок), так і патологічним та свідчити про захворювання печінки, нирок, шлунку, кишківника, підшлункової залози,  бути наслідком травм, новоутворень, лихоманки та ін.
2. Панкреатична альфа-амілаза – фермент, який виробляється слинними та підшлунковою залозами, бере активну участь у травленні. У малій кількості присутня в печінці, м’язах та фаллопієвих трубах. Виводиться з організму разом із сечею. Зростання рівня цього показника найчастіше пов’язують із панкреатитом. Однак можуть бути й інші причини: діабет, захворювання жовчних шляхів, епідемічний паротит («свинка»), переривання ектопічної (позаматкової) вагітності, травми живота тощо. Зниження рівня альфа-амілази може спостерігатися за умови недостатності підшлункової залози або її ураження (панкреонекроз, видалення залози), а також при гепатитах, інфарктах міокарда, муковісцидозі, тиреотоксикозі, токсикозі вагітних та за умови підвищення рівня холестерину в крові.
3. Глюкоза – головне джерело енергії, яке потрапляє до організму насамперед з вживаною їжею, а також синтезується з глікогену, що міститься в печінці, та утворюється в реакціях синтезу з лактату та амінокислот. Рівень глюкози в крові – це перший показник, який перевіряється для попередження або вчасної діагностики діабету. При цьому зниження рівня глюкози у порівнянні з референтними значеннями також може призвести до негативних наслідків для організму людини, тому регулярність контролю рівня глюкози є надважливою.

НАВІЩО ПРОХОДИТИ БІОХІМІЧНИЙ СКРИНІНГ?

- для загальної оцінки роботи організму, його органів та систем;

- для вчасної діагностики найбільш поширених захворювань та запобігання їх розвитку.

КОЛИ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ БІОХІМІЧНИЙ СКРИНІНГ?

Під час щорічного профілактичного огляду;

В разі звернення до лікаря з метою отримання медичної допомоги.

ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ АНАЛІЗУ?

Кров для біохімічного скринінгу береться виключно натщесерце. продовж 72 годин не пити алкогольні напої та виключити з раціону жирну та смажену їжу, 30 хвилин – не курити. Бажано виключити стрес та фізичні навантаження безпосередньо перед здачею аналізу. 

НЕОБХІДНО ЗНАТИ

На результати аналізу можуть впливати вживані лікарські препарати. Якщо перед здачею аналізу неможливо виключити приймання лікарських засобів, обов’язково повідомте адміністратора лабораторії про це при оформленні замовлення. Результати аналізу не є остаточним діагнозом, для його постановки потрібно звернутися до лікаря, який проведе збір необхідних додаткових клінічних, інструментальних та лабораторних даних.