СИФІЛІС

Що таке сифіліс

Сифіліс – венеричне захворювання бактеріальної природи зі шкірними та системними проявами. Збудник – бліда трепонема (Treponema pallidum), бактерія типу спірохет. Аналізи на сифіліс виявляють в організмі ДНК збудника або антитіла до нього, а також до кардіоліпіну – компоненту мембрани бактерій. Сифіліс – типовий представник венеричних захворювань, які передаються переважно статевим шляхом. Також можливе зараження плода від матері (інфекція проникає через плаценту), інфікування при переливанні крові, пересадці органів або використанні нестерильних інструментів, контакті з кров’ю та виділеннями хворих без засобів захисту. Вкрай рідко відбувається передача інфекції контактно-побутовим шляхом.

Інкубаційний період при зараженні Treponema pallidum становить в середньому 2-3 тижні, але може тривати до 3 місяців. У розвитку сифілісу виділяють 3 стадії.

1. Утворюються тверді шанкри – темно-червоні, округлі, чітко окреслені виразки з щільними краями. Первинні виразки локалізуються переважно на статевих органах, також можливе їх утворення навколо ануса, в роті. При механічному подразненні тканин з них може виділятися рідина, в якій містяться збудники інфекції. Приблизно через тиждень після появи шанкрів організм починає виробляти антитіла до кардіоліпіну, та відповідні аналізи на сифіліс можуть виявити їх у крові. Після утворення виразок з’являються наступні симптоми первинного сифілісу – запалення лімфовузлів, найближчих до шанкру. Лімфатичні вузли збільшуються й ущільнюються, але не стають болючими при пальпації та гарячими на дотик, як буває при гнійно-запальних процесах. До кінця 1 стадії виразки гояться, але з’являються ознаки загальної інтоксикації. Це пояснюється поширенням трепонем по всьому організму з потоком крові та лімфи.
2. На різних ділянках тіла з’являється характерний висип, так зване «намисто Венери», шкіра в цих місцях втрачає природну пігментацію, вкривається блідими плямами. Як і на 1 стадії, можуть відзначатися ознаки запалення лімфатичних вузлів (збільшення без місцевого підвищення температури та болючості) й інтоксикації – лихоманка, головний біль, болі в горлі, суглобах і м’язах, підвищена стомлюваність. Інфекція може вражати різні внутрішні органи, опорно-руховий апарат і нервову систему, викликати функціональні розлади. Зокрема, можливі запалення печінки, судинної оболонки очей, втрата ваги, випадання волосся. На цій стадії симптоми можуть зникнути самостійно, хвороба переходить у латентну форму та тривалий час взагалі не викликає занепокоєння або має перебіг з періодичними рецидивами.
3. Третинний сифіліс за відсутності лікування може розвинутися через кілька років (від 4 до 40) після первинного. Ризик переходу хвороби в 3 стадію вище у людей з ослабленим імунітетом. На шкірі, в підшкірній клітковині та тканинах різних внутрішніх органів утворюються гумми – м’які пухлини, які незворотно руйнують тканини. Третинний сифіліс супроводжується важкими патологіями печінки, кісток і суглобів, серця та судин, головного мозку та нервової системи в цілому, інших органів і систем. В результаті людина може стати інвалідом або померти.

Вроджений сифіліс – внутрішньоутробне зараження плода – призводить до його загибелі або народження дитини з важкими патологіями. Ранній вроджений сифіліс зазвичай проявляється протягом перших 3 місяців життя, пізній – після 2 років, в рідкісних випадках можливий безсимптомний перебіг.

Лікування сифілісу найбільш ефективне на ранній стадії, при вторинному сифілісі потрібна більш складна та тривала терапія, при третинному одужання неможливе, лікування дозволяє незначно поліпшити самопочуття. Імунітет до цього захворювання не формується, тому після одужання можна заразитися повторно. Хворий на всіх стадіях є джерелом інфекції, тому при отриманні позитивних результатів аналізів на сифіліс обстеженню підлягають усі люди, які досить тісно з ним контактували.

Види аналізів на сифіліс

Найбільш поширені види аналізів на сифіліс – серологічні та молекулярно-генетичні. Серологічні (імунологічні) дослідження – це аналізи на антитіла. Їх поділяють на 2 групи:

• трепонемні дозволяють виявити антитіла до самого збудника. У лабораторії Ніколаб проводяться аналізи на сумарні антитіла до Treponema pallidum, в тому числі експрес-аналіз;
• нетрепонемні, антикардіоліпінові тести (аналіз на якісне визначення кардіоліпінових антитіл, мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим антигеном). Ці аналізи на сифіліс відрізняються високою чутливістю, інформативні на ранній стадії захворювання, але є неспецифічними. Вивільнення кардіоліпіну та вироблення антитіл до нього відбуваються як при сифілісі, так і при низці інших захворювань.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – це молекулярно-генетичне дослідження, спрямоване на пряме виявлення збудника сифілісу. Дана методика дозволяє виявити ДНК Treponema pallidum навіть при її мінімальному вмісті в зразку та є 100% специфічною.

У яких випадках призначаються аналізи на сифіліс

Аналізи на сифіліс – основний метод скринінгу та діагностики даного захворювання. Аналізи на сифіліс призначають:

• статевим партнерам і особам, які мають тісні побутові контакти з хворим на сифіліс;
• особам, у яких виявлено будь-яке захворювання, що передається статевим шляхом;
• при комплексному обстеженні донорів крові, органів;
• при вагітності та її плануванні;
• у складі профілактичних обстежень медиків і представників низки інших професій (при оформленні санітарної книжки);
• при підготовці до операції, госпіталізації;
• при обстеженні новонароджених, якщо у матері результат аналізу на сифіліс був позитивним;
• за наявності клінічних проявів сифілісу для підтвердження діагнозу;
• для оцінки ефективності терапії, яка проводиться.

Для профілактичних обстежень, скринінгу сифілісу та його діагностики за наявності симптомів в першу чергу застосовують серологічні аналізи на сифіліс, трепонемні та нетрепонемні. Якщо в якості інструменту скринінгу, діагностики використовувався нетрепонемний тест і був отриманий позитивний результат, для його підтвердження призначають специфічний трепонемний аналіз.

Для оцінки ефективності лікування застосовують нетрепонемні аналізи – зникнення або значне зниження титру кардіоліпінових антитіл вказує на його успішність.

ПЛР-тест на визначення ДНК блідої трепонеми призначається, якщо результати серологічних аналізів на сифіліс негативні, а клінічні симптоми вказують на його розвиток. Також даний аналіз на сифіліс призначають при нетиповій для сифілісу клінічній картині та за наявності факторів, які можуть спотворити результати імунологічних аналізів, зокрема:

• пацієнтам із симптомами нейросифілісу (головні болі, запаморочення, порушення координації рухів, зору, мозкової діяльності);
• ВІЛ-інфікованим;
• немовлятам, народженим від інфікованої матері.

Переваги аналізів на сифіліс у лабораторії Nikolab

Спектр аналізів на сифіліс, які проводяться в лабораторії Nikolab, дозволяє медикам вирішувати різні завдання – проводити скринінгові обстеження, діагностувати захворювання на різних стадіях, здійснювати диференціальну діагностику з іншими ЗПСШ, контролювати ефективність терапії. Лабораторія оснащена сучасним обладнанням і застосовує прогресивні методики дослідження, які забезпечують оперативне отримання точних результатів. Так, результати експрес-тесту на антитіла до збудника сифілісу можна дізнатися вже через 4 години після здачі крові. Лабораторія встановлює конкурентні розцінки на свої послуги та гарантує дотримання конфіденційності всім, хто здає аналізи на сифіліс. Результати аналізів висилають замовнику на електронну пошту, виключений несанкціонований доступ до них сторонніх осіб.

Як підготуватися до здачі аналізів на сифіліс

Для серологічних і молекулярно-генетичних аналізів на сифіліс використовується венозна кров. Перед її забором необхідно дотримуватися стандартних правил підготовки:

• не їсти мінімум протягом 4 годин, можна пити воду без газу;
• не вживати алкоголь протягом 72 годин;
• у день напередодні здачі аналізу на сифіліс обмежити фізичні та емоційні навантаження, а протягом півгодини безпосередньо перед забором крові зберігати повний спокій, розслабитися;
• півгодини не курити;
• при призначенні аналізів на сифіліс необхідно повідомити лікаря про всі медикаментозні препарати, які приймає пацієнт. Якщо це можливо, за добу до здачі крові прийом препаратів припиняється. Якщо переривати медикаментозну терапію не можна, відомості про всі ліки вносяться в бланк замовлення, щоб фахівець врахував цю інформацію при інтерпретації результатів.