АНАЛІЗИ НА ВІРУС ЕПШТЕЙНА БАРРА

Що таке вірус Епштейна-Барр

Вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, Epstein-Barr virus, EBV) відноситься до сімейства ДНК-вмісних вірусів Herpesviridae, його ще називають вірусом герпесу людини 4 типу. Це дуже поширений патоген, яким інфіковано понад 90% людей, але в організмі більшості носіїв він існує в латентній формі, при цьому аналізи на вірус Епштейна-Барр не виявляють в крові специфічних антитіл. ВЕБ проникає в організм переважно повітряно-крапельним шляхом, через слину (інфекційний мононуклеоз, збудником якого є цей вірус, називають хворобою поцілунків), рідше контактно-побутовим, статевим шляхом, через кров.

Вірус в основному інфікує В-лімфоцити, де персистує або активно розмножується. Самокопіювання (реплікація) вірусу Епштейна-Барр в організмі супроводжується синтезом великої кількості специфічних білків, в тому числі з імуногенними властивостями (антигенів). Білки-антигени синтезуються в певній послідовності. Багато аналізів на вірус Епштейна-Барр засновані на виявленні в сироватці крові антитіл до його антигенів, які виробляються на різних стадіях інфекції. Також вірус може бути присутнім у Т-лімфоцитах, епітеліальних та інших клітинах. Молекулярно-генетичні аналізи на вірус Епштейна-Барр дозволяють виявити його ДНК в крові, спинномозковій рідині, зішкребах та інших біологічних матеріалах.

Найчастіше первинне інфікування ВЕБ відбувається в дитячому віці, до 10 років, при цьому у більшості дітей симптоми відсутні або слабко виражені. Первинний контакт з вірусом у віковому інтервалі 10-20 років в більшості випадків призводить до появи симптоматики респіраторної інфекції. Якщо вірус вперше проникає в організм дорослої людини, він швидко активізується та викликає інфекційний мононуклеоз – гостре вірусне захворювання. Рідше інфекційний мононуклеоз розвивається у підлітків, дітей. Клінічна картина інфекційного мононуклеозу у різних пацієнтів має відмінності:

• на ранній стадії це захворювання схоже на ангіну, супроводжується болями в горлі (фарингіт), збільшенням лімфовузлів і мигдалин, лихоманкою;
• іноді запалення, збільшення лімфатичних вузлів є єдиним симптомом;
• у половини хворих відзначається збільшення печінки, селезінки, набряклість повік;
• зрідка з’являється висип, розвивається жовтяниця;
• протягом усього періоду захворювання та деякий час після зникнення інших симптомів пацієнти скаржаться на підвищену стомлюваність.

Подібні симптоми може викликати первинна ВІЛ-інфекція, цитомегаловірус, токсоплазмоз. Підтвердити діагноз при підозрі на інфекційний мононуклеоз, провести диференціальну діагностику дозволяють аналізи на вірус Епштейна-Барр.

Зазвичай гостра стадія інфекційного мононуклеозу триває в середньому 2 тижні, після чого захворювання проходить самостійно. Досить рідко відзначаються важкі неврологічні ускладнення, розрив селезінки, гепатит, ускладнення з боку респіраторної системи. У рідкісних випадках інфекція залишається активною, але переходить з гострої в хронічну форму. При цьому основна симптоматика зберігається до півроку, вірус викликає зміни тканин різних органів (найчастіше легень, печінки, спинного мозку, судинної оболонки очей) і супутні симптоми, а аналізи на вірус Епштейна-Барр виявляють високі титри специфічних антитіл.

Інфекційний мононуклеоз вважається класичним проявом активізації вірусу Епштейна-Барр. Крім того, при ослабленні захисних сил організму ВЕБ може переходити з латентної форми в активну та сприяти розвитку широкого переліку онкологічних, в тому числі онкогематологічних (лімфопроліферативних), аутоімунних та інших захворювань. Це, зокрема:

• лімфома Ходжкіна та деякі неходжкінські лімфоми;
• назофарингеальна карцинома;
• синдром хронічної втоми;
• синдром Аліси в Країні чудес;
• розсіяний склероз;
• аутоімунний тиреоїдит;
• волохата лейкоплакія.

Реактивацію вірусу Епштейна-Барр і розвиток вірус-асоційованих захворювань може спровокувати ВІЛ-інфекція, прийом препаратів, які пригнічують імунітет (зазвичай імуносупресори призначаються при пересадці спинного мозку та різних органів, щоб попередити відторгнення трансплантатів).

Види аналізів на вірус Епштейна-Барр

Аналізи на вірус Епштейна-Барр поділяються на кілька категорій:

• серологічні аналізи на визначення антитіл до різних антигенів вірусу (раннього, капсидного, ядерного) дозволяють встановити стадію гострої інфекції, відрізнити гостру інфекцію від хронічної, латентної, поточну або недавно перенесену від перенесеної давно;
• на гетерофільні антитіла (антитіла, які зв’язуються з чужорідними еритроцитами). Цей аналіз на вірус Епштейна-Барр, як і попередній, відноситься до групи серологічних, але застосовується в інших цілях – для диференціальної діагностики інфекційного мононуклеозу (один з видів таких антитіл виробляється при цьому захворюванні та є його маркером);
• на визначення ДНК ВЕБ у різних біологічних матеріалах (крові, лікворі, сечі, слині). Ці аналізи на вірус Епштейна-Барр проводяться методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), відносяться до групи молекулярно-генетичних і дозволяють виявити ДНК вірусу на ранній стадії захворювання, у вірусоносіїв з безсимптомною інфекцією. Зазвичай ПЛР-тест на якісне або кількісне визначення ДНК ВЕБ використовується як підтверджуючий, уточнюючий аналіз при сумнівних результатах серологічних досліджень.

У яких випадках призначаються аналізи на вірус Епштейна-Барр

Різні аналізи на вірус Епштейна-Барр дозволяють:

• діагностувати інфекційний мононуклеоз;
• провести диференціальну діагностику інфекційного мононуклеозу та інших захворювань з подібною симптоматикою, в тому числі інших типів герпесвірусних інфекцій;
• підтвердити факт перенесеного в минулому інфекційного мононуклеозу;
• виявити реактивацію вірусу, в тому числі до появи симптомів;
• підтвердити роль ВЕБ у розвитку деяких онкологічних захворювань або встановити, що захворювання не є ВЕБ-асоційованим, має іншу етіологію (це важливо для вибору тактики лікування).

Аналізи на вірус Епштейна-Барр можуть призначати терапевт (сімейний лікар, педіатр), ЛОР, інфекціоніст, онколог, гематолог. Основними показаннями до призначення аналізів на вірус Епштейна-Барр є:

• наявність клінічних симптомів інфекційного мононуклеозу (загальне нездужання, швидка стомлюваність, збільшені лімфовузли, біль у горлі, лихоманка тощо);
• зміна показників крові, яка може вказувати на інфекційний мононуклеоз (перш за все, висока кількість атипових лімфоцитів);
• ВІЛ-інфекція, проведення імуносупресивної терапії (фактори ризику для реактивації вірусу);
• підготовка до трансплантації органів, тканин та моніторинг стану реципієнта після її проведення;
• підозра на лімфоми, назофарингеальну карциному та низку інших захворювань, розвиток яких може бути пов’язаний з вірусом Епштейна-Барр (для підтвердження діагнозу та визначення причини захворювання);
• підтверджені вірус-асоційовані захворювання (для моніторингу перебігу);
• контроль ефективності противірусної терапії захворювань, викликаних вірусом Епштейна-Барр.

Переваги аналізів на вірус Епштейна-Барр у лабораторії Ніколаб

У лабораторії Nikolab для виявлення ВЕБ в організмі та діагностики викликаних ним захворювань проводяться різні види аналізів на вірус Епштейна-Барр. Це дозволяє виявляти інфекцію на різних стадіях, в активній і латентній формі, первинну активацію та реактивацію. Оскільки в лабораторії для визначення ДНК вірусу досліджують зразки крові, сечі, ліквору (спинномозкової рідини) та слини, можна вибрати оптимальний, найбільш зручний для забору та дослідження в конкретній ситуації біологічний матеріал. Найскладніші дослідження з тривалим перебігом реакції в лабораторії Nikolab виконуються оперативно, протягом 3-4 днів. Ціни конкурентні, а програма лояльності для пільгових категорій клієнтів забезпечує додаткову економію. Крім серологічних і молекулярно-генетичних аналізів на вірус Епштейна-Барр в лабораторії можна здати аналізи на інші типи вірусу герпесу, пройти низку інших досліджень.

Як підготуватися до здачі аналізу на вірус Епштейна-Барр

Підготовка до аналізів на вірус Епштейна-Барр залежить від того, який біологічний матеріал використовується для дослідження:

• кров на визначення антитіл або ДНК вірусу здається натщесерце, в день напередодні здачі аналізу на вірус Епштейна-Барр необхідно уникати інтенсивних фізичних і емоційних навантажень, безпосередньо перед здачею крові півгодини не курити, повністю розслабитися, заспокоїтися;
• сечу необхідно збирати ранкову, після туалету зовнішніх статевих органів. Напередодні дослідження рекомендована відмова від алкоголю, солоної та гострої їжі;
• спинномозкову рідину здають у стаціонарі. Пацієнту необхідно протягом 12 годин перед забором ліквору утримуватися від прийому їжі, всю іншу підготовку проведе фахівець, який буде виконувати пункцію;
• перед здачею слини необхідно протягом 3-4 годин не проводити гігієнічних процедур порожнини рота, нічого не їсти та не пити. Не можна також приймати пероральні ліки та користуватися спреями для горла, порожнини рота, розсмоктувати льодяники, жувати гумку, курити. Безпосередньо перед збором слини необхідно триразово прополоскати рот чистою кип’яченою водою.