Коагулограма – дослідження згортання

Коагулограма (гемостазиограмма, аналіз крові на згортання, оцінка згортання крові) – це аналіз, що дозволяє судити про основні показники іантизсідальної системи крові.
Механізм згортання крові дуже складний і залежить від багатьох факторів. З одного боку, при будь-якій травмі кров в місці ураження повинна швидко згортатися, утворюючи тромб (кров’яний згусток), який перешкоджає крововтрати і захищає рану від попадання механічних частинок і інфекції, «склеює» краю рани. З іншого боку, навіть при масивних травмах кров повинна зберігати свої рідкі властивості всередині судин, проникаючи в найдрібніші капіляри і не закупорюючи їх. Для підтримки складного механізму гемостазу (зупинки кровотечі) в організмі одночасно функціонують дві протилежні системи: одна система розріджує кров, інша – згортає. У нормі повинен постійно підтримуватися баланс між цими двома процесами. Коагулограма дозволяє відобразити стан цих процесів з допомогою графіків або цифр.
Для аналізу беруть кров з вени, поміщають її в пробірку зі спеціальною добавкою, яка не дозволяє крові згорнутися, і визначають ряд основних і допоміжних параметрів.

Основні параметри коагулограми

Протромбіновий час (ПТО) і його похідний протромбіновий індекс (ПТІ) і міжнародне нормалізоване відношення (МНО) – лабораторні показники, які визначаються для оцінки зовнішнього шляху згортання крові. Використовуються при оцінці системи гемостазу в цілому, ефективності терапії варфарином, ступеня порушення печінкової функції (синтезу факторів коагуляції), ступеня насичення вітаміном К. ПТВ дозволяє оцінити активність факторів згортання I, II, V, VII і X. Найчастіше визначається разом з показником активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), який оцінює внутрішній шлях згортання крові.

Міжнародне нормалізаційне відношення (MHO) – спосіб вираження результатів аналізу протромбінового часу.
МНО рекомендований ВООЗ для уніфікації отриманих результатів протромбінового часу з урахуванням активності використовуваного лабораторією тромбопластина, який має різну чутливість.
МНО використовується для контролю терапії непрямими антикоагулянтами. Оптимальні межі MHO, які повинні бути досягнуті в ході лікування непрямими антикоагулянтами, залежать від терапевтичних цілей і визначаються лікуючим лікарем.

Протромбіновий індекс – розраховується як відношення ПТВ контрольної плазми до ПТВ досліджуваної плазми пацієнта, виражається у відсотках.

Активований частковий тромбопластиновий час або АЧТЧ є показником вимірювання ефективності «внутрішнього» (шлях контактної активації) і загального шляху згортання. Крім виявлення порушень в процесі згортання крові, АЧТЧ також використовується для контролю ефективності лікування гепарином, основним антикоагулянтом. Тест використовується в поєднанні з тестом протромбінового часу (ПВ), який вимірює зовнішній шлях згортання.

Фібриноген синтезується в печінці і має багато функцій. Фібриноген є першим (I) фактором згортання плазми крові – перетворення фібриногену в фібрин під дією тромбіну є заключним етапом формування згустку. Також фібриноген бере участь в агрегації тромбоцитів, визначає в’язкість крові і впливає на взаємодію формених елементів крові з судинною стінкою.

Тромбіновий час – одне з лабораторних коагулологічних досліджень крові, дані якого відображають порушення кінцевого етапу згортання. Тест вимірює швидкість перетворення фібриногену в фібрин під дією тромбіну. При цьому швидкість утворення фібринового згустку залежить, головним чином, від кількості та функціональної повноцінності фібриногену і присутності в крові антикоагулянтів.

1096. Коагулограмма

Міжнародне нормалізоване відношення (МНО або INR)
Протромбіновий час
Протромбіновий індекс
Тромбіновий час за Квіком
Фібриноген
Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ)
1097. Коагулограмма часткова

Міжнародне нормалізоване відношення (МНО або INR)
Протромбіновий час
Протромбіновий індекс
Тромбіновий час за Квіком