4 обов’язкових аналізи

Комплексне дослідження об’єднує 4 аналізи, обов’язкових для госпіталізації, постановки на облік, переведення з/до лікувального закладу, отримання санітарної книжки, працевлаштування тощо. Дослідження дозволяють виявити захворювання, що передаються при медичних процедурах і статевим шляхом: ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс . У разі анонімної здачі даного обстеження не потрібно вказувати паспортні дані (П. І. Б).

ВІЛ-інфекція – повільно прогресуюче захворювання, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Вірус вражає клітини імунної системи, які мають на своїй поверхні рецептори CD4: Т-хелпери, моноцити, макрофаги, клітини Лангерганса, дендритні клітини, клітини мікроглії. В результаті робота імунної системи пригнічується, розвивається синдром набутого імунного дефіциту (СНІД), організм хворого втрачає можливість захищатися від інфекцій і пухлин, виникають вторинні опортуністичні захворювання, які не характерні для людей з нормальним імунітетом.

Гепатит В – антропонозне вірусне захворювання, що викликається збудником з вираженими гепатотропними властивостями – вірус гепатиту В (в спеціальній літературі його можуть позначати «вірус ГВ», ВГВ або HBV) з сімейства гепаднавірусів. Вірус відрізняється надзвичайно високою стійкістю до різних фізичних і хімічних факторів: низьких і високих температур (в тому числі кип’ятіння), багаторазового заморожування і відтавання, тривалому впливу кислого середовища. У зовнішньому середовищі при кімнатній температурі вірус гепатиту В може зберігатися до декількох тижнів: навіть в засохлому і непомітному в плямі крові, на лезі бритви, кінці голки. У сироватці крові при температурі + 30 ° С інфекційність вірусу зберігається протягом 6 місяців, при температурі -20 ° С близько 15 років; в сухий плазмі – 25 років. Інактивується при автоклавуванні протягом 30 хвилин, стерилізації сухим жаром при температурі 160 ° С протягом 60 хвилин, прогріванні при 60 ° С протягом 10 годин.

Гепатит C – антропонозне вірусне захворювання з парентеральним й інструментальним шляхом зараження. Зараження також можливо через пошкоджену шкіру і слизові, найбільш небезпечним фактором передачі є кров. Часто протікає у вигляді посттрансфузійного гепатиту з переважанням безжовтяничних форм і схильний до хронізації. Гепатит С називають «ласкавим вбивцею» через здатність маскувати справжню причину під виглядом безлічі інших захворювань.

Сифіліс – хронічне системне венеричне інфекційне захворювання з ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, кісток, нервової системи з послідовною зміною стадій захворювання, що викликається бактеріями виду Treponema pallidum (бліда трепонема). Сифіліс передається в основному статевим шляхом, у зв’язку з чим відноситься до групи венеричних захворювань, або ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом). Однак можлива передача сифілісу і через кров, наприклад, при переливанні крові зараженого сифілісом донора, або у ін’єкційних наркоманів при користуванні спільними шприцами та / або загальними ємностями для розчинів наркотиків, або в побуті при користуванні загальним «кривавим» інструментом типу зубних щіток або бритв.